В Латвии упал метеорит состоявший из железа. ВИДЕО.
Метеорит, который в воскресенье вечером упал в Латвии, скорее всего, состоял из железа. Такое мнение высказал старший научный сотрудник Института динамики геосфер РАН Владимир Светцов.
Географія працевлаштування
Дефіцит робочих рук в Україні посилюється нерівномірним відновленням ринку праці.
Найвища конкуренція серед кандидатів спостерігається у Київській, Харківській та Вінницькій областях. Цікаво, що серед цих регіонів лише у Вінницькій області кількість пропозицій роботи наразі більша, ніж до повномасштабного вторгнення. Натомість найнижча конкуренція за робоче місце зараз у Закарпатській, Чернівецькій та Херсонській областях.
Тобто з дефіцитом кадрів зіткнулись як роботодавці прифронтових регіонах, так і на заході України. У перших найм ускладняється зменшенням населення, що було змушено переїхати у більш безпечні регіони або взагалі виїхало за кордон.
Для других, навпаки, вона обумовлена великою конкуренцією з іншими роботодавцями. Наприклад, у Закарпатській області ринок праці відновився на 167% — роботодавців стало значно більше, ніж до повномасштабного вторгнення, і кандидатів не вистачає.
Хто в дефіциті?
Фахівці із роботи з персоналом зараз відносять до вакансій із очікувано найменшою кількістю відгуків лікарів (ендоскопіст, гастроентеролог, ендокринолог, лікарь УЗД, педіатр, сімейний лікарь, зубний технік) та представників робітничих спеціальностей (гірник, бляхар, порізчик, пилорамник, тонувальник, покрівельник).
Також великий деціфит кадрів відчуває освітня галузь. За інформацією Державної служби зайнятості (ДСЗ), на 42,4 тис вакансій у заклади освіти наявні лише на 15,9 тис зареєстрованих безробітних фахівців.
У Мінекономіки називають поточну ситуацію найбільшою міграційною кризою з часів Другої світової війни.
Безробітних стало менше
Офіційно в Україні різко зменшилась кількість безробітних. Зараз статус безробітнього мають лише 483,2 тис осіб, це на 60% менше від кількості безробітних у 2021-му. Майже 100 тис шукачів роботи ще не мали досвіду працевлаштування.
Серед безробітних найбільша частка жінок (75%). З загальної маси кандидатів - 42% - особи з вищою освітою. 60% - перебувають у найбільш "кваліфікованому віці" – 35-55 років.
Що пропонує український ринок праці?
Впродовж 2023 року до Державної служби зайнятості роботодавці спрямували 329 тис вакансій, найбільше – 18% - стосувалося роботи у переробній (здебільшого харчовій) промисловості, 16% - у оптовій та роздрібній торгівлі.
Частіше роботодавці шукали робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (18%):
- водія, токаря, оператора/машиніста котельні, тракториста, водія навантажувача, оператора заправних станцій, машиніста екскаватора, дорожнього робітника, фрезерувальника, оператора верстатів, машиніста крана;
- працівників сфери торгівлі та послуг (17%): продавця продовольчих та непродовольчих товарів, кухара, охоронника, офіціанта, медсестру, бармена, помічника вихователя, соціального робітника, перукаря, бариста;
- представників найпростіших професій (15%): підсобного робітника, вантажника, двірника, прибиральника службових та виробничих приміщень, робітника з утримання будинків, укладальника-пакувальника, робітника з благоустрою, прибиральника територій, сторож;
- кваліфікованих робітників з інструментом (14%): швачку, електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, слюсаря-сантехніка, електрогазозварника, слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів, пекара, маляра.
Водночас найбільшу нестачу пропозицій відчувають безробітні менеджери (на 515 управителів зі збуту лише 142 вакансії), економісти – на 504 особи наявні 90 вакансій, адміністратори ( для 696 безробітних – 163 вакансії) та держслужбовці - 948 безробітних спеціалістів на 325 вакансій.
Віддалені вакансії в пріоритеті
Особливим попитом серед шукачів роботи, за інформацією порталу work.ua, користуються віддалені посади в IT. Саме такі пропозиції отримують зазвичай рекордну кількість відгуків від шукачів роботи.
В минулому році абсолютним рекордсменом по відгукам була вакансія менеджера з обробки онлайн-замовлень магазину корейської косметики. На цю вакансію за добу відгукнулися 778 кандидатів. Хоча компанія пропонувала нижчу за середню зарплату, лише 6 000 грн, шукачів привабила можливість працювати віддалено неповний робочий день.
Ще три вакансії зі сфери IT здобули 500+ відгуків за один день. Це оголошення про пошук UI/UX-дизайнера до маркетингового агентства, вакансія Trainee/Junior Front-end developer для розробника із 6 місяцями досвіду та пропозиція роботи для Front-end програміста (ReactJS).
Середня зарплата — 19 000 грн
У грудні 2023-го офіційна середня заробітна плата в Україні склала 19 000 грн. ( у 2021 році вона не перевищувала 15 000 грн). Зріст офіційної зп частково пояснюється виплатами військовослужбовцям. Так, рейтинг посад із найвищими зарплатами (крім керівників та сфери ІТ) очолюють спеціалісти, які потрібні у війську: стрілці, мінометники, командири відділення, пілоти дрону (понад 70 000 грн) та зв’язківці (60 000 грн).
Серед областей-лідерів росту заплат лишається Київський регіон (+850 грн до 20 850 грн), Львівська (+500 грн до 19 000 грн) та Дніпропетровська область (+255 грн до 18 000 грн). В Одеській і Харківській області зарплати не змінилися і залишаються на рівні 18 000 грн і 17 500 грн відповідно.
У грудні найвищий дохід пропонували у вакансіях із категорій:
- 40 000 грн — "Топменеджмент, керівництво вищої ланки";
- 35 000 грн — "Нерухомість";
- 25 000 грн — "Продаж, закупівля", "Транспорт, автобізнес";
- 22 500 грн — "Будівництво, архітектура", "Маркетинг, реклама, PR";
- 22 000 грн — "Управління персоналом, HR";
- 20 000 грн — "Адмiнiстрацiя, керівництво середньої ланки", "Дизайн, творчість", "Краса, фітнес, спорт", "Культура, музика, шоу-бізнес", "Медицина, фармацевтика", "Сільське господарство, агробізнес", "Страхування", "Телекомунікації та зв’язок".
В той же час зафіксували зниження зарплати на ринку страхування (-10%, з 22 250 грн до 20 000 грн) та на ринку юридичних послуг (-2%, з 18 300 до 18 000 грн).
Серед цивільних професій (крім керівників та сфери ІТ) найбільші зарплати в грудні мали:
- 55 000 — медіабаєр;
- 50 000 — ендодонтист;
- 45 000 — водій-міжнародник;
- 40 000 — рихтувальник;
- 38 000 — бізнес-аналітик;
- 37 500 — рієлтор;
- 35 000 — автослюсар;
- 33 500 — арматурник;
- 32 500 — автоелектрик, координатор зі збуту, регіональний менеджер;
- 30 000 — зубний технік, категорійний менеджер, менеджер із розвитку, менеджер ЗЕД, менеджер проєктів, прессекретар, проєктувальник кондиціювання, фахівець із каменеобробки.
Звісно на ринку праці є пропозиції і з зарплатою в рази нижче та вище середнього показника.
Найбільшу зарплату пропонували директору із закупівель зернових та олійних культур — від 250 000 до 500 000 грн в місяць. Вимоги до кандидата були такими: не менше двох років досвіду на аналогічній посаді, навички ведення документообігу, уміння вести переговори та розуміння аграрного ринку.
Таку привабливу роботу пропонували на Київщині.
Загалом третину всіх вакансій на порталі work.ua пропонували роботодавці столичного регіону. Причому в Київській області (включно з містом Київ) розмістили таку ж кількість вакансій, як у 18 інших областях України разом узятих.
По мнению геологов, никакого метеорита не было, просто кто-то вырыл яму глубиной около 3 метров и сжег на дне пиротехническую смесь. На это указывает и тот факт, что трава вокруг воронки даже не выгорела, а неподалеку была найдена горка вырытой земли.
Некоторым подтверждением этой догадки может быть запах серы, характерный для недорогой пиротехники, а также тот факт, что никакого метеорита на месте обнаружено не было. Сначала появилось предположение, что он ушел глубоко в землю.
Что же касается съемки на сотовый телефон, то за светящийся объект в ночном небе можно было принять летящую зажженную петарду.
Между тем нашлись и предприимчивые люди, которые воспользовались распространившимися слухами. За подход к месту происшествия начали брать деньги как с пешеходов, так и с владельцев автомобилей.
После детального осмотра кратера, образовавшегося якобы в результате падения метеорита, латвийские ученые сделали неожиданное заявление. Никакое небесное тело в Мазсалаце не приземлялось. Инсценировку космического вторжения устроили местные жители, которые подожгли смесь селитры с серой в заранее вырытой воронке. Пока оперативники устанавливают имена шутников, в городке начали продавать билеты за допуск к псевдократеру.
«Воронка диаметром 10–12 метров в Мазсалаце, где якобы упал метеорит, вырыта людьми, а возгорание вызвано смесью селитры с серой», – заявил геолог Северо-Видземского биосферного заповедника Дайнис Озолс, осмотрев место предполагаемого падения метеорита.
По мнению исследователя, кто-то просто решил пошутить и поджег в яме химические вещества, заснял все на видео и пустил слух об упавшем метеорите, пишет местная газета «Телеграф».
Вполне вероятно, что воронка была выкопана давно и вовсе не для имитации падения метеорита, а для каких-то других целей, считает Озолс.
Ранее падение метеорита ставил под сомнение и руководитель Института астрономии Илгонис Вилкс. Он указал, что одним из главных признаков метеорита являются осколки, которые в результате падения рассеиваются в ближайшей окрестности, а в данном случае их не обнаружено.
Между тем, разрекламированная воронка уже приносит прибыль предприимчивым хозяевам участка. Входные билеты за просмотр кратера продаются по одному лату (около 62 рублей).
Как поясняет владелица земли Лариса Герасимова, они собирает деньги на восстановление участка, который со вчерашнего дня буквально затоптан «туристами». Для ученых и работников спецслужб вход свободный.
Напомним, в понедельник утром пришло сообщение о том, что жители латвийского городка Мазсалаца накануне вечером оказались свидетелями приземления неизвестного небесного объекта. По словам очевидцев, падение сопровождалось звуком низко летящего самолета. В результате рядом с жилыми домами образовалась воронка шириной 20 и глубиной 10 метров.
Первой версией экспертов было падение метеорита или искусственного спутника. Глава Видземского отделения Государственной пожарно-спасательной службы Янис Крастиньш отмечал, что в центре воронки наблюдается повышенный радиационный фон. «Внутри кратера ничего не видно, возможно, остатки объекта можно найти, если покопать, но мы пока ничего не трогали», — добавил Крастиньш.
В данный момент специалисты Государственной спасательной службы Латвии и республиканского Центра радиации оцепили кратер. Там же работают представители Национальных вооруженных сил республики.