Ляп Ефремова в прямом эфире: "регионал" перепутал фашистов и социал-демократов. ВИДЕО

ПР- Партія Рецидивістів, провалила покращення життя вже сьогодні а тепер шукає крайніх

Підо Карло ХТО ВБИВ 20 000 тисяч полонених польських офіцерів ???
Хіба не такі як ти???

Підо Карло хто вбив, заморив голодом, замордував в сибірських концлагерях, десятки мільонів українців ???
хіба не такі як ти???

Підо Карло, хто після німецької окупації , окупації на десятки років східні Європу???
Хіба не такі як ти???

Хто є холуями бандито-капіталістів ПР ???
хіба не комуно сатанисти КПУ???

В таких як Підо Карло, руки по локті в крові!!!

...... Опудщений КАРЛА, це ЕТАЛОН СовкоЗбродного маразматизму і сатанизму!!!

Людям жрать не чего, а он ни очем... Где покращення ****????

18 Мая будет ему стоить базнеса.

ГЕРМАНСКИМ СОЦИАЛ-ДЕМОКРАТАМ СЛЕДУЕТ ПОДАТЬ В СУД НА ЭТОГ РЕГИОНАЛ-ФАШИСТА И КЛЕВЕТНИКА!

Карлос ти де???
...... Пішов бандитам зад облизувати?

Ага..,.Ефремов..,.Христос Воскрес!!!...на Рождество Христово!!!Член из стада баранов...думает только о том,как наворованное бабло спасти...,а снаряды от "Свободы"взрываются все ближе...Вот и Главарь етого кружка хватает воздух большими порциями,но перед смертью не надышишься..._факт!

а эти бредни предназначены исключительно для пересичных с даунбасса, там внемлют и безапелляционно верят всему, что толкает в уши малограмотная синежonая банда.

Що воно,комуно-комсомольсько-фашистське чмо,задвигає про націоналізм? Воно,виродок, знає що є таке націонілізм?!ФТОПКУ таких питорастов ригоанальних!!!!!!!
Коли ви вже ,падли ,повиздихаєтье??!!!

Старий совковий маразматик зовсім лишився розуму

Социал демократам нужно выписать Ефремову "волчий билет" на въезд в цивилизованный мир за нанесенное оскорбление. А тупость она видно заразна, ему нужно придерживаться определенных стандартов что бы не выглядеть умнее ПАПЫ.

Ехфремов, а ты на каком крайнем краю? Зарождающейся "аристократии"? Ну, так аристократия и есть крайнее проявление паразитирующей олигархии. Что вы, что "Свобода" - крайние, потому так и нетерпимы друг к другу. Но могу честно признаться: на последних выборах голосовал именно за "Свободу" - "Когда национальность голосует за кровь..." (с) ДДТ "Предчувствие гражданской войны" (тьфу-тьфу-тьфу)

Фашист и душегуб!

смешное, что никто из сидящих там не поправил Ефремова, чтобы не лишили акредитации.

Цей клоун зробив 2 ляпи...Німеччина фашистською не була ніколи....Нацистською була.

-о, мой застенчевый друг.
-но от тайги до британских морей красная армия всех сильней...
-справедливая мысль, я целиком ее разделяю...
- так пусть же красная, сжимает яростно, свой штык мозолистой рукой..
- и это не вызывает возражения. огорчает другое, куда девался рояль беккер, за номером 970122?
так власть регионалов кричит песню про угрозу фашизма, а рояль беккер тем временем плавно перешел из стасобеса в липкие ручки властных борцов с фашизмом в о всем мире

ПРЯМО КАК В ТОМ АНЕКДОТЕ, КОГДА ПРАПОР СПРАШИВАЛ У СОЛДАТ ПРО ПРЯМОЙ УГОЛ И ТЕМПЕРАТУРУ ЗАКИПАНИЯ ВОДЫ.ИНТЕРЕСНО-ЕСЛИ ЛОХАНЧАНЕ ТАКОГО =УМНИКА=РЫГА ИЗБРАЛИ, ТО ПРЕДСТАВЛЯЮ КАКОЕ У НИХ АЙКЮ.А ТУПЫЕ ЖУРНАШЛЮХИ ДАЖЕ НЕ ПОНЯЛИ В ЧЕМ ПОДЛОХ.

В партию регионов без справки о недоразвитости не принимают! А этот дебильный политик так середнечок среди даунов

Анал єфремов, і крмуняка голуб завжди брешуть червоніючи

У ефремова кирпичная рожа не отягощенная интеллектом. Чувак когда-то попал в струю и теперь будет носом рыть лишь бы уничтожить инакомыслящих.

что шура , вы бздите и заговариваетесь ?

это только начало !

Опасно это рыгиональная власть и людей об этом предупреждали

12 сентября 1919 года Адольф Гитлер по заданию военных пришёл в пивную Штернекерброй на заседание Немецкой рабочей партии (DAP) - основанной в начале 1919 года слесарем Антоном Дрекслером и насчитывавшей около 40 человек. Во время дебатов Гитлер, выступая с пангерманских позиций, одержал убедительную победу над сторонником независимости Баварии. Выступление произвело на Дрекслера большое впечатление и он предложил Гитлеру вступить в партию.24 февраля 1920 года Гитлер организовал в пивном зале Хофбройхаус первое из многих больших публичных мероприятий партии. В ходе своего выступления он провозгласил составленные им, Дрекслером и Федером двадцать пять пунктов, которые стали программой партии. «Двадцать пять пунктов» сочетали пангерманизм, требования отмены Версальского договора, антисемитизм, требования социалистических преобразований и сильной центральной власти[20]. В тот же день по предложению Гитлера партия была переименована в NSDAP (нем. Deutsche Nationalsozialistische Arbeiterpartei - немецкая национал-соцалистическая рабочая партия)Когда парламентские выборы в 1930 году и 1932 году принесли нацистам серьёзный прирост депутатских мандатов, в правящих кругах страны стали всерьёз рассматривать НСДАП как возможного участника правительственных комбинаций. Была предпринята попытка отстранить Гитлера от руководства партией и сделать ставку на Штрассера. Однако Гитлеру удалось быстро изолировать своего сподвижника и лишить его всякого влияния в партии. В конце концов в германских верхах было принято решение предоставить Гитлеру главный административно-политический пост, окружив его (на всякий случай) опекунами из традиционных консервативных партий.

культивировали национализм. А когда из НЕГО вырос уже нацизм - вдруг... завопили...
А РАНЬШЕ не думали? Раньше - крали?

стервятник Ефремов ничего не перепутал.И это не ляп.Он имеет очень скудные представления о социалдемократии потому,что не позволяет образование и уровень.Его принципы и методы давно известны-уничтожить,забить до смерти оппонента, облить грязью,украсть,держать в ежовых рукавицах вотчину-область,организовывать масштабные фальсификации,быть популистом среди дебилов,доводить луганский край до полной нищеты и маразма.

так этот рыговонял образованием не страдает, потому как проффффэсиАнал, и в истории партийных отношений он хуже свиньи в апельсинах---любая свинья лучше разберётся нежели ефремов!

так что, Гитлер был социал-демократом? спасибо тебе, Помидор, просветил.
А Хам не наместник Бога в Украине?

ФАЩИСТ_КОМУНЯКО _ БАНДИТО ЕФРЕМОВ
стиль его управления от комсорга института

Ефремов ! Да, да, да -"ОН".

Ефремов ! Да, да, да -"ОН".

Позиция Сталина по отношению к евреям не так проста, как кажется с первого взгляда.

Сказать, что Сталин был просто антисемит и хотел уничтожить весь еврейский народ - значит

ничего не сказать. Мало того, сие есть неправда. А ведь нынешние рассуждения в СМИ только

к этому и сводятся. В действительности всё было далеко не так и значительно сложней, чем

это кажется на первый взгляд.

Анализируя состав окружения Сталина с самого раннего периода его деятельности, замечаешь

весьма интереснейшую деталь: большинство из тех, с кем ему приходилось работать, были или

евреями, или были женаты на еврейках. Вообще - то удивительная вещь! Да ещё в родне

самого вождя и многих его сподвижников было немало лиц иудейского происхождения. Вот

весьма интересные данные. По состоянию на 26 апреля 1923 года членами высшего

полновластного органа в стране - Политбюро - состояли Г. Зиновьев, Л. Каменев, В. Ленин,

А. Рыков, И. Сталин, М. Томский, Л. Троцкий; кандидаты Н. Бухарин, Ф. Дзержинский, М.

Калинин, В. Молотов, Я. Рудзутак. Итого, двенадцать человек. Евреев, так сказать, «по

паспорту» было всего трое - Зиновьев, Каменев, Троцкий.. Дзержинский, сообщает Семанов,

был поляком. Мать его была польской дворянкой. Отец - крещённый в католичество еврей.

Жена - София Мушкат, варшавянка из богатой еврейской семьи. У Ленина дед был крещённым

евреем - Александр Дмитриевич Бланк. На еврейке был женат Молотов. Она была влиятельной

партдамой, с которой он дружно прожил всю свою сложную судьбу. Рыков и Калинин женились

на еврейках вторым браком. (По моим сведениям, жена Калинина была эстонкой В. Л.). У

Бухарина все три его официальные супруги (от двух из них у него были сын и дочь) были

еврейки (По моим данным, первая жена Бухарина была русской). В дальнейшем значительное

число близких к Сталину людей тоже были связаны брачными узами с представителями

еврейского племени. Многие из этих жен были скромными домохозяйками (Ворошилова -

Горбман ), иные - заметными в свое время деятельницами (Маркус - Кирова, Жемчужина -

Молотова, Коган - Куйбышева и др.). Интересная история приключилась с личным секретарем и

помощником Сталина Поскребышевым. О ней поведала в свое время известная писательница

Галина Серебрякова А. С. Черняеву.

Она рассказывала: «В 30 - е годы с ним случилась «своя история». Арестовали вдруг его

жену - Броню, красавицу, работавшую врачом в Кремлевской больнице. Поскребышев бросился к

Сталину - на коленях…Тот ему: «Брось. Забудь, иначе тебе плохо будет.». Вернувшись домой,

Поскребышев застал в квартире «огромную латышку». Она поднялась навстречу и говорит: «Мне

велено быть твоей женой». И жил он с ней около 30 лет, дочь имел».

Добавить к этому можно и то, что первая жена Поскребышева была сестрой жены сына Троцкого

Сергея. Сергей и его жена погибли.. Такое родство с Троцким явно было не по душе вождю.

Весьма близки были к Сталину Я. Свердлов до его ранней смерти, затем Л. Каганович, Е.

Ярославский, Мехлис и многие другие политические деятели. Но вот к другим он стал питать

лютую ненависть, которая особенно ярко проявилась в эпоху т. н. борьбы с оппозицией. И

Семанов считает что дело было не в антисемитизме Сталина, а в принципиально ином подходе

к решаемым проблемам.

За три останніх роки одні обіцянки і взвалювання всіх неладів на "попередніків". Прикриваючись вказаним, Україна рограблюється до-нитки донбаським антиукраїнським (шовиністсько-сіоністським) бандугруповуванням захопившим владу в Україні. І це мабудь надовго, враховуючи нашу українську ментальність, поступливість і зневіру до українського продажнього політичного бомонду і відсутності патріотів-радикалистів.

В 2011, 2012 и 2013 годах Донецкой области предоставили субвенцию на сумму 398 миллионов гривен, 919,5 миллионов гривен и 400,6 миллионов гривен, что составляет соответственно 44,4%, 32,9% и 30% от общего годового объема субвенции.
В 2011 году, когда средняя сумма субвенции на одного украинца составляла 19,7 гривен, на жителя Донецкой области приходилось 90,9 гривен субвенции, Киевской области - 73,9 гривен, Одесской - 43,7 гривен, а на жителя Автономной Республики Крым - 2,3 гривен, Хмельницкой области - 1,2 гривен, Сумской - 0,9 гривен.
Волынская, Закарпатская, Ивано-Франковская, Львовская, Николаевская, Полтавская, Тернопольская, Харьковская, Херсонская, Черкасская, Черновицкая, Черниговская области, а также и города Киев и Севастополь субвенцию в 2011 году вообще не получали.
В 2012 году при среднем объема субвенции 61,4 гривен на одного гражданина на жителя Донецкой области пришлось 210 гривен субвенции, города Севастополя - 188,9 гривен, Полтавской области - 150 гривен, Одесской - 131,2 гривен. Одновременно на жителя Днепропетровской области приходилось 0,6 гривен, Хмельницкой - 2,3 гривен, Львовской - 3 гривни. Для Тернопольщины и Киева субвенцию 2012 вообще не предусмотрели.
В этом году при среднем показателе 29,3 гривни на жителя Житомирской области приходится 124,5 гривни субвенции, Луганской - 96,6 гривни, Донецкой - 91,5 гривни. Одновременно Закарпатская, Николаевская, Полтавская, Тернопольская, Херсонская, Черкасская области и Севастополь в этом году вообще ничего не получат.
Подавляющее большинство респондентов (82%), отвечая на вопрос, стало ли им лучше жить, чем 3-4 года назад, ответили, что за последние 3-4 года их жизнь либо стала хуже (почти 43%), или существенно не изменилась (39%). Лишь 18% сказали, что им стало жить лучше.
Лучше стало жить жителям востока (20%) и юга Украины (23%). На западе и в центре улучшилась жизнь у 14% и 16%, соответственно. Однако даже на юге (33%) и востоке (39%) страны заметно больше тех, кому 3-4 года назад жилось лучше, чем сейчас. В центре и на западе таких респондентов 48% и 51%, соответственно.
Стало лучше жить, в основном молодежи 18-29 лет (26%). Среди всех пожилых людей этот показатель колеблется в пределах 14-16%. В то же время 30% молодежи всего пару лет назад жили лучше. Среди людей в возрасте от 30 до 69 лет этот показатель в пределах 46-48%.

Україні і українській нації потрібно пам'ятати, що: 1). РФ ще не проведено (встановлено) до цього часу, як сухопутних так морських границь з Україною; 2). не все гаразд з займанням української території частинами ЧФ РФ, та її оплатою; 3). НАЙГОЛОВНІШЕ !!! Завжди потрібно пам'ятати, що, так званій Росії, вірніше РФ, не потрібно надавати палець для лизання (відповідає: "класть палец в рот"), тому-що вона відкусить руку аж по-лікоть...
Щож до теми, то дивує те, що вперше в світі військові міжнародні питання, в мирну годину, вирішувались на рівні міністрів збройних сил, чи кабінету міністрів і це тоді, коли є Верховна Рада і Президен, - не тільки смішно, але і страшно, коли це так...

ОУН (Організація Українських Націоналістів) ще раніше, а УПА (Українська Повстанська Армія) починаючи з 1943 року вели збройну боротьбу з окупантами України (різними військовими формуваннями німців-фашистів, поляків, радянського союзу). В 1945 році німців-фашистів було розгромлено, поляки примкнули до сталінських совєтів, а ОУН і УПА продовжувала збройну боротьбу зі збройними силами побідоносної червоної армії та з органами НКВД-МГБ і їх військовими формуваннями. І таке продовжувалось до кінця 50 (п'ятьдесятих) років 20-го століття, тобто на протязі 17-ти років. Крім того, так звана РФ пам'ятає пятирічну війну українців за свою Свободу, Самостійність і Незалежність з 17-го по 21-й роки того ж століття. РФ не знала і не знає такого супротиву завойованих нею народів, як це було у 20-му столітті від України і української нації. На превеликий жаль ці героїчні (як і трагічні - голодомори 21-23, 32-33, 46-47 роках, массові розстріли 37-38 роки; загибель українців в ленінсько-сталінських таборах...) сторінки нашої Української визвольної історії, навіть у цей ******** період замовчуються владними структурами, які за останні 3-ри роки повністю заполонені проросійським шовиністичним з домішками сіонізму,- злочинним людом....

Ну, уж кому-кому, но только не Кернесу говорить, что обвинения оппозиции в адрес власти относительно препятствования акции "Вставай, Украина!" не состоятельны. Непосредственно могу судить только о действиях власти именно Харькова, но по сообщениям СМИ, больше нигде власть не приложила столько усилий, чтобы сорвать проведение акции "Вставай, Украина!". С утра был остановлен электротранспорт, связывающий центр города со спальными районами; место сбора участников акции было заблокировано сцепленными вагонами трамвая; проходу к месту сбора препятствовали реки воды из гидрантов; мост, по которому планировался проход демонстрантов, был перекрыт спец. машинами, используя которые с утра целый рабочий день меняли электролампы освещения моста, и остановившимися на нём трамваями и троллейбусами; улицы, по которым демонстранты могли пройти к площади, где должен был пройти митинг, были завалены спиленными ветками и деревьями, так как именно в этот день приводились в порядок зелёные насаждения именно этой части города; площадь намеченного проведения митинга была огорожена стоящими вплотную друг к другу автобусами и троллейбусами. Это только то, что видел своими глазами и запомнилось.
Ответить
12:26 | 13.06.2013
Тоесть
Эта наглая и самоуверенная обезьяна со своим выдвиженцем "допой" устроила настоящий "бандприём" людям выражающим своё мнение в отношении властвующей донбасской ОПГ...

Друга світова війна для України почалася не 22 червня 1941 року, а значно раніше - першого вересня 1939 року. Близько 200 тисяч українців тоді чинили опір Вермахту у складі польського війська, а одночасно Червона армія готувалася в похід на Захід, щоб підтримати своїх нацистських союзників і приєднати до кремлівської імперії Галичину, Волинь, Берестейщину і Гродненщину. Лише у Київській і Харківській військовій окрузі до Червоної армії у ті дні були мобілізовані понад мільйон командирів і бійців, на території УРСР був розгорнутий Український фронт. Фактично без перерви - в останній день листопада того ж 1939 року - Червона армія вдерлася до Фінляндії. До півмільйона українців пройшло через цю жорстоку Зимову війну. І десятки тисяч (точні дані досі невідомі) не повернулися з неї. Часом гинули в оточенні і потрапляли у полон цілі дивізії, перекинуті з Київської та Одеської округ (скажімо, знаменита 44-а стрілецька, якою свого часу командував Щорс). Похоронка стала звичним явищем уже тоді…
Далі - літо 1940 року. На території УРСР розгортається Південний фронт, який урешті-решт без бою займає Бессарабію і Північну Буковину. А у цей же час Червона армія, де кожен четвертий - українець, окупує Балтійські держави. Окупує наче без бою, але ж у радянському війську і без боїв з ворогом, під час масштабних походів гинуть сотні бійців. І так само влітку 1940-го та у першій половині 1941 року тисячі українців у складі польських формувань воювали з нацистами на Західному фронті і на Близькому Сході.
Загалом же до 22 червня 1941 року у складі різних армій полягло не менше 100 тисяч українців. Між тим, скажімо, Велика Британія, яка воювала і в Європі, і на Тихому океані, і в Африці, - і воювала запекло, на смерть, як уміють британці, - за всю війну, з вересня 1939 по вересень 1945 року втратила близько 400 тисяч вояків. То невже все, що було до 22 червня 1941 року, - дрібниця, не варта уваги?
Та час робити висновки. Найточнішими, очевидно, на сьогодні є дані «Книги пам'яті України». Нагадаю, там ідеться про понад 10 мільйонів загиблих під час війни жителів УРСР, з них 6 мільйонів - під час бойових дій. А 27 та 8,66 мільйонів - це не більше, ніж «офіційні російські дані», і треба відповідно до них ставитися, щоби не зневажити пам'ять тих, хто виявився «зайвим» для цих даних…

Олександр Довженко (зі щоденника):
«Україна втратила за час війни тринадцять мільйонів людей. І се ще, так би мовити, з оптимістичною неточністю... Себто, коли ми додамо мільйонів два-три, то навряд чи помилимось. До Сибіру вислали ж перед війною півтора мільйона з Західної України, та й зараз висилають немало. А народження ввійде в норму хіба лише в 1950 році. Таким чином, Велика Удовиця втратила сорок відсотків своїх убитими, спаленими, покатованими, засланими в заслання, вигнаними в чужі землі на вічне блукання… І жодна людина ще не сказала мені про сей історичний жах з плачем чи бодай би з сумом. Ні. Або мовчать, замовчують, або байдужі, або якось всміхаються між іншим, щоб не подумав часом хто, що їм жалко, бо се було б "політично шкідливим"».

Олександр Яковлєв-академік, офіцер-фронтовик:
"... жертвами війни стали понад 30 мільйонів радянських громадян. Із них, як встановила комісія при президенті Росії, 954 тисяч військовиків було розстріляно своїми ж за реальні, а найчастіше - за уявні злочини: «Я приїхав на фронт, а там комісар батальйону інструктує: коли ви говорите «в атаку», а вони не встають - стрільни сам в першого, хто підвернувся, застрель - і тут же піднімуться».

Сергій Грабовський:
Чи потрібні якісь коментарі до цього? Крім одного. Якщо ми візьмемо дані про втрати Червоної армії у боях з УПА (такі бої в основному вели сили НКВД, НКҐБ, МҐБ і МВД, втрати карателів мають бути на особливому рахунку, йдеться про армійців), то побачимо, що більшовики за директивами свого керівництва знищили у сто разів більше фронтовиків-червоноармійців, аніж українські націоналісти…

Закерзонье (укр. Закерзоння; польск. Zakerzonie) - публицистическое название украинских этнических территорий, которые находятся к западу от линии Керзона и входят в состав Польши.
В состав Закерзонья включают: Лемковщина, Подляшье, Посанье, Сокальщина и Холмщина. Общая площадь Закерзонья составляет около 19,5 тысяч кв. км. По условиям советско-польского договора от 16 августа 1945 (незначительно изменены советско-польским договором 1951 года) эти земли отошли к Польше.
В 1944-46 годах около 480000 украинцев было переселено в СССР.
В 1947 году в результате проведения операции «Висла» около 150 тысяч украинцев были депортированы из родных земель в северные районы Польши.

Я был допущен к историческим материалам, которые никогда нигде не публиковались и вряд ли будут опубликованы. Да и ни к чему это теперь. Достаточно того, что снят фильм. Дальше человек сам, своим умом должен понять, что и как все было на самом деле. Когда читал документы, мороз по коже пробирал.
Вот, к примеру, далеко не самый ужасный эпизод, о котором я имею право рассказать. Немецкий пулеметчик пристрелял свой "NG" на дальность стрельбы два километра. Видит - в атаку бегут люди. 100 из них он убил сразу, потом 200... 300... 400... Он закричал: "Куда, зачем, остановитесь! Я же вас всех сейчас уложу!". Но те бежали, бежали... Он бросил пулемет и сошел с ума. Человек лишился рассудка из-за того, что ничего не понял. Оказалось, в атаку шел советский штрафной батальон.

Запитання до російських і еврейських націоналістів (шовиністів-сіоністів) і їх пятиколонійських прислужників в Україні: то хто ж тоді найкращі помічники і союзники фашистів і неофашистів,- укрїнець Демянюк, чи ОУН, чи УПА, чи можливо ВО Свобода ?!

Факт N 1. Починаючи з кінця 20-х років і до початку війни між Німеччиною і СРСР, Москва допомагала Німеччині у відновленні та навчанні німецьких збройних сил (на своїй території), постачала сировину для виробництва озброєнь. У СРСР навчалися тисячі німецьких військових. І це тоді, коли після першої світової війни Версальським договором (міжнародним) Німеччині було заборонено мати свої збройні сили.

Пакт Молотова - Ріббентропа - факт не приватно-індивідуального, а державного колабораціонізму СРСР із фашистською Німеччиною. Протягом десятиліть на уроках історії в СРСР війна починалася 22 червня 1941 року. Хоча реально СРСР вступив у війну як союзник фашистської Німеччини 17 вересня 1939-го, у той же день у Брест-Литовську (нині Брест у Білорусі) на честь успішної спільної перемоги над Польщею відбувся парад радянських і німецько-фашистських військ.

Через дивізію СС «Галичина», яка справді створювалася як колабораціоністське військове формування, пройшло заледве 22 тисячі українців. Водночас через колабораціоністські формування одних лише російських «власовців» пройшло від 5оо до 800 тисяч росіян, а їхній склад наприкінці війни перевищував 120 тисяч осіб. І це тоді коли вся територія України цілком була окупованою фашистами, у той час як лише невелика західна частина Росії зазнала окупації.

Радянські владні кола вирішили виселити всіх українців з України. Ця ідея була реалізована в наказі народного комісара внутрішніх справ СРСР Берії та заступника народного комісара оборони СРСР Жукова від 22 червня 1944 року про виселення всіх українців до Сибіру.
Досі російська пропаганда називає цілком фашистський намір Сталіна виселити всіх українців з України «німецькою пропагандою». Однак той факт, що ця інформація справді з'являлася на німецьких листівках, зовсім не заперечує її правдивості.
Виконання цього наказу було зупинено невдовзі після початку перших дій із виселення. Про те, що всіх українців мали намір виселити з України, на ХХ з'їзді КПРС 1956-го зізнався генеральний секретар КПРС Хрущов:
«Так, уже в конце 1943 года, когда на фронтах Великой Отечественной войны определился прочный перелом в ходе войны в пользу Советского Союза, было принято и осуществлено решение о выселении с занимаемой территории всех карачаевцев. В этот же период, в конце декабря 1943 года, точно такая же участь постигла все население Калмыцкой автономной республики. В марте 1944 года выселены были со своих родных мест все чеченцы и ингуши, а Чечено-Ингушская автономная республика ликвидирована. В апреле 1944 года с территории Кабардино-Балкарской автономной республики выселены были в отдаленные места все балкарцы, а сама республика переименована в Кабардинскую автономную республику. Украинцы избежали этой участи потому, что их слишком много и некуда было выслать. А то он бы и их выселил. (Смех в зале.)»
І все таки більше мільйона українців було депортовано з України протягом 1944-1949 років.
По суті, практика СРСР у національному питанні була такою ж геноцидною, як і фашистської Німеччини. Хоча вона й виявилася суттєво хитрішою, оскільки прикривалася риторикою «інтернаціоналізму» і «дружби народів».

Факт N 2. Фашизация сионизма была наиболее успешной в Италии и Палестине. Уже в 1932 лидер итальянских Ревизионистов Леоне Карпи объявил о своем несогласии с мнением, что между сионизмом и фашизмом имеются непреодолимые различия. В Италии, заявил он, все члены ревизионистского движения одновременно являются и членами фашистской партии. (Heller, 368) Карпи сделал это заявление на Пятом мировом конгрессе ревизионистского движения в Вене. Стоить отметить и такую деталь. При входе в зал конференции Карпи приветствовал делегатов фашистским салютом. В ответ с мест вскочили делегаты Максималистской фракции и ответили ему таким же салютом. (Heller, 368 n.)

Впрочем, в восхвалении фашистского режима в Италии сионисты МСО не отставали от своих соперников Ревизионистов. В 1927 Наум Соколов, председатель исполкома МСО, а позднее его президент, вел в Риме переговоры с Муссолини. Майкл Леден, исследователь фашизма и еврейского вопроса, писал, что, выступая на последнем заседании, Соколов не только хвалил диктатора за его душевные качества, но и заверил, что фашизм был свободен от антисемитизма. "Истинные евреи никогда не боролись с вами", заверил он Муссолини. Эти слова, равнозначные одобрению фашистского режима, были немедленно растиражированы еврейской прессой по всему миру. Заверения в лояльности и выражения признательности к фашизму полились из всех еврейских центров Италии.

K 1934, пишет Бреннер, СС стала самой про-сионистской частью нацистской партии. Замечательным эпизодом сионо-нацистских связей был шестимесячный визит в Палестину барона фон Милденштейна в 1933. Барон возглавлял Еврейский отдел СС (потом его заменит на этом посту Эйхман). Сопровождал его сионистский лидер Курт Тухлер. Результатом этой поездки была серия хвалебных статей, опубликованная в газете СС Штюрмер . Барон с похвалой описывал "нового еврея" сионизма, которого нацисты могли "понять и принять". На основе сообщений фон Милденштейна и по его настойчивым просьбам, министр пропаганды Геббельс напечатал в ведущем органе нацистской пропаганды Der Angriff (Нападение) объемистый доклад в 12 частях, в котором он тоже с похвалой отзывался о сионизме. А чтобы увековечить экспедицию барона, в 1934 Геббельс приказал отлить медаль, на одной стороне которой была вырезана нацистская свастика, на другой звезда Давида.

Не тільки Ейхман, а і сам Гітлер, як і найближче його оточення, а також Іспанський фашист - Франко, - були євреями.
******* націоналістчні правлячі партії Ізраїлю, Лікуд і НДІ (наш дім Ізраїль)...

Радуются ли казахстанцы вступлению в Таможенный союз? Жители проклинают своего верховного правителя, вступившего в Таможенный союз, жалуясь на дороговизну. По сравнению с Киргизией цены в Казахстане в три раза выше. Машину, которую можно приобрести здесь за 5 тысяч, там покупаешь за 15 тысяч. Продовольствие, одежда, даже если это произведено в самом Казахстане, горючее - все дорогое. По словам казахов, перед вступлением в Таможенный Союз цены немного возросли. А после вступления цены взмыли вверх. «В данном случае выигрывает лишь Россия. Народ несет только убытки. Не знаем, о чем думает президент. Было бы нормально, если бы Киргизия не вошла в Таможеный Союз», - говорят казахские экономисты.

Акылбек Жапаров:
«Если Киргизия войдет в ТС, то в соответствии с показателем ВВП доля его голосов составит 1.3%, а России - 68%. Это означает, чья доля голосов в ТС больше, того мнение будет иметь преимущество… Со вступлением Киргизии в ТС на пограничных таможнях Торугарт, Иркештам появятся таможенные заставы стран с большей долей голосов. Они не пропустят в Киргизию товары из Китая. Даже если и пропустят, то будут взимать по 20 евро за килограмм товара. Сейчас таможенная пошлина составляет 1-1,25 центов. Нынешний товарооборот Киргизии и Китая составляет 14-16 млрд. долларов. Посчитайте, какую потерю понесут работающие в этой сфере, а также бюджет Киргизии? А товары Китая никуда не денутся. Они будут прибывать в Россию через Приморский край без надбавки киргизских торговцев».

Китай приступил к захвату России
Федеральная служба безопасности (ФСБ) РФ обнародовала факт "демографической экспансии" Китая, направленной на Россию. По данным ФСБ РФ, китайцы массово подделывают российские водительские права, причём происходит это при попустительстве властей КНР, из чего российские спецслужбы сделали вывод, что Китай потворствует переселению собственных граждан в Россию.
Сообщается, что подделкой водительских прав российского образца занимается множество китайских компаний. Получить такие права не составляет труда - их можно легко заказать через Сеть. От оригинала подделки отличаются отсутствием защитной голографии. Сколько именно китайцев с такими правами было задержано в России, не уточняется.
Каждому китайцу, пойманному в России с поддельными правами, придётся отвечать по статье УК РФ, предполагающей ответственность за подделку документов, госнаград, печатей и бланков. В ФСБ отметили, что китайцы, имеющие поддельные права, используют их для контрабанды российского леса в Китай.

А коли так тоді потрібно не покидати рідну землю Україну, а з "голубой і красной плєсєнью кончать", тобто все шовиністично-сіоністичне п'яти-колонійске непотріб'я відправити за місцем походження, а у тих хто захоче залишитись приймати іспити зі знання української мови та правдивої (не кремлівсько-табачниківської) історії України. Щось подібне, як це робить Російська Федерація, або Південно-Африканська Республіка. Та і український радикалізм повинен бути не тільки на словах, який і так критикується "януко-хазарівсько-литвинівською елітою" і їхнім вищанням на весь світ про прихід у Верховну Раду, не великої кількості, патріотично-націоналістичних сил, яких вони вважають, для себе, чомусь фашистськими. Хоча самі забули, чи не хочуть, щоб люди знали, що...читай нижче цього коменту...
А ще не потрібно забувати що за перші 50 років минулого століття Україною прокотились хвилі першої та другої світових війн, а за чверть, того ж століття народ України було вкинуто у три (1921-1923 роки; 1932-1933 роки; 1946-1947 роки) голодомори-геноциди з масовими розтрілами українців у 1937-1938 роках і не тільки. Такого... ще жодна з націй світу не відчувала і не винесла на собі...
І ще, у 20-му сторіччі знищено (розстріляно, умертвлено голодомором, померло в ленінсько-сталінських лагерях) кожного другого українця і кожну четверту українку.
Так це не результати закріплені в Версальській угоді і не наполеонівське нашестя... і за все це хтось повинен платити і нести відповідальність, тому винуватці вказаних трагедій бояться того, щоб Україна не стала дійсно самостійною країною і всіляко цьому перешкоджають, використовуючи п'яту колону та її прибічників і ставленників, таких як зараз: Донбаське ОЗУ з його внутрішніми і зовнішніми сателітами.

Чому дуже мало хто згадує Леніна (агент військової розвідки тодішньої Німеччини), Троцького (агент держдепартаменту США), Молотова, Кагановича і інших тогочасних діячів єврейсько-жидівського походження, які організовували перевороти, громадянські війни, голодомори, массові розстріли (так, виконавцями, а іноді і керівниками були не тільки українці ..., а навіть китайці)...тому-що український нарід не тільки вказане, але і ще пам'ятає коли поляки стали заселяти Українські села та міста евреями-жидами, де вони ставали панівною п'ятою колоною поляків. Окрім того, що вони володіли шинками та корчмами на них покладалась відповідальність за контроль над православними церквами у простий спосіб,- вони ставали ключниками при православних церквах, тобто коли хотіли тоді і відкривали церкву для моління православних. А ще, українцям заборонялось мати майстерні по виготовленню трун для поховання українського люду та інший інвентар (мотузки, лопати, молотки, цв'яхи...) який використовувся при безпосередньому похованню в землю. За це все українцю потрібно було платити єврею-жиду... такий, силоміць нав'язаний порядок привів до зайняття ними та відтоку з ******** західних українських міст українців у сільську місцину, і захоплення ними - євреями-жидами, українських міст, тому і при польських переписах населення виходило, що більшу частину населення в містах складалося з поляків та євреїв-жидів і менше в містах було українського населення. Цей порядок (це одна з причин-привідів) і викликав національно-визвольну українсько-польську війну під керівництвом Б.Хмельницького і його помічників І.Богуна, м.Кривоноса і інших які нещадно винищували як поляків-ляхів так і евреїв-жидів... та які то важкі були часи...

Справа в тому, що євреїв скрiзь панiвнi нацiї використовували як знаряддя для придушення нацiй залежних i поневолених. Проповiдуючи космополiтизм, євреї тим охочiше топталися по чужих нацiональних iдеалах, що не мали своїх. Це, звичайно, викликало спротив з боку тих, по кому вони топталися. Але незручностi вiд ненавистi гноблених сторицею окупалися привiлеями i пiдтримкою гнобителiв.
Тому, вони завжди відносяться з прихильністю і блюзнірством до панівної в окремому суспільстві групи людей (нації). Разом з тим, вони націоналісти, нацисти, сіоністи...,- у своїй державі Ізраїль і здебільшого, космополіти, коли мешкають в національних державах, тобто вони за створення «світової держави», встановлення «світового громадянства» з панівним становищем при цьому,- євреїв.

Космополітизм (від грец. kosmopolites - громадянин світу) - ідеологія т. зв. світового громадянства, яка проповідує байдуже ставлення до батьківщини, до свого народу, його національної культури заради створення «світової держави», встановлення «світового громадянства».
Космополітизм стоїть поряд і ототожнюється із спорідненими до нього поняттями «мондіалізм», «глобалізм», «інтернаціоналізм», «мультикультуралізм» та «денаціоналізація» і, протиставляється «націоналізму», «патріотизму» та «комунітаризму».
Космополітизм - різновид утопічного світогляду, що несе переважно негативне навантаження, бо відкидає ідею існування людства як поліетнічної та багатонаціональної цілісності й стоїть на позиціях перетворення його в дещо невиразне і одноманітне; як буржуазну теорію, що закликає до відмови від патріотичних почуттів та національних традицій; як сукупність політичних ідей, філософій та ідеологій; як співіснування та взаємодію численних ідентичностей. Однак, переважна більшість дослідників тлумачить космополітизм як ідеологію так званого «світового громадянства». Але як уявляється, для такого узагальнення ще не існує ґрунтовних аргументів.

У 1989 р. в Україні, за переписом, євреями себе назвали 487 тисяч, а в 2001 р. - тільки 105 тисяч, себто у 5 разів менше.За галахічним, тобто релігійним критерієм. Галаха - це правила єврейського життя, котрі окреслюють як єврея того, в кого мати єврейка, або того, хто пройшов обряд переходу в юдаїзм (Гіюр). У 1989 р., скажімо, галахічних євреїв було приблизно у півтора рази більше, ніж указано в переписі (730 500), а в 2002 р. - приблизно у 1,8 разів більше (189 000), ніж у переписі.

Незважаючи на явно дискримінаційну політику по відношенню до євреїв, геноцид розпочався далеко не відразу після приходу нацистів до влади. Нацисти прагнули видавити євреїв з країни, проте часто їм було просто нікуди їхати. Для євреїв Європи, за відомим висловом Хаїма Вейцмана (згодом - першого президента Ізраїлю), «світ розділився на два табори: на країни, які не бажають мати у себе євреїв, і країни, які не бажають впускати їх в свою країну». Міжнародна конференція з питань біженців, в Евіані (Франція) в липні 1938 року, скликана з ініціативи президента США Франкліна Рузвельта, закінчилася повним провалом. Крім Домініканської республіки, жодна з 32 країн, що брали у ній участь, не дала очікуваним біженцям з Німеччини та Австрії ні найменшого шансу. До того ж Британія обмежувала приплив мігрантів в підконтрольну їй Палестину.

Трумэн Гарри (1884 - 1972), 33-ий президент США (1945 - 1953), демократ (яко бы из дневника):
У евреев нет чувства соразмерности, также как и суждений о событиях в мире. Генри привез в Нью-Йорк тысячу евреев - как предполагалось, временно, но они остались… Евреи, мне кажется, что они очень, очень эгоистичны. Их не волнует, сколько эстонцев, латвийцев, финнов, поляков, югославов или греков были убиты или согнаны со своих мест, лишь бы только к евреям относились по особенному… Стоит им только получить власть - физическую, финансовую или политическую, и по жестокости или плохому обращению с поверженной стороной с ними не сможет сравниться ни Гитлер, ни Сталин…

Гітлер був лідером Націонал-Соціалістичної Партії Німеччини яка була як і сам Гітлер Націонал-соціалістами а Фашистам був Мусоліні! До речі Гітлер виконав свої Обіцянки які давав своїм виборцям і турбувався про свій Народ на ділі а не на словах! І Міністром Оборони Німеччини Гітлер не призначав Випадкових Людей! Це я для Єфремова сказав! Насправді Порівнювання Націонал-соціалистичної партії Німеччини і Свободи це такий піар Свободи? Чи у ПР Шизофреники одні!

Вигнання євреїв-жидів-юдеїв з Іспанії:
Альгамбрський декрет - королівський едикт, що був підписаний 31 березня 1492 року об'єднаними Католицькими королями Ізабеллою I Кастильською і Фердинандом II Арагонським, та зобов'язував усіх євреїв, що проживали у той час на території Іспанії, покинути володіння іспанської корони не пізніше 31 липня того ж року.
Едикт наказував всім юдеям Іспанії в тримісячний термін або хреститися, або покинути межі країни, решта після цього терміну оголошувалися поза законом. Євреї бігли або в Португалію (де через 30 років історія повторилася), звідти - на північ Європи, або в Італію, Османську імперію, країни Північної Африки. Для євреїв вигнання стало національною катастрофою.
Хоча Альгамбрський декрет було скасовано лише 16 грудня 1968 року, євреям було дозволено повертатися до Іспанії уже після ліквідації Інквізиції у 1834 році та утворення нової конституційної монархії із правом вільного віросповідання у 1868 році. Від 1868 до 1968, євреям дозволялося жити в Іспанії як особистостям, однак не практикувати юдаїзм у якості громади.
Передумовою вигнання стали потужні антисемітські настрої в Іспанії XV століття, в основі яких лежав соціальний конфлікт між переважно селянським корінним населенням і нечисленною єврейської громадою, яка активно займалася торгівлею, спекуляцією і лихварством (лихварство - це надання грошей у борг з умовою сплати відсотків при погашенні боргу), а також проникла в багато сфер адміністративного управління, в тому числі фінансового (саме це і накликало на євреїв недоброзичливе ставлення до них з боку всього народу).
Тоді як лихварство було заборонено для християн як гріх, але широко використовувалося іудеями, а законодавство захищало євреїв від свавілля чиновників і приватних осіб та надавало привілеї євреям, згідно з якими заборонялося брати у євреїв в заставу будинки, одяг та інші об'єкти, причому євреї звільнялися від міських податків і повинностей. Тодішні накази, грамоти, розпорядження свідчать про запобігання насильству над євреями, які часто ставали жертвами грабежів і безчинств; захищення єврейських квартали від нападів сусідів-християн, які руйнували його огорожу і будівлі, забезпечення особистої і майнової безпеки.
І це привело до важкого соціального конфлікту.

Вигнання євреїв-жидів-юдеїв з Англії:
Едикт про вигнання - документ, підписаний 1290, королем Едуардом I, який вказував вигнати усіх євреїв з Англії. Насправді, процес вигнання тривав понад 350 років і завершився 1656 р.
Вигнання євреїв з європейських країн з 1100 до 1600 р. Документ вимагав, щоб усі євреї, котрі проживали на території Англії, залишили країну. Це було пов'язано, перш за все, з тим, що вони займалися лихварством і позичали християнам гроші під відсотки, що було заборонено католицизмом.
Після вигнання королівська влада конфісковувала помешкання й рухоме майно, хоча євреям було дозволено забрати з собою готівку і все, що вони могли винести у руках.

США,- громадяни якої являються нацією емігрантів зі всіх країн світу, там корінного населення дуже мало, тоді коли в РФ,- громадяни якої складаються зі зрадників, перевертнів інших націй і народностей, росіян там ніколи не було навіть 50 %, тоді коли в Україні 77,8 % корінне населення українці, 17 відсотків завезених з РФ (після голодоморів-геноцидів, війн) і 0,2%-0,5 %- євреї-жиди-юди...

"Європа як цивілізація історично була завжди модерним мозком людства. А, як свідчить психоаналіз, мозок є генератором світлих і темних ідей, пророчих прозрінь і ментального мороку. Але ця ж сама Європа, в сукупності своїх геніальних і зловісних аспектів, формуючи упродовж століть концепцію свободи і рівноправності народів, стала єдиною реальністю у світі, яка - після глибинного критичного осмислення, зокрема й двох світових війн в одному ХХ столітті, - зуміла створити Європейську співдружність як унікальний проект мирного співіснування вільних націй і достойного життя кожного громадянина з усім комплексом його демократичних прав та обов'язків.
Україна проголосила своє прагнення долучитися до цієї Співдружності. А це означає необхідність критичного переосмислення насамперед своєї власної історії - як це вже зробила (і продовжує робити) Європа".
Але ..."Український посол, який відкликає свій підпис з листа італійських вчених на підтримку визнання Європейським парламентом Голодомору як геноциду, - це як?! Гаразд, це було в ганебні часи Кучми. А що, в часи Ющенка постали в західних країнах Центри української культури, потрібні, як повітря? Правда, траплялись мені дивні люди, що планували зробити у Ватикані виставку Трипільської кераміки і довести, що наші предки вже десь приблизно 40 тисяч років ходили у вишиванках... А офіційно Українська держава мов неприсутня - сьогодні та вчора, а отже, так буде й завтра. Така робота посольств - це п'ятилітні канікули, а часом і безротаційна синекура".
"Книжка, її рух у суспільстві, її переклад, її сприйняття. Це частина осмислення своєю культурою і суспільством власних же цінностей. Що зробило для цього наше покоління, покоління вісімдесятників - перше покоління, що мало змогу їздити, спілкуватися, входити в західні контексти? Воно почало боротися проти шістдесятників, невтомно розповідаючи Заходу про нібито заполітизованість попереднього літературного покоління, а ми, ні, фу, ми постмодерністи - естети. Ну просто як прем'єр-міністр - проти «папєрєдніков». Є на це психоаналітичні навіть причини. Але якщо зробити «антологію» висловлювань цих письменників і критиків про власну літературу, країну, державу, то ніяких табачників не треба, самі впораємось: з'ясувалося, що літератури в нас нема, культури теж катма, держава чортзна-яка, еліти зеро. При тому «незаангажовані» інтелектуали, не кремпуючись, підсіли на голку спонсорів-олігархів, які сплюндрували країну. Літературознавство перетворилося на зведення заводів. Зате потім як з міха сипонуло достоєвськими, томасами маннами, вірджініями вулф, сімонами де бовуар та іншими видатними постатями, картонні маски яких так приємно приміряти на власні фізіоніомії... А в Європі Коцюбинський через п'яте-десяте перекладено, Стефаник невідомий, Підмогильний майже відсутній, не кажучи вже про українську поезію ХХ ст. - справді одну з найвидатніших на поетичному горизонті Європи".
Тепер, "Україна - настільки багата країна, що аж має в центрі столиці вертолітний майданчик, звідки гелікоптером можна скочити до Борисполя за скільки там? За 625 євро, здається. Чи політати над містом годинку за дві з половиною тисячі тих же євро".
"...бо які ж в України гроші на культуру? Така в нас криза. Та однієї люстри з Межигір'я вистачило б на грандіозний проект промоції української культури на Заході. До речі, в Римі - жодного вертолітного майданчика. Прямуєш до аеропорту або машиною, або потягом за 12 євро.
Добре, це напівкримінальний або й кримінальний пострадянський істеблішмент так докерувався державою. Але в західній свідомості спрацьовує єдина реакція: а навіщо суспільство терпить такий стан речей? А якщо воно його терпить, то навіщо претендує на вступ до Європи?!
"І тоді яка, зрештою, різниця між постмодерною, як вона себе називає, культурою і пострадянським істеблішментом? Адже не тільки люстра президента могла б згодитися на культурні проекти. А якби громохкі фестивалі, дармові проживання письменників на віллах, гранти конвертувати в переклад письменників, які вже не можуть захиститися від небуття? Чи також у системну екстраполяцію на Захід аналітичних синтезів української історії, культури, мови, - зрештою, підручників, попросту кажучи? Це відповідальність Заходу чи таки ж наша як країни і конкретно - її культурної еліти?
Якщо такий анти-етос панує в культурі, то що говорити про політику? І чого вимагати від молоді, якщо письменник-постмодерніст на питання «що робити?», відповідає: «Та валити звіди! Поки молодий - валити!». Україна - це «країна втрачених можливостей», це «просто нежиттєздатна» країна. І далі: «Мені абсолютно не дороге моє українство і те, що я - українець»2. То кому ж українство має бути дороге? Англійцю чи поляку? Бельгійцю чи шведу? Знищенням здорового критичного патріотизму за це двадцятиліття займалися і влада, і окремі представники культурної еліти. Хто ж має захищати країну, яка опинилася у владі породжених нею ж самою монстрів?! Воістину, «сон розуму породжує чудовиськ»".
"До речі, в розмовах про європейську кризу, що ведуться в Україні, бракує двох дуже суттєвих деталей. Перша - це культурні передумови кризового стану. Зараз усе відбувається з математичною точністю згідно з передбаченнями Макса Вебера: найсильнішими економічно є країни протестантського кола, слабшими - католицькі. Ну а як православні, так уже й Греція. Друга деталь: Європа переживає кризу зокрема й через те, що воліла не втратити грандіозний свій винахід - Welfare State, соціальну державу з відносно безкоштовною освітою, медициною і всім комплексом соціальних служб, які держава пропонує людині. Ця пострадянська влада спершу обікрала ці країни - Росію, до речі, не менше, як Україну, - а потім продовжила відбирати в людини найелементарніші виміри її існування. А в Європі на забезпечення цих вимірів і далі йдуть колосальні видатки. Звичайно, скандинави з цим вправляються краще, ніж іспанці, французи краще, ніж італійці, а греки не вправляться без допомоги Німеччини. Але всі ці країни функціонують у межах цивілізації, в центрі якої стоїть не сліпа й брутальна влада, як у євразійських координатах, а людина, що віками боролася за свою свободу й гідність. І виборола - для себе й інших, хто вчасно долучився до цієї цивілізації.
Ось тому зміни поки що можуть бути лише на гірше, поки в нашому суспільстві не з'явиться критична маса людей, готових боротися - коли треба, то й на барикадах, - за свободу і за Європу, як говорив Кундера. А тим самим - і за Україну.
В цьому плані питання впирається насамперед в освіту - освіту як знання, як інформацію й як моральне формування. В моменті, коли влада, навпаки, намагається знищити освіту як джерело морального та інтелектуального перестворення нації, саме громадянське суспільство має будувати «барикади цегли - проти бездомності. / Барикади поезії - проти бездумності». Іншого шляху немає.
Одним словом, це все теми колосальної культурної, політичної й суспільної ваги. ... широка суспільна дискусія на тему Європи й України - з конкретними і культурно значимими діями для капілярного поширення цієї інформації в суспільстві - на часі.... Але все потрібно, коли йдеться про цивілізаційний вибір: і розмова про формування концепції Європи від давніх греків до сьогодні, і розповідь, як працюють школи, лікарні, форми соціального захисту громадянина в ЄС. Хай кожна людина подумає, відчує, співмірить себе з реальністю наявною і реальністю, в якій би хотіла, щоб, принаймні, жили її діти. Державу можна побудувати, вистраждавши ідею цієї держави. Це в Євразію можна скотитися інертним нежиттєздатним людським матеріалом - там уже чекають із лопатою. А в Європу можна інтегруватися, вистраждавши і виборовши своє відчуття і розуміння Європи, - аж поки вона не стане, як у Мілоша, «родинною Європою».
Моя позиція в цьому плані - не песимізм. А, швидше, як каже відома філософська максима: песимізм розуму і оптимізм волі.
Тому вважаю, що маємо творити щодня це самовідчуття «родинної Європи». Творити твердо, послідовно, відповідально. Якщо й справді віримо, що духовною батьківщиною України є Європа. Якщо наша переконаність у приналежності до Європи - не риторичний словаж. Якщо по-справжньому прагнемо долучитися до Європи хоча б через пару десятиліть - ще важких і сповнених небезпек десятиліть. Плата за катастрофічне запізнення ще з 1991 року. За невміння цінувати державу. За неспроможність чесно, критично, але віддано любити свою країну.

Александра Кужель - заслуженный экономист Украины, экс-глава Госкомпредпринимательства:
"Я думаю, что Янукович гораздо больше сам угрожает нашему населению, чем кто-то ему угрожает. Для всех, кто живет на дачах в Вышгороде, это просто катастрофа, потому что у нас практически не работают мобильные телефоны".
"Для него угроза существует в том смысле, что его народ ненавидит. Мне весной звонила 83-летняя бабушка и спрашивала, не нужна ли нам украинская Каплан. Перед выборами выступала в Чернигове, мне мужики говорят: «Лучше бы вы нам не музыку привезли, а автоматы». Это реакция на то покращення життя, которое они сейчас ощущают.
Никакие террористы ему с воздуха не угрожают. Единственно, это может быть какой-то офицер, который сочтет за честь погибнуть ради страны.
Затраты на его содержание вообще не оправданы. Оправдано содержание его сына, его челяди? Его кедров в Крыму? По-моему, мы даже для себя не можем найти оправдание его существования в Украине".

Виталий Скороходов-врач-реаниматолог, эксперт Фонда общественной безопасности:
"Я думаю, что Виктора Федоровича ненавидят процентов восемьдесят населения Украины,а остальные просто терпеть не могут. Исходя из этого, угрожает - не угрожает, но если бы он попался где-то в темном переулке, то бока бы ему намяли".
"Первых лиц государства охраняют везде, для этого существуют специальные подразделения в спецслужбах. Насколько ценна его жизнь, тяжело сказать. Как говорил Достоевский, ценна каждая человеческая жизнь, и никакие дела не стоят даже слезинки ребенка. Исходя из этого - ценна, как и жизнь любого человека.
Иностранным государствам и на фиг не нужен наш президент. А террористы - не знаю, я, например, не слышал ни о каких террористах, если не считать тех, которые в урнах раскладывали взрывчатку в Днепропетровске. Но там вообще дело темное.
Президент боится не столько террористов из народа, сколько подельников из своего окружения, потому что он многим мешает. Учитывая то, что он себя уже настолько дискредитировал перед всем миром, его бы с удовольствием убрали и поменяли на более удобного и не запятнанного в политическом плане президента. Поэтому то, что там разместили эту установку, и то, что он ездит в бронированном автомобиле, это понятно - он боится свое ближайшее окружение из олигархов, у каждого из которого имеются свои спецслужбы, охрана, вот они могут организовать какое-то покушение. Не знаю, насколько это правда, но говорят, что мольфар из Закарпатья сделал предсказание, что в 2013 году на Януковича будет совершено покушение, и не известно, выживет он или нет".

Когда власть преступна, и все службы обслуживающие ее, она сделала себе подобие. Все закономерно Человек остался один на один с бес пределом. Ждите это будет нарастать.

Не террористы не имеют возможности иначе защищаться, а законопослушные граждане не имеют возможность законными средствами защищаться. Судебная, правоохранительная система своим беззаконием сама тем самым из законно послушных граждан делает террористов. А раненый, загнанный зверь способен на очень страшные вещи и ему уже будет все равно кто виноват в его беде, он винит всё общество, потому что общество в котором он живёт тупо промолчало и молчит когда отдельному индивиду этого общества не законно ломали жизнь, по законам этого общества.

С терроризмом бороться абсолютно невозможно. Терроризм, как идеологическое явление, воздействие на общественное сознание: запугивание, насилие, страх и воздействие...Может быть направлено против одного конкретного деятеля а может быть и международным...Так вот цель такого терроризма априори есть месть, устрашение и наказание. Так кто такие деяния производит сейчас в Украине ?!

Честность от Януковича и Партии регионов: много и слащаво обещать, а самим и не думать выполнять обещания. Главное - получить кредиты, услуги, откаты, а потом - хоть трава не расти. И представители ПР, привыкнув нарушать закон, регламент, узурпировав власть и обворовав до нитки страну, уверены в своей безнаказанности. Но тут произошел конфуз: оппозиция уже не совсем белая и пушистая, не совсем продается, да еще и начинает применять силу для того, чтобы власть придерживалась закона. А по идеологии права тот, кто отстаивает закон и справедливость, может обезоружить преступника и силовым методом. Однако представителям Партии регионов это не нравиться. И, прямо по схеме уголовников прописанной в криминалистике, они начинают возмущаться, когда им противостоят. Даже заявления сделали в первый день открытия Рады, что, дескать, какие свободовцы наглые, требуют закона, но какими методами! Мы - не довольны.
Тактика донецких банд всегда была одной: я - прав. Даже если не прав, то оппонента в асфальт или за решетку, и опять донецкий фраер прав. Когда же донецкому фраеру дают в торец за произвол, он, как и положено уголовнику, взывает к правилам, нормам, справедливости и всему этичному, чем не обладает априори, но что хочет видеть в оппоненте, чтобы найти его слабину, а потом - уничтожить. И эта тактика никогда не измениться. Она отработана веками среди уголовников и мошенников, что паразитируют на обществе и получают то, что хотят, путем воровства и убийства. И остановить их может только сила. Не слово, не увещевание, а именно сила. Та необоримая сила, которая заставляет мать встать на защиту ребенка, а мужчину - на защиту женщины и семьи. Страна Украина - наша семья. Те урки, что дорвались до власти и разворовывают страну, своих детей давно переправили на Запад и держат свои средства там или в оффшорах. Они не собираются жить в Украине, а потому с легкостью, как преступник, что грабит кого-то с целью потом уехать на Мальдивы, не будут думать о жертве и ее состоянии. Вот так и представители Партии регионов: они поймут только силу. Но до определенного дня они были уверены, что в стране живут телята, а власть разводит всех, как котят. Теперь же телята стали быками и готовы взять власть на рога. Что ж, Бог им в помощь.

Я і йду в парламент, аби прокричати на цілий світ, що ми ніколи не приймемо політики як бізнесу. Тому що політика - це державотворення. А державотворення - це людинопізнання. А людинопізнання - це одночасно і націєтворення.
Ми сидимо в кримінальній ямі, тому що все переведено на рівень споживацтва. Це ж катастрофа. Я не знаю, чи є десь у світі цивілізована країна, яка не дбає про моральне і духовне здоров'я нації? Ми ж на двох ногах ходимо, а не на чотирьох лапах.
Треба повністю відходити від того принципу, який накинула нам кримінальна влада. Це вона вигадала мажоритарну систему, щоб скупити людей під час виборів. Але їм цього зробити не вдалося ні в Києві, ні на Західній Україні. Тому ті, хто зводили роль депутата до прокладання дороги, газу чи ще чогось, з тріском програли. Адже значна частина українців - це високодуховні та інтелектуальні люди, що не бачать себе поза моральними цінностями та ідеалами правди. Не всі, на щастя, обирають Партію регіонів чи комуністів як останнього виплоду совка.
Мене хвилює Україна, починаючи від Ужгорода і закінчуючи Луганськом. Всюди є українці з високим прагненням жити у незалежній і національній державі, а не відстійникові криміналітету радянського виробництва.
Її (мову) не треба робити популярною і живою. Нею треба просто говорити. Силу мови визначають не особливості її лексичного складу чи досконалість її синтаксису, морфології і словотвору. Живучість мови визначається винятково одним-єдиним чинником - ставленням до неї її власних носіїв.
Немає жодного сенсу висловлювати комусь якісь претензії. Є сенс світитися самому так, щоб ті, які на тебе дивляться, хотіли засвітитися самі. Для чого витрачати свою енергію на зміну когось, коли можна вкладати в себе систему знань, коли можна ставати таким промовцем, що російськомовний українець буде дивитися на тебе і казати: «Боже, яка фантастична мова! Невже я не можу так говорити?!». Це перше і найскладніше завдання.
Ми маємо продемонструвати гідний політичний майстер-клас у Верховній Раді, щоб, дивлячись на нас, люди розуміли, що вони не самотні, що прийшов той аванґард, який ніколи не відступиться від державотворчих цінностей.
Розумієте, Юда буде завжди, невірний Тома буде завжди, Каїн буде завжди. Інша річ, який ти обираєш шлях. Галичина і Центральна Україна показали, що вони хочуть абсолютних цінностей - вірності, принципів, ідеалів. Вони хочуть побачити у парламенті себе, а не тільки антидержавних виродків.

,какое"благородное" негодованиеи высркомерие-аж ховайсь.Я такое видел постоянно на оперативках,строящихся в УССР, "крутых"объектах в исполнении некоторых дебильно-идейных обл-гор-районных"ответственных" за стройку, партийцев.им ничего не стоило приказать засыпать траншею с неизолированными и неиспытанными трубопроводамидлиной в пару км--(она,вишь,глаз не порадует проезжающему мимо партфуццыну.И плевать на последующие затраты.Коллеги-строители не дадут соврать--эта тётя фурррия будет ишшо дурнее.Впрочем,она ведь и сама той же красной породы,тока после принятия чернухи стала коричневой чумой.Но при чём тут,к стройке или пром-агро-и всем остальным производствам,вновь вытащенные из смрадных зловонных канав,типо "идеологии"?.У кого-то покращало матсостояние,отношение к производству,производительности,пробудило изобретательскую жилку,заставило честно торговать и платить налоги от того,что какой-то очередной идеологический бздик дал возможность вонючим кучкам ничтожеств паразитировать на работягах?Аннафема производству,Да здравствует говорильня,Все-на "работу" в сильраду.И балакаты и балакаты...кто ж,тебя,захребетница престарелая,кормить-то будет,уродина ты,фашистская.?Шоба ты знала,политика-это концентрированное выражение экономики,это в первую очередь,умение хозяйствовать,тупица,а все беды у нас от того,что уж занадто багато балаболов вышиванных лезет до корыта.Кстати,насчёт мовы этой "фаворитки",якобы, хохлобалаканыны--суржик,трохы кращый вид кравасисьнава.Например,украйинцям за кращэ нэ крычаты(кричат кацапы),а волаты,рэпэтуваты,горлаты,галасуваты...тощо.Нэ говорыты(говорят мацкали),а казаты,балакаты.Нэ "нэ вдалося" мы кажэмо,а "нэ поталаныло".И какие на Украине "дорогы" появились-,вместо ШЛЯХИВ,чы що?.Крайне нежелательно,даже недопустимо,в мови употреблять сложные слова "державотворення,людинопизнання"...тощо-сразу пропадает характер и индивидуальность мовы.Можно продолжить...Во истину--прахфэссарша с вышобразом,но без начально-среднего.И это чмо "пропагандирует" мову на Украине?