РУС
10931 посетитель онлайн
Киевляне нарисовали на пляже самый большой флаг Украины в мире. ВИДЕО
Киевляне нарисовали на пляже на Оболонской набережной самый большой в мире украинский флаг.
Как сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на 5 канал, с такой инициативой выступили жители района, примыкающего к пляжу. Для этого им понадобилось около полутонны краски.
Читайте также: Госдума РФ приравняла символику ОУН к нацистской
Топ комментарии
? 
Видит маленькую бронзовую фигурку кошки. На ценнике написано: "кошка - 1000 гривен, её история - 10 000 гривен."
- Я могу купить кошку без истории? - спрашивает он продавца.
- Конечно, - отвечает продавец, - Но за историей вы всё равно
вернётесь. Мужик покупает маленькую бронзовую кошку и идёт по городу.
Вдруг он замечает, что следом за ним сначала идёт одна кошка, потом
другая, потом ещё. Через некоторое время за ним уже идут тысячи
кошек. Мужик в ужасе начинает убегать. Кошки не отстают. Тогда он
размахивается и бросает маленькую бронзовую фигурку кошки в море. Все
кошки бежавшие до этого за мужиком, тут же прыгают в воду вслед за
статуэткой и тонут.
Мужик идет обратно, в тот же магазин сувениров.
- Я же предупреждал вас, что вы вернётесь за историей, - говорит ему продавец.
- К черту историю! - отвечает мужик. У вас есть маленький бронзовый сепаратист?
Источник - Орест Логунов
Це наша земля, це наша Набережна)
https://twitter.com/olarhat/status/476023801046904832/photo/1
https://twitter.com/olarhat/status/476023801046904832/photo/1
http://www.stopfake.org/
Теги: Донбасс, Львов, Сашко Лірник, Луганск, Киев
09.06.2014 20:11
132 0
Не думав, що доживу до того дня, коли буду прокидатися серед ночі, і, першим ділом, відкривати Інтернет в пошуках новин з фронту.
XXI століття… Світ наскрізь інформаційно пронизаний настільки, що одразу дізнаєшся, що де трапилося і по чому долар в Африці чи Болівії. Це я до того, що просто не розумію, як можна зараз зомбувати цілі народи. І частини одного народу. Дивлюсь в перекошені від ненависті обличчя «сепаратистів», які плюються словами про «фашистів», «бандєравцев», і «правасєкав», і не розумію, як їх вилікувати від цього вірусу?
Ну от уявімо, що раптом назавтра ми прокинулися, а озброєних ополченців-терористів-реконструкторів-казачков немає. Зникли. Перша думка - Слава Богу!
А потім друга - а як же нам далі жити з натовпом людей, які ненавидять українців?
Цією ненавистю заражені навіть діти. Бачив ролик, на якому малишня лазить з колорадськими стрічечками на брудних футболках і розказує про українців-фашистів.
Що воно розуміє? Що воно знає? Але переконане, що українці - вороги. Зараз, коли струмочками і річечками тече потік біженців з республіки Лугандонії, все частіше задумуюсь, а чи варто їх приймати? Я не звір і розумію, що люди тікають від біди та війни. Але чому вони тікають не в омріяну Російську Федерацію, не до саатєчєствєнніков в Тулу і Рязань, а чомусь неодмінно до Львова, на крайній випадок до Києва? Тут же всі "бандьоравци-хвашисти"? А на сепаратистських мітингах вони дерли горло вигукуючи «Ра-сі-я!!!Ра-сі-я!!!». Чому вони втікають не в Сибір, де діє програма переселення саатєчєствєнніков, а до ненависних українців?
То що принесуть нам ці вимушені переселенці? Свою ненависть і «Ра-сі-я» вони тягнуть із собою до нас.
Буду щасливий, якщо помиляюся, і такі особи скоріше виняток. Але вже сьогодні читав про підтвердження своєї думки. Біженці з Лугандонії у Львові не бажають спілкуватися із львів'янами українською мовою і відверто розказують, які хороші і порядні «ополченці проти фашизму у Слов'янську і Горлівці» і як треба поважати їхній «руській мір».
Гасло «Усьо будєт Данбас!» скоро лунатиме у Львові і Києві на нових антиукраїнських зборищах? Я з жахом думаю, як на моїй рідній Черкащині з'явиться донецько-луганський анклав із біженців з Луганська, які принесуть із собою «руській мір», а згодом сепаратизм, «ополченців» із колорадськими лєнточками і, згодом, розпороті животи українських патріотів.
Може новому президенту варто домовлятися не про поступки сепаратистам, а про переселення носіїв руського міра в руській мір?
Сашко ЛІРНИК
Теги: русские, Украина, Путин, Россия, прощение
09.06.2014 17:40
2840 14
С начала крымских события я испытываю непреходящее чувство стыда за свою страну Россия и российский народ.
Мне стыдно за наше телевидение, обливающее Украину и украинцев потоками грязи. Мне стыдно за нашего Президента и Министра обороны, заявивших, что в Крыму российские войска не оказывают помощи сепаратистам и тем самым солгавшим в лицо всему миру. Мне стыдно за наших сенаторов, среди которого не нашлось ни одного несогласного с введение войск на Украину. Но более всего мне стыдно за большинство российского народа, празднующего «победу» над своим соседом и вековечным другом, с которым Россия бок-о-бок сражалась в нескольких войнах, и с которым у России не было даже обустроенной границы, над страной, переживающей трудные времена, не имеющей современной армии и флота. Мне до глубины души стыдно, когда эта «победа» приравнивается едва ли не к победе в Великой Отечественной войне. Я спрашиваю себя: Что произошло с моим народом?
Чувство стыда стало невыносимым, когда новые власти Крыма, поддержанные Россией, начали мародерские захваты украинского имущества. Были украдены даже корабли украинского флота, которые могли своим ходом уйти в Одессу. Невозможно видеть, как издеваются над военнослужащими Украины, требуя от них изменить своей присяге, как похищают украинских генералов и держат их в заточении. Меня восхищает выдержка украинских военных, благодаря которой в Крыму не началась братоубийственная война. Как благородно выглядят их поведение по сравнению с бандитским поведением «самообороны Крыма» и российских военных!
Я хочу выразить сочувствие Украине, пострадавшей от действия страны-агрессора России. Я хочу попросить прощения у украинского народа за перенесенные им унижения, за клевету и воровство. Простите, украинские друзья! Помните, что не все в России разделяют политику Путина, что многим стыдно за свою страну и ее народ.
Я хотел бы, чтобы вы поддержали меня. Я объявляю этот тред территорией, свободной от русских фашистов. Их записи здесь не появятся. Пусть здесь прозвучат только сочувственные отклики!
tolkachev-aa