Памяти жертв Голодомора. Украинцы в 16.00 зажгут свечи памяти. ВИДЕО.

а сволочь кацовско-путинская!

Помним всех! Аминь!

СТРАДАЕМ  ЗА НАЦИЮ ЗА ТО ЧТО ГОЛОДОМОР УНИЧТОЖИЛ ВЕЛИКИХ ЛЮДЕЙ  НАЦИИ ...ПИСАТЕЛЕЙ,,ПОЭТОВ,, УЧЕНЫХ,,, И ЛИДЕРОВ  НАЦИИ,,БУДУЩИХ ... ПРОСТИТЕ НАС.  МОЛОДОЕ ПОКОЛЕНИЕ, ПОМНИМ. СКОРБИМ И СЛАВА ВАМ БРАТЬЯ СЕСТРЫ,

да уж хаклостан рулит с фальсификацикй

ЭПЦЦ. СТОП! КАЦАПСКОЕ БЫДО ! НЕХ ВМЕШИВАТЬСЯ ! ЛЮДИ ПОГИБЛИ ! А ВАШЕ МНЕНИЕ ГОДИТСЯ ПОД ТУАЛЕТНУ БУМАГУ ... КАК И ВЫ ВСЕ - ЖОПУ ПОДТЕР И ЗАБЫЛ

Don *****. НУ ЧТО СКАЗАТЬ... ТЫ ТИПИЧНИЙ У%БОК ВЫСРАНОЙ МАМОЙ РТОМ . КУСОК ГОВНА .НО! ГЛАВНОЕ РУССКОГО ГОВНА! И ТЫ ЭТИМ НАВЕРНОЕ ОЧЕНЬ ГОРДИШСЯ.... ГГГГГ ЧМО

кто здесь модератор? кто нимудь уберет копрофила легуна?

копрофил легун любит какашки  схронная болезнь

какая разница, где были сделаны фотографии. смерть и голод одинаково страшны везде. и какая разница от количества жертв, если твои дети умерли и ты не смог их накормить? я помню рассказы своей бабушки и не нуждаюсь в вашем разрешении или одобрении отмечать этот скорбный день. очень жаль, что мало расспрашивала, а теперь уже поздно.а вам ,типа новгородцам,вместо того, чтобы гадить по чужим веткам, постараться восстановить памть о невинно убиенных в своей россии. и хоть раз не лезть в наш монастырь со своим уставом

прошу вашої допомоги!
 
на донецькому форумі у гілці
 
Не забудь запалити свічку на спомин невинно убитих під час Голодомору !
 
http://www.doneckforum.com/forum7/thread21391-3.html
 
Модераторка українофобка Наша Мымра особисто образила українство
 
«Интересно, а какие еще национальности способны жрать детей и этим козырять, мол какие мы бедные и несчастные???»
 
Та  забанувала майже усіх українців дописувачів -  Юрий К., КАБАКА, Софі, та інших
 
Прохання до небайдужих і кого обурює таке ганебне ставлення до українців на начебто українському форумі
Будь ласка – зареєструйтеся на донецькому форумі, підтримайте гілку нашої національної пам’яті і вшанування загиблих від Голодомору.
Дайте відповідь відсіч модераторкі укоаїножерці Наша Мымра
 
Дякую за розуміння і допомогу
 
ПиСи
Зараз модери гілку зачистили від постів українців і залишки приєднали до голосувалки
Геноцид (Голодомор) 1932-1933 в Украине...
http://www.doneckforum.com/forum7/thread2706-14.html#post588862
 
Але ганебний непотріб україножерки висить інедоторкані росіяни-шовіністи розважаються

Так хахлы с пеной у рта всем доказывали ,что только хохлы сидели голодные и вдобавок их геноцидели.Одних холокостили ,других генацидели.Больше ни чего такого нет что с хахлами не проделывали маскали.Не к чему прислониться все косяки заняты убогими

а как же галадамор 1991год 52 миллиона 20011год  46 миллионов? где траур? хахлы?

кароче трагэдия высосана из пальца нэгра, пашол я пить пиво

Всех копрофилов,некрофилов просто банальных ублюдков нах дамой в галицию в норы залитые дерьмом.Последний раз хамы  немытые купались в наводнение

сказать, что трагедия высосана из пальца, все равно, что не признавать фашистские концлагеря, где от голода, болезней и издевательств погибли люди. или и в этом случае нужно выяснять их национальность? или и здесь украинцы не смогут сказать, что погибали без разрешения старшего брата? и до каких пор режим кремля будут путать с русским народом?не народ русский и не грузинский виноват, а именно коммунистический режим.

А,jcrfkmdctulfblbjn,он же, масквич-Лягун,макак ипёт.Сам признался и фотку с дуру выложил,*****.А шо делать,у него дружина,дюже дружит с итальянцами,года четыре..Таки воно и дочу отправил к маме,в Италию.Типерь ему  vjcrfkmdctulfblbjnу только макаки доступны,на баб денег нет.Так, только на пивасик.

Свечка по-киевски.
Издревле считалось на Руси - увековечить в камне даты всенародной скорби, а равно, всенародной победы – святым делом. А как же иначе, чтобы потомки помнили. Да вот только, помнить потомки будут только то, чему будут верить. А потому и строили такие памятники всем миром – на деньги, пожертвованные народом. Так было с памятником Минину и Пожарскому, так было с мемориалом Куликово поле и многими другими. Эта традиция и по сей день соблюдается Москвой, хотя денег у неё, куда больше, чем в шароварах у Ющенко и в украинском казначействе вместе взятых.
Так какой же статус памятников, расставляенных Ющенко по всей Украине? Если к тому, что их строили за бюджетные деньги, добавить то, что Ющенко стал президентом в результате незаконного третьего тура, то ясно, что статус этих памятников один: «пацан сказал – пацан сделал». С учётом сказанного, каждый, хоть мало-мальски честный перед самим собой киевлянин понимает, что нам построили на склонах Днепра... Правильно, эта свечка – воплощённая в камне, подлость украинского национализма.

Пожалуй, только на Украине, возможно, такое - всякое быдло, надев вышиванку, считает себя в праве всех учить - кто друг, а кто враг, с какими флагами ходить, как следует говорить и думать.

Куркули убивали голодных
Сумська область, Роменський район, село Ярошівка.
Маруся залізла до погріба Міщенка, де взяла картоплі за пазуху та в кармани.
Міщенкова її піймала та почала кричати. Прибули люди, стали бити, вночі привели до сестри побиту, у грязі, без плаття, сховалась під піч.
Дали сестрі мотузку і заставили накинуть на ногу. Потім накинули на шию петлю і потягли.
Свідки чули плач і стогін, вона падала в грязь, зв’язали руки… Після цього всі пішли додому, а Діденко Юрко повів далі, в балку, де знущався та мордував і залишив таку на яру, де вона ставалась до ранку і померла.
www.archives.gov.ua/Publicat/Researches/Golodomor_Sumy.pdf
ГолодоЖОР это когда сусид убивал сусидку за то, что она облизала миску яго собакы.

Чому  в тих областях де  від голоду  вмерло найбільше  людей, ніхто свічки не  запалив (нууу майже ніхно, поодинокі  випадки  яких навідь не  заприміитити) ???
А от  на  Зах.Україні  свічки  видно  майже повсюду (і голодомору там не бьуло, бо  не були під  СОВЄТО-САТАНИСТАМИ!!!

Зато галицаи дохли под поляками и австрияками.И как!!!!! Что почти все вымерли в начале века а кто остался убежали в Канаду и Австралию в ЮАРи Родезию на шахты.Вы бы лучше своих галицких помянали которые умерли с голода,были убиты своими же.А сколько умерло галицаев по дороге и уже на местах ОТ ГОЛОДА И БОЛЕЗНЕЙ.А то поминают тех кого сами в жертвы придумали занести.

задроченый,вставь сибе свечку в жопу,заприміитити тоби с  космоси.

путём народного референдума временно на один год делим Украину на две
или даже три части.Западную-столица Львов,Юго-Восточную-столица Даунецк и
Центральную-столица Киев.Западная-царь Тягнибок,Юго-Восточная-царь и
феликий кнезе янучар бессмертный и Центральная-королева Юлия.Устраивается
соревнование между этими тремя частями.Какая из частей сможет наиболее
высоко покращить життя людям по правилам той части и будет жить через
год Украина.Элеменнтарно Ватсон!

вздрочни немного, вылижи анус своим хозяевам и сдавай смену(дурика можешь забрать с собой)

 1929-1930 pp. - Арешти визначних діячів української науки, культури, освіти, церкви, Спілки Української Молоді. Харківський судовий процес над ними ("Процес СВУ"). На допиті одного із арештованих, Волод. Дурдуківського, слідчий Соломон Брук сказав: "Нам надо украинскую интеллигенцию поставить на колени, это наша задача. Кого не поставим - перестреляем". Одночасно в усій Руси-Україні було заарештовано і розстріляно (більшість) або відправлено на довгострокову каторгу в концтабори понад 120 тисяч українців, головним чином інтелігенції. До звільнення і реабілітації дожили одиниці.
- 1929-1932 pp. - Друге закріпачення українських селян москвинськими юдо-комуністами через позбавлення права власности на землю, худобу, реманент, вільного виїзду з села та загону селян до колгоспів.
- 1930 p. - На ключові посади в українське село відправлено 23 тисячі "двадцятип'ятитисячників" та 23500 спеціально уповноважених, переважно московитів. "Місцева сільська влада потребує ін'єкції більшовицького заліза. Тож ми посилаємо вас... Викиньте свій буржуазний гуманізм через вікно і дійте як більшовики... Ваше завдання - здобути зерно за будь-яку ціну..." (Мендель Хатаєвич, україноненависник).
- 1930-1932 pp. - Жорстоке придушення селянських повстань із застосуванням бронемашин, артилерії та літаків. Масові розстріли і виселення учасників повстань та їх сімей. Антикомуністичними виступами були охоплені десятки округ. В с.Іршики Старо-Костянтинівського району селяни виступали під гаслом: "Нам такої Радянської влади нетреба, це не влада, а бандити. Вона пограбувала нас і забрала все".
- 1930-1937 pp. -Ліквідовані усі без винятку українські школи, середні спеціальні та вищі навчальні заклади та факультети, закриті газети та видавництва на Кубані, в Сибіру, на Далекому Сході та інших землях, заселених переважно українцями. "Постановление ЦК ВКП(б) и СНК Союза ССР о хлебозаготовках на Украине, Северном Кавказе и Западной области. 14 декабря 1932 г.: 7... .а) выселить в кратчайший срок в северные области СССР из станицы Полтавской (Сев.Кавказ), как наиболее контрреволюционной, всех жителей, ...и заселить эту станицу добросовестными колхозниками-красноармейцами, работающими в условиях малоземелья на неудобных землях в других краях, передав им все земли и озимые посевы, строения, инвентарь и скот выселяемых...д) немедленно перевести на Северном Кавказе делопроизводство советских и кооперативных органов "украинизированных" районов, а также все издающиеся газеты и журналы с украинского языка на русский, как более понятный для кубанцев, а также подготовить и к осени перевести преподавание в школах на русский язык... срочно проверить и улучшить состав работников школ в "украинизированных" районах. "

1932-1933рр. Спланована і здійснена за підтримкою і з мовчазної згоди "світового співтовариства" акція ліквідації українського народу. Свідоме знищення московським більшовицьким режимом українських селян шляхом організації голодомору. Централізоване переселення росіян у вимерлі села України. В Україні, яка володіє 40 відсотками світового чорнозему, умертвлено голодом 12 мільйонів носіїв української мови, саме селян, щоб зберегти зрусифіковане міське населення. Голодомор був спрямований на винищення саме українців, а відбувався він лише на українських етнічних землях. Якщо окремі области України (зокрема Київщина) втратили чи не третину свого населення, а на Кубані, Придонні, Ставропіллі та в Криму загинув кожен четвертий - п'ятий житель сіл та хуторів, то в тих частинах сусідніх москвинських областей (Брянська, Воронізька, Курська), де жили москалі, смертности від голодування не спостерігалося. Не помирали від голоду також у москальських селах в Україні. Здебільшого саме мешканці цих сіл були тими грабарями, що закопували померлих, а часто й ще живих, українців.


!–> Член Британської Академії і член Академії наук у Кракові проф. Норман Дейвіс пише: „Голодомор 1932-1933 pp. був побічним наслідком колективізації і мав подвійну мету: одним ударом придушити український націоналізм і винищити найбільший осередок заможного селянства.
ЖНИВА СКОРБОТИ "ЧВЕРТЬ сільського населення, чоловіки, жінки й діти, лежать мертві або конають" на "великій території, де живе десь сорок мільйонів чоловік", "немов один великий "Бельзен". "Решта населення, більшою чи меншою мірою недужа", "навіть не має сили поховати свої родини і сусідів". "(Як і в "Бельзені"), загони вгодованих поліцаїв і партійні урядовці наглядають за жертвами" [1- Robert Conquest, The Harvest of Sorrow: Soviet Collectivisation and the Terror Famine (London, 1986), 3. ].
У1932-1933 pp. в Україні і на прилеглих козацьких землях сталінський режим запровадив штучно створений голодомор як частину радянської колективізаційної кампанії. Всі запаси харчів були силоміць реквізовані, військовий кордон не давав змоги завезти харчі ззовні, і люди були приречені на смерть. Мета полягала в знищенні української нації, а разом з нею і "класового ворога". Загинуло близько 7 млн. людей [2- Ibid. ch. 16, "The Death Roll".]. Світ бачив не один страшний голод, під час багатьох із них становище ще більше погіршувала громадянська війна. Проте голод, організований як геноцидний акт державної політики, слід вважати за унікальний.
Письменник Василь Гросман згодом так зобразить дітей:
"Ви бачили коли-небудь газетні фото дітей у німецьких таборах? Вони були точнісінько такі; голови — немов важкі кулі на тоненьких, як у лелеки, шийках... увесь скелет обтягнений не шкірою, а немов жовтою марлею... А навесні вони вже взагалі не мали облич. Замість них — якісь пташині голови із дзьобами або жаб'ячі голови з тонесенькими білими вустами, а дехто скидався на рибу з роззявленим ротом... То були радянські діти, а доводили їх до смерті радянські люди" [3- Vasily Grossman, Forever Flowing (New York, 1972), цитовано в: Conquest, The Harvest of Sorrow, 286.].
Зовнішній світ не знав нічого. У США кореспондентові газети "Нью-Йорк тайме", що в приватному колі багато розповідав про мільйони смертей, проте нічого не опублікував, дано Пулітцерівську премію [4- S.J.Taylor, Stalin s Apologist: Walter Duranty, the New York Times' Man in Moscow (Oxford, 1990).]. В Англії Джордж Орвел нарікав, що голодомор "залишився поза увагою більшості англійських русофілів" [5- Conquest, The Harvest of Sorrow, ch. 17, "The Record of the West". ].
Історик, що зрештою подав переконливі докази цього жахіття, намагався передати його незмірність. Він написав книжку на 412 сторінок, десь по 500 слів на сторінку, а потім заявив у передмові: "Десь двадцять занапащених життів припадає не те що на кожне слово, а на кожну літеру цієї книжки" [6- Ibid., "Preface", 1.].” (Норман Дейвіс Європа: Історія /Пер. з англ. П.Таращук, О.Коваленко. –К., Основи, 2000. -С.993-994.)

 –>"У крестьян отбирали практически все зерно, в том числе и предназначенное для посева. Физически ослабленное крестьянство не могло нормально провести весеннюю посевную кампанию 1932 г. Усложняли ситуацию и бесхозяйственность в колхозах, полная незаинтересованность крестьян в эффективной, продуктивной работе.

Весной 1932 г. в республике было засеяно немногим более половины запланированных площадей. Вследствие некачественного возделывания часть посевов погибла. И все же не естественные факторы были причиной трагедии украинского крестьянства. Урожай 1932 г. лишь на 12% был меньше среднего урожая за 1926-1930 гг. и мог бы обеспечить население Украины минимумом продовольствия. До выполнения плана по хлебозаготовкам Украина и другие хлебные районы заносились на «черную доску». Сюда прекращалась поставка товаров, изымались продовольственные и посевные фонды. Это фактически обрекало людей на голодную смерть...

Коллективизация привела к резкому падению производительности сельского хозяйства. Тем не менее, собранного урожая вполне хватало, чтобы прокормить население республики. Однако союзное правительство продолжало устанавливать для Украины непомерные хлебозаготовительные планы. В 1931 г. республиканское руководство обратилось к Москве с просьбой снизить плановые цифры. И. Сталин согласился на незначительное уменьшение плана, но это не могло спасти ситуацию. Как следствие, уже в конце 1931 г. в Украине катастрофически не хватало продовольствия. Тем временем хлебозаготовительные планы росли. В 1931 г. украинские крестьяне сдали государству 39% валового сбора зерновых, в 1932 г. - 55%.
В октябре 1932 г. в республику для надзора за хлебозаготовительной кампанией прибыла чрезвычайная комиссия во главе с В. Молотовым. Комиссия действовала грубыми методами. Для «работы на селе» были мобилизованы партийные активисты. В села вводились регулярные войска и подразделения ГПУ, которые силой отбирали у крестьян последнее зерно... Именно в этот период на полях по ночам начали появляться крестьяне, преимущественно женщины, которые ножницами срезали недозревшие еще колоски. Это явление быстро приобрело массовый характер.

Для его прекращения И. Сталин собственноручно написал закон об охране социалистической собственности, который за кражу колхозной или кооперативной собственности предусматривал расстрел с конфискацией имущества или лишение свободы сроком не менее 10 лет с конфискацией имущества. Современники называли этот закон «законом о пяти колосках». В скором времени появился закон «о борьбе со спекуляцией», который предусматривал заключение в концлагерях от 5 до 10 лет для тех крестьян, которые, спасаясь от голода, старались обменять домашние вещи на продовольствие в городах. Купить продукты они не могли, так как с 1928 г. продовольствие в городах распределялось по карточкам.

Крестьяне оказались в безвыходном положении. ЦК КП(б)У, СНК УССР, десятки тысяч местных партийных и советских руководителей, суды и прокуратура республики, органы ГПУ на территории собственной республики по отношению к собственному народу действовали так, как редко позволяли себе действовать захватчики в оккупированной стране. Подворные обыски сопровождались конфискацией не только зерна, но и картофеля, свеклы, сала, мяса и других продовольственных запасов на зиму. Крестьяне были лишены всего съестного. Этим партийно-государственный аппарат сознательно обрекал их на смерть... В начале 1933 г. в Украине фактически не осталось запасов продовольствия. Голод охватил также другие зерновые районы - Поволжье, Кубань, Северный Кавказ

Но самые страшные масштабы голод приобрел именно в Украине. Люди умирали целыми селами, живые не имели сил хоронить умерших. А в это время на соседних железнодорожных станциях под вооруженной охраной находились тысячи пудов зерна, предназначенного для вывоза. Фактически голод наступил уже в декабре 1931 г., а массовая смертность началась зимой 1932 г. Новая волна массовой смертности от голода поднялась осенью 1932 г., а зимой и весной 1933 г. он охватил всю Украину. Летом, в особенности в июне 1933 г., голодомор достиг апогея. От него умирали на протяжении лета, а от тифа и кишечно-желудочных отравлений даже в начале 1934 г.

Люди ели толченую кору деревьев, солому, перемешанную с гнилой перемерзшей капустой, котов, собак, крыс, потом перешли на слизняков, лягушек, крапиву и умирали от тяжелых желудочных заболеваний. Были многочисленными случаи людоедства, некоторые крестьяне, обезумев от голода, убивали и ели собственных и чужих детей. Вымирали целые села, а поиски и изъятие продовольствия государственными органами продолжались.

Поставленные в безысходное положение, крестьяне бросали дома и пробовали попасть в город. Не всем это удавалось: многие погибали под открытым небом на дорогах, других останавливали милицейские кордоны. В город попадало сравнительно мало людей. Но помощи не было и здесь. Стремясь спасти хотя бы детей, родители оставляли их в больницах, государственных учреждениях, в подъездах домов и просто на улицах. Лишь с мая-июня 1933 г. государство начало предоставлять некоторую помощь украинскому крестьянству...

Гибель миллионов людей власть старалась скрыть. Средства массовой информации молчали. Советское правительство отвергало предложения о помощи из-за границы, утверждая, что слухи о голоде намеренно распространяют враги СССР... Вплоть до 1987 г. ни одного упоминания об этом событии 1933 г. в советской историографии и печати не было. По сей день не установлено точное количество жертв голода 1932-1933 гг. Сталинское руководство запретило упоминать о нем в средствах информации. В январе 1933 г., когда от голода ежедневно гибли десятки тысяч крестьян, И. Сталин на пленуме ЦК ВКП(б) заявил, что материальное положение рабочих и крестьян улучшается из года в год и что в этом могут сомневаться лишь ярые враги советской власти. Официальное расследование голодомора 1932-1933 гг. в Украине началось только в конце 80-х годов.

Еще не развеялся трупный смрад в опустевших украинских домах, а из других республик СССР, в особенности из России, уже направлялись эшелоны с переселенцами. К концу 1933 г. в Донецкую, Днепропетровскую, Одесскую и Харьковскую области переселилось около 117,1 тыс. человек. Голодомор 1932-1933 гг. принадлежит к трагедиям, последствия которых ощущаются по сей день... Голодомор 1932-1933 гг. - самое страшное из многочисленных преступлений сталинизма. (История Украины: учебное пособие для 10 класса средн. общеобразоват. шк. /Авторы: Даниленко В.М., Гузенков С.Г., Колодяжний Н.Н. -Запорожье: Премьер, 2003. -С.175-179)

! –> "Предстоящему голоду крестьяне нередко предпочитали самоубийство и иногда целыми семьями отравлялись угарным газом. Тех, кто пытался спастись в городах, задерживали заградительные отряды... Люди ели древесную кору, кожаные ремни, обувь... Власти отметили более двух тысяч случаев людоедства. С пойманными людоедами часто жестоко расправлялись, учиняя над ними самосуд. Нередко матери убивали и ели своих детей. Бывший заключённый Вацлав Дворжецкий вспоминал одну из таких женщин, попавшую за подобное убийство в лагерь. Она говорила ему: "Всех унёс голод! Всех... Если бы это... то и я... А так, может быть, будет у меня ещё ребёночек, может, будут ещё детки...". И в то же время изъятое у крестьян зерно часто из-за плохого хранения гнило и портилось, порой сваливалось в кучи прямо под открытым небом. Не прекращали работать все водочные заводы страны, где зерно перегоняли в спирт. Правительство продолжало продавать хлеб за рубеж. По официальным данным, в 1932 г. в Западную Европу было вывезено около 1,8 млн т зерна, в 1933 г. - 1 млн т. Советские газеты опровергали все сообщения о голоде…" (Энциклопедия для детей. Т. 5, ч. 3. История России. XX век...- C.454-455.)
! –> З повідомлень Італійського консула у Харкові, 31 травня 1933р. № 474/106. "Голод далі робить таке велике знищення народу, що залишається зосім не зрозумілим, як світ може бути байдужим супроти такої катастрофи і як інтернаціональна преса, що так активно закликає до міжнародного осудження Німеччини, винуватої в т.зв. "страшних переслідуваннях євреєв", особливо мовчить про цю різанину, організовану радянським урядом... "Етнографічний матеріал буде змінений", цинічно сказав один жид, велика риба місцевого ГПУ (очевидно, начальник Хар.облвідділу ГПУ Кацнельсон). ...Напевно необхідно зліквідувати українську проблему протягом кількох місяців, з жертвою від 10 до 15 мільйонів осіб. Нехай ця цифра не здається перебільшеною. Я тієї думки, що, мабуть, її уже досягли. Це велике нещастя, яке скошує мільйони осіб і винищує дітей цілого народу, вдаряє в дійсности тільки Україну, Кубань та середню Волгу... У селі Гарово, біля 50 км від Харкова, з 1300 мешканців, що там жили, сьогодні можна нарахувати тільки 200... Околиця Полтави, здається найбільше потерпіла, більше навіть від Харкова. У Полтаві навіть лікарі починають пухнути від недоїдання. Із Сум один комсомолець пише до своєї дівчини у Харків, що там батьки убивають своїх найменших дітей і їх з'їдають... Закінчую: теперішнє нещастя спричинить колонізацію, переважно москвинську, України. Воно змінить її етнографічний характер. Можливо в дуже близькому майбутньому не можна буде більше говорити про Україну..., тому що Україна в дійсности стане московським краєм. З найвищою пошаною К. (королівський) консул Граденіго"(Куліш А.Ф. Книга пам'яти українців... С.-41)

- 1933 р. Телеграма Сталіна про припинення українізації і знищення більшості українських письменників.
- 1933 р. - В січні керована Л.Кагановичем та Й.Сталіним компартійна кліка призначила П.Постишева секретарем ЦК КП(б)Удля безпосереднього керівництва голодомором в Україні. Разом з ним прибуло 10 тисяч московитів, які були призначені на керівні ключові посади в селах, містах та обласних центрах.
- 1933 р. Погром українців Кубані. Жорстоке придушення комуністами повстання українців на Кубані. Розстріл і виселення понад 50 тис. українців, зокрема, повністю - станиці Полтавської (30 тис. населення), яка була крупним центром української освіти та культури. Перейменування її в "Красноармейскую". Заселення українських станиць московитами. Перейменування їхніх назв, щоб ніхто й не здогадався, що в них жили славні нащадки Запорізької Січі. Після ліквідації шкіл та культурно-освітніх установ на Кубані в багатьох станицях москалі виносили зі шкіл, клубів та хат-читалень українську літературу й палили її вдень при дорогах. Всі українці, котрі відігравали будь-яку ролю в культурно-національному житті Кубані, зокрема 1500 вчителів українських станичних шкіл, були фізично знищені або заслані на каторжну працю до концентраційних таборів, звідки майже ніхто не повернувся (Яр.Савка, Російщення України, Київ, 1992, с.209-215). У станиці Полтавській москалі застали ще чимало вмираючих і виснажених українців. Їх було постріляно й у такий спосіб деукраїнізовано.
- 1933 p. - Планове заселення вимерлих від голодомору українських сіл завезеними з Півночі московитами. План було виконано на 104,7 %.
- 1933 р. - Самогубство письменника М.Хвильового та державного діяча М.Скрипника на знак протесту проти української політики московських окупантів та малоросійських колаборантів.
- 1933 - 41 pp. Тотальне знищення та арешт 80% української інтелігенції московською окупаційною владою : інженерів, науковців, письменників, лікарів, вчителів тощо. У 1938 році друкувалося 259 українських письменників, після 1938 року - лише 36. З 223 зниклих письменників лише 7 померли своєю смертю. Решта розстріляні, запроторені до концтаборів або іншими репресивними заходами вилучені з літератури. Таких масових убивств, як в 30-х роках в Руси-Україні, історія ще не знала. Кагановичі, постишеви, хатаєвичі, бруки мільйонами вбивали українців лише за те, що вони були українцями. (А.Дикий, с.260).
- 1933-1939 pp. - Масове нищення пам'яток української культури, архітектури, мистецтва, зокрема, шедевра світової архітектури Михайлівського Золотоверхого монастиря (побудований в середині XI ст.) та найстарішої церкви (побудованої в Х ст.) - Десятинної у Києві. За двадцять років окупації було знищено 8 тисяч церков - пам'яток культури та архітектури. Видатний вчений, археолог, мистецтвознавець Микола Макаренко, який виступав на захист Михайлівського Золотоверхого монастиря, був 1934 р. заарештований і 1937 р. знищений.
- 1934 р. - Розстріляно діячів української культури (К.Буревій, Г.Косинка, Т.Крушельницький, Д.Фальківський та інш.) за сфальсифікованими звинуваченнями у причетности до вбивства С.Кірова, якого в дійсности вбили його ж "соратнікі". У зв'язку зі "справою Кірова" комуністи вимордували в Руси-Україні близько 30 тис. осіб, переважно інтелігенції.
- 1934 - 41 pp. Небувале за масштабами цілеспрямоване нищення архітектурних пам'яток Києва та інших міст України як історичної пам'яті народу.
- 1934-1991 pp. - Планомірне цілеспрямоване руйнування природи Руси-України - річок, степів, лісів, земель, повітря, надр, - руйнування життєвого середовища нації. ("Чем хуже-тем лучше", В.Лєнін).
- 1934-1988 pp. - Заборона писати мистецькі та художні твори, які б позначалися українським національним змістом, досліджувати і вивчати справжню історію Руси-України, згадувати про голодомори. Історія і вся українська культура зобов'язані були звеличувати Московську імперію, загарбницьку політику і дикунську жорстокість москалів та комуністів; керуватися фальшивою імперською концепцією "єдінства трьох братніх славянскіх народов"; розглядати чужинців-москалів, які з'явилися на історичну арену на кілька тисяч років пізніше від українців і які завдали нам більше лиха, ніж усі інші народи, разом узяті, як "старшого брата". Істориків, письменників, діячів культури, яких не розстріляли і які випадково чи свідомо виходили за межі цих рамок, комуністи жорстоко переслідували, їх твори забороняли або знищували. Так, наприклад, був спалений увесь наклад книги "Хортиця в героїці і легендах", а автор М.Киценко звільнений з посади, репресований літературознавець І.Дзюба (за роботу "Інтернаціоналізм чи русифікація"), переслідувались історики М.Брайчевський, Я.Дашкевич, поет В.Сосюра, композитор К.Данькевич, письменник та кінорежисер О.Довженко і багато, багато інших. Насаджувана чужинцями система освіти та виховання були спрямовані на те, щоб українцям прищеплювати відчуття меншовартости, відразу до борців за визволення Руси-України від окупанта, зневагу до українських національних героїв, зокрема І.Мазепи, С.Петлюри, Є.Коновальця, Ст.Бандери. Визначні наші діячи науки, культури, церкви (М.Грушевський, С.Єфремов, В.Винниченко, І.Пулюй, Г.Хоткевич, І.Багряний, О.Ольжич, А.Шептицький та багато інших) замовчувались або подавалися в негативному значенні.
- 1936-1941 pp. - Хроніка Биківнянського лісу 1936-1941 pp. Фахівці вважають, що в могильниках Биківнянського лісу поховано близько 150000 розстріляних більшовиками українців. Максимум розстріляних за ці роки припадає на 1937, 1938 і 1941 роки, а в цих роках - на жовтневі дні 1937 p., травневі дні 1938 р. та на липень 1941 p. З понад п'яти тисяч імен розстріляних у Києві 1936 -1941 pp., зібраних шляхом дослідження архівно-слідчих справ КДБ УРСР, автори-упорядники книги склали щоденник, точніше, щонічник (бо виконавці Воробйов, Шашков, Нікельберг і Шлепченко чинили свою чорну справу, згідно з підписаними ними "Актами", поночі). ******** мовою актів, що зберігаються в архівно-слідчих справах, розстріл іменується приведенням вироку до виконання. "Виконавець" після розстрілу вписував у віддруковану форму прізвище, ім'я та по-батькові розстріляного, дату вирокового протоколу про розстріл, дату розстрілу й ставив свій підпис. Акти засвідчують, що розстріли відбувались, як правило, між 23-ою та 24-ою годинами. Трупи негайно вантажили на машини й вивозили з Києва у 1936-1941 pp., найімовірніше, до Биківнянського лісу, що під Києвом, і там їх закопували.
- 1937 р. - Ліквідація майже всього складу уряду УРСР та всього ЦК КП(б)У. Самогубство голови уряду П.Любченка. Українців-комуністів чужинці знищували так само, як і не комуністів, але трохи пізніше. Терор мав не класову, а виразно національну основу. Марксистський історик академік М.Яворський, який за вигаданими в НКВД звинуваченнями засуджений 1932 р. на 6 років, а 1937 р. розстріляний, бо був українцем, незадовго до своєї смерти писав: "Мав нещастя належати до найжалюгіднішої у світі комуністичної партії і вважаю це за свій великий злочин".
- 1937 р., листопад - На відзначення двадцятиріччя приходу комуністів до влади на Соловках було розстріляно багато діячів української культури, що по суті було відновленням культу дикунів кам'яної доби, які на знаменні події чи свята приносили у жертву богам живих людей. (У нормальних країнах на державні свята в'язнів відпускають на волю, або скорочують термін ув'язнення).
- 1937-1938 pp. -Окупанти стратили на місцях по рознарядках з Москви біля 300 тис. українців, 3,5 млн. були відправлені в концтабори та на спецпоселення. Приводом для арешту та репресій міг бути будь-який донос. Лише в Харківській области 1937 р. "тройкою" (прокурор М.Брон, начальник обласного відділу НКВД Л.Рейхман, секретар обкому партії М.Гикало) було розглянуто 9850 справ, по них до розстрілу було призначено 3450 осіб, решту -в концтабори. Цією "тройкою" були складені також додаткові проскрипційні списки на українську інтелігенцію, на підставі яких Наркому МВД Єжову була подана доповідна записка - зустрічний план "О лимитах по Харьковской области". В ній повідомлялося, що "Харьковщина еще значительно засорена враждебными элементами", що ними ("тройкою") взято на облік ще 12154 особи, з яких намічено до розстрілу 3748 осіб. Вони пр

уже 22.00! свечей в окнах считанные единицы! эта нация не имеет право на существоание! существование свободной нации! ибо не ценит а ни память, а ни традиции! жаль! но в основе этой нации лежит жадность, торгашество, предательство!

А может все проще?Мозги запудрить людям не удалось

Читай выше и внимательно

більше кацапи залишають коментарів, тим більшу відразу викликають в нормальних людей. Для деяких можливо вперше

На самом деле всё предельно просто. Тот, кто отрицает очевидную историю, голодомор, геноцид Украинского народа, тот мечтает о новом голодоморе, о новом массовом уничтожении не нравящихся ему людей. Любопытно, что такие персонаж, мечтая о новом истреблении миллионов неугодных и ни в чем не повинных людей, не имея даже зачатков души и морали, ещё кого-то умудряются называть "нацистами". Смотрите больше в зеркало.

около 17.00 возле михайловского собора в киеве у памятника жертвам голодомора было человек 40-50, горело сотни две свечей... кому надо - пришли, кто помнит - не нуждается в убеждении светлая память всем погибшим детям украины. избавь нас всех судьба от таких испытаний..

В 20 веке на долю Украины выпало много несчастий: три войны, три страшных голода, коллективизация, департацияи  т.д., на наш народ выстоял и сохранил свою культуру, свой язык и восстановил свою государственность.И теперь никакая сила не сможет отбросить Украину в колониальное прошлое, как бы не старались наши враги.Будущее за Украиной!

  ВУкраине чтут память миллионов соотечественников, погибших в результате Голодомора в 1932-1933 годах прошлого века.Десятки стран по всему миру признали голод 30-х годов преступлением советского режима против украинского народа.
Однако Россия, как правопреемница СССР, до сих пор отрицает факт геноцида.Позор !

Может,вам и денужков отсыпать,заговноморенным.? А епло не треснет? Хохломорили Пытренко да Фариони с Фирашами,а Россия виновата? ****** вам щёневмерлики

Рашиноидам нужна только водка и хвост селедки и чтобы хорошо в мозг вставляло, поэтому им чуждо человеческое горе.Рашиноиды это новый вид мутантов, который появился под действием мутагенов растительного и духовного происхождения и их родина Рашка - загадочная и всем не понятная страна

Як держслужбовець я теж виписував з карток списки померлих в голодомор по району до книги пам'яті і бачив картки де причиною смерті проставлено - українець. А те, що брати росіяни ведуть себе так на форумі до це не від великого розуму. Шановні не звертайте на них уваги.Бісяться вони від безсилля. СЛАВА УКРАЇНІ . ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ВСІМ ПОМЕРЛИМ  ВІД ГОЛОДОМОРУ  ДЕ Б ВОНИ  НЕ ПРОЖИВАЛИ.

форум , ерунда!!!! один человек ( наверное модератор ) !!!!!!!!!

НАЦИЯ США ДЕГРАДИРУЕТ - процветает проституция, наркомания, пьянство,
торговля людьми, порнография, продажа похищенных людей на органы, НАЦИЯ США - ЭТО ЗОМБИРОВАННЫЙ НАРОД, ПУШЕЧНОЕ
МЯСО, КОТОРЫЙ ИСПОЛЬЗУЮТ ЗАКУЛИСНЫЕ КУКЛОВОДЫ В СВОИХ НЕМОМЕРНЫХ ЦЕЛЯХ КРОВИ,
ЖАЖДЫ ВЛАСТИ И НАЖИВЫ....... К несчастью для американцев
и для всего мира, американскому электорату не хватает мозгов и осведомленности
о том, какой будет их участь в качестве жителей полицейского государства........ госдолг США составляет сейчас 15 триллиона долларов (Госдолг США достиг
99,5% ВВП) и к началу 2012 надвигается
НОВЫЙ ДЕФОЛТ. Основные кредиторы страны - Китай, Россия и Япония
ВО ВРЕМЯ ВЕЛИКОЙ ДИПРЕССИИ В США ВЫМЕРЛО 7 МЛН,ЧЕЛ И ЭТО ПРИ НАЛИЧИИ
ПРОДОВОЛЬСТВИЯ Когда
я вспоминаю о том, что Бог справедлив, я содрогаюсь от страха за мою родину.
Томас Джефферсон. Президент США