РУС
9289 посетителей онлайн
Тело оккупанта пролетело в воздухе 36,75 метра после взрыва БТР, на котором он ехал. ВИДЕО
Как сообщает Цензор.НЕТ, видеозапись подрыва на противотанковой мине вражеской бронемашины с регистрацией рекордного полета опубликована в соцсетях.
"Российский военнослужащий, перемещаясь на броне БТР во время штурма оккупантов на одном из участков фронта, сам на то не надеясь, установил мировой рекорд в прыжках в длину. Можно ли считать допингом взрывную силу мины, которая помогла ему пролететь 36,75 метров? В любом случае, на такую олимпиаду россиян можно допускать", - говорится в комментарии к видео.
Топ комментарии
просто на секунду замислись над тим яка саме сила змогла відкинути його на таку відстань - і сумнівів в тому що він може бути живий в тебе не залишиться. Людину від близького прильоту на метр відкидає - вже готова контузія є. А тут 40 метрів вільного польоту з пришвидшенням від нуля.
К кораблю подогнали буксир и оттянули его в сторону Стрелецкой бухты.
Одну мину он точно нашёл.(c)
Овації, високі бали!
Плачет, ноет его мать: Что ж творится в мире?
Не понятно ведь за что,
По какой причине,
Ведь он ехал убивать, а его убили.....
Шкода лише, що той свино-пес не зможе повторити "на біс" цей трюк.
Спрыгнул с бэтээра - третий месяц нету...
Мы у случая прекрасного в гостях
Каскадеры, каскадеры
Ведь опасность это в общем - то пустяк
Это наша судьба, мы не можем иначе...(с)
Поки ми тут радіємо такому контенту,
-рашка будує заводи в три зміни,
-проти нас вже не тільки Укорщина, а і Словаччина голосує.
-Путін готує свій наступ на зиму-осінь,
-Авдіівка під загрозою взяття ползучим штурмом,
-в штатах не зрозуміло що з нашою підтримкою.
-в нас крадій крадієм поганяє, попутно в багатьох російскій паспорт або в жони або ще в когось
-таких як Червинський судять
-і ще багато питань
а у цензорі дивлюсь веселуха, нарід бавиться, смакуючи з фейсбука як гарно русня взривається. А потім дивуєтесь що всі по рестораном ходять. Ото із-за такого контента про "руськага тупога ваньку" всіх вже і росслабились. І зникло відчуття смертельноі загрози.
Хоч би Бутусов якось контент контролював який тут публікується, та давав правильний посил в народ. А то владу критикувати - молодець, а в себе тут лад навести не може. Где посил про оборонне планнування, де посил про зібранність і все для перемоги? Одна "Бавовна" і "руські ванькі дохнуть".
а не до військових, які кожен день роблять все, що можуть, і інколи підіймають нам настрій такими чудовими відео.
Подивіться інтервью 3 штурмовоі, з одного боку військові роблять такі "розважаючі" відео, з іншого кажуть, що погано що в суспільства немає розуміння що ворог серьозний, що росіянці не чмоні, а серьозний ворог.
Виходить що самі собі в ногу стріляємо. Моє ІМХО, такі відео несуть некорректний посил. Під кожним відео треба акцентувати що в наслідок злагодженноі і важкоі праці був знищений ворог та запит на те що треба зробити, куди задонатити щоб ми і ПОДАЛІ мали змогу знищувати ворога. Треба не допускати дописи про "свиня біжав біжав та не збіжав" або "голова пролетіла 30 метрів після дрону" і будь яке інше, що робить посил, що це "дуже просто" знищувати ворога. Якщо все просто, то нахіба іншим старатись?
Коли я сидів в Маріуполі і по району де я був, поруч з дислокацією Азову, коли крила арта намагаючись знищити СП пункт, 12 годин без перестану, то шось було не весело. Було відчуття що шансів вижити взагвлі нема, що в них бездонна кількість снарядів, арти і іншоі техніки. І навіть коли Азов робив вилазку, подавляв точку звідки був вогонь, через кілька годин від туди знов починали гатити.
В Дніпрі кафе та ресторани - та дві ракети на пів року. Це взагалі не дає тобі розуміння про те, що на фронті. Шанси загинути від ракети в Дніпрі дорівні до загибелі в аваріі.
То коли сам в Роботіно побуваєш, тоді і розказуй іншим.
В Маріуполі багато хто з моіх знайомих і близьких загинув, і цивільних і з ЗСУ.
Але я відповідаю за свій вибір і його наслідки.
Коли сам побудеш в Роботіно, місяці три, тоді і поговоримо. Що тобі стане важливо, та яка в тебе буде мотивація воювати.
війну я бачив не з тіктока і відео про чмонь, а таку як вона є.
І скажу чесно що кілька днів в підвалі без змоги вийти навіть в туалет, бо обстріли по 12 годин без перестану, потім перерва і знов работа по твому сектору - дуже просвітлюють мізки і дають зрозуміти твоі шанси вижити в піхоті. Тобто я дуже чітко розумію наслідки рішення вступу до ЗСУ, коли пішлють в піхоту. Та і відчуття знайомо коли тебе вбивають, а хтось десь пиво п'є і взагалі на тебе всім насрати.
Квартиру зруйнувало авіабомбою, житла немає, багато збережень також. В Украіні допомоги нема, 2000 грн що дадуть - та якісь продукти з фонду Я Маріуполь - теж таке собі. Норм роботу дуже важко знайти. То ж перспектива щоб не бомжувати тількі в ЗСУ, але це така собі мотивація коли ти ясно розумієш, що тебе там чекає.
І коли дома така срань, як все що зараз на слуху, ти думаєш це може мотивувати іхати назад і воювати? Я допомагаю тим чим можу, фінансово. Але життя покласти, при чому нема ніяких гарантій, що це буде не дарма і нас не зіл'ють - я не готовий.
Відкрию секрет, що всі хто зараз в тік току з воєнних кажуть про ротацію, всі вони теж хочуть щоб воював хтось інший. І тут нічого такого немає, це інстинкт самозбереження.
Але такому поцу як ти, цього не зрозуміти, бо ти походу страшнішого за далекий бум да виття сирен в цьому житті не бачив. Того й випендрюешься тут.
Піди запишись в армію, відчуй все на своій шкурі, потім розказуй іншим. А то сидиш під себе сереш в Дніпрі, а розвонявся наче пройшов Попасну з Пісками.
З тобою нема сенсу говорити, бо ти навіть не розумієш про що тобі кажуть. Бо крім тік-тока війни ніде не бачив.
людина може швидко йти, спіткнутися і звернути собі в'язи, тому пенсіонерам краще ходити повільніше,
а окупант летів на великій швидкості, руки вперед не викидав і не сгрупував тіло, отже якщо в польоті не був трупом, то став таким при зіткненні із землею