УКР
7167 відвідувачів онлайн
Тіло окупанта пролетіло в повітрі 36,75 метра після вибуху БТР, на якому він їхав. ВIДЕО
Українські воїни зареєстрували рекордний політ тіла російського окупанта після вибуху БТР, на якому він їхав.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, відеозапис підриву на протитанковій міні ворожої бронемашини з реєстрацією рекордного польоту опублікований у соцмережах.
"Російський військовослужбовець, переміщуючись на броні БТР під час штурму окупантів на одній з ділянок фронту, сам на те не сподіваючись, встановив світовий рекорд у стрибках в довжину. Чи можна вважати допінгом вибухову силу міни, яка допомогла йому пролетіти 36,75 метрів? В будь-якому випадку, на таку олімпіаду росіян можна допускати", - йдеться у коментарі до відео.
Топ коментарі
просто на секунду замислись над тим яка саме сила змогла відкинути його на таку відстань - і сумнівів в тому що він може бути живий в тебе не залишиться. Людину від близького прильоту на метр відкидає - вже готова контузія є. А тут 40 метрів вільного польоту з пришвидшенням від нуля.
К кораблю подогнали буксир и оттянули его в сторону Стрелецкой бухты.
Одну мину он точно нашёл.(c)
Овації, високі бали!
Плачет, ноет его мать: Что ж творится в мире?
Не понятно ведь за что,
По какой причине,
Ведь он ехал убивать, а его убили.....
Шкода лише, що той свино-пес не зможе повторити "на біс" цей трюк.
Спрыгнул с бэтээра - третий месяц нету...
Мы у случая прекрасного в гостях
Каскадеры, каскадеры
Ведь опасность это в общем - то пустяк
Это наша судьба, мы не можем иначе...(с)
Поки ми тут радіємо такому контенту,
-рашка будує заводи в три зміни,
-проти нас вже не тільки Укорщина, а і Словаччина голосує.
-Путін готує свій наступ на зиму-осінь,
-Авдіівка під загрозою взяття ползучим штурмом,
-в штатах не зрозуміло що з нашою підтримкою.
-в нас крадій крадієм поганяє, попутно в багатьох російскій паспорт або в жони або ще в когось
-таких як Червинський судять
-і ще багато питань
а у цензорі дивлюсь веселуха, нарід бавиться, смакуючи з фейсбука як гарно русня взривається. А потім дивуєтесь що всі по рестораном ходять. Ото із-за такого контента про "руськага тупога ваньку" всіх вже і росслабились. І зникло відчуття смертельноі загрози.
Хоч би Бутусов якось контент контролював який тут публікується, та давав правильний посил в народ. А то владу критикувати - молодець, а в себе тут лад навести не може. Где посил про оборонне планнування, де посил про зібранність і все для перемоги? Одна "Бавовна" і "руські ванькі дохнуть".
а не до військових, які кожен день роблять все, що можуть, і інколи підіймають нам настрій такими чудовими відео.
Подивіться інтервью 3 штурмовоі, з одного боку військові роблять такі "розважаючі" відео, з іншого кажуть, що погано що в суспільства немає розуміння що ворог серьозний, що росіянці не чмоні, а серьозний ворог.
Виходить що самі собі в ногу стріляємо. Моє ІМХО, такі відео несуть некорректний посил. Під кожним відео треба акцентувати що в наслідок злагодженноі і важкоі праці був знищений ворог та запит на те що треба зробити, куди задонатити щоб ми і ПОДАЛІ мали змогу знищувати ворога. Треба не допускати дописи про "свиня біжав біжав та не збіжав" або "голова пролетіла 30 метрів після дрону" і будь яке інше, що робить посил, що це "дуже просто" знищувати ворога. Якщо все просто, то нахіба іншим старатись?
Коли я сидів в Маріуполі і по району де я був, поруч з дислокацією Азову, коли крила арта намагаючись знищити СП пункт, 12 годин без перестану, то шось було не весело. Було відчуття що шансів вижити взагвлі нема, що в них бездонна кількість снарядів, арти і іншоі техніки. І навіть коли Азов робив вилазку, подавляв точку звідки був вогонь, через кілька годин від туди знов починали гатити.
В Дніпрі кафе та ресторани - та дві ракети на пів року. Це взагалі не дає тобі розуміння про те, що на фронті. Шанси загинути від ракети в Дніпрі дорівні до загибелі в аваріі.
То коли сам в Роботіно побуваєш, тоді і розказуй іншим.
В Маріуполі багато хто з моіх знайомих і близьких загинув, і цивільних і з ЗСУ.
Але я відповідаю за свій вибір і його наслідки.
Коли сам побудеш в Роботіно, місяці три, тоді і поговоримо. Що тобі стане важливо, та яка в тебе буде мотивація воювати.
війну я бачив не з тіктока і відео про чмонь, а таку як вона є.
І скажу чесно що кілька днів в підвалі без змоги вийти навіть в туалет, бо обстріли по 12 годин без перестану, потім перерва і знов работа по твому сектору - дуже просвітлюють мізки і дають зрозуміти твоі шанси вижити в піхоті. Тобто я дуже чітко розумію наслідки рішення вступу до ЗСУ, коли пішлють в піхоту. Та і відчуття знайомо коли тебе вбивають, а хтось десь пиво п'є і взагалі на тебе всім насрати.
Квартиру зруйнувало авіабомбою, житла немає, багато збережень також. В Украіні допомоги нема, 2000 грн що дадуть - та якісь продукти з фонду Я Маріуполь - теж таке собі. Норм роботу дуже важко знайти. То ж перспектива щоб не бомжувати тількі в ЗСУ, але це така собі мотивація коли ти ясно розумієш, що тебе там чекає.
І коли дома така срань, як все що зараз на слуху, ти думаєш це може мотивувати іхати назад і воювати? Я допомагаю тим чим можу, фінансово. Але життя покласти, при чому нема ніяких гарантій, що це буде не дарма і нас не зіл'ють - я не готовий.
Відкрию секрет, що всі хто зараз в тік току з воєнних кажуть про ротацію, всі вони теж хочуть щоб воював хтось інший. І тут нічого такого немає, це інстинкт самозбереження.
Але такому поцу як ти, цього не зрозуміти, бо ти походу страшнішого за далекий бум да виття сирен в цьому житті не бачив. Того й випендрюешься тут.
Піди запишись в армію, відчуй все на своій шкурі, потім розказуй іншим. А то сидиш під себе сереш в Дніпрі, а розвонявся наче пройшов Попасну з Пісками.
З тобою нема сенсу говорити, бо ти навіть не розумієш про що тобі кажуть. Бо крім тік-тока війни ніде не бачив.
людина може швидко йти, спіткнутися і звернути собі в'язи, тому пенсіонерам краще ходити повільніше,
а окупант летів на великій швидкості, руки вперед не викидав і не сгрупував тіло, отже якщо в польоті не був трупом, то став таким при зіткненні із землею