Российские оккупанты грабят своих, - СБУ. АУДИО
Думаете, российская армия мародерствует только у нас? Нет, они воруют и у своих!
Как информирует Цензор.НЕТ, об этом сообщает в своем телеграм-канале Служба Безопасности Украины.
Об этом свидетельствует очередной аудиоперехват СБУ разговора оккупанта с супругой.
Один из русских оккупантов жалуется жене, что все его вещи, оставленные в лагере в Беларуси, разворовали свои же. Забрали даже его военный билет и паспорт.
Убежден, что дело рук первого батальона или тыловиков. И откровенно называет их мародерами.
Рассказывает, что у них был боец, которого оставили охранять вещи, но он "про#бался где-то, в Питер уехал". То есть просто убежал.
Жена обещает "кинуть" мужчине деньги на карту, чтобы купил себе вещи. Но… тоже жалуется на воровство…. Правда, у них воруют деньги с платежных карт.
"У меня на ростелеком с моей карты-то начали снимать…. то я пошла все сама сняла".
Возмущенная таким положением вещей, добавляет: "Лучше бы, нах#й, здесь стояли".
"А действительно: лучше бы оккупанты оставались дома и стерегли свое имущество от своих, чем посягали на чужое", - отмечают в СБУ.
Они договариваются о доставке электроники и личных вещей в Псковскую и другие области РФ:
«В Яндекс.Такси каждый день проскакивают заказы в Псков с пометкой "доставка вещей". Пытаются договариваться также на месте - готовы платить $200. Знаю, что большинство отказывается. Но допускаю, что есть подонки, которые соглашаются везти. Хотя может некоторые не задумываются, откуда это. А откуда оно может быть? Накрали. Магазины же там закрыты, а они прут коробками», - рассказал один из таксистов. https://t.me/charter97_org/68932 https://t.me/charter97_org/68932
Созидать что-то самим для них непосильная задача.
Але сталося інакше. І тут питань до армії нема. Вони виконують наказ, навіть, коли не вважають його правильним. Найлютіші кати цієї війни змогли вийти. Не прорватися, а саме вийти з місць скоєних злочинів. Це вони мчали колонами в бік Наровлі, попутно в безсилій люті розстрілюючи придорожні села та випадкових людей. Не було великого бою десь за Ворзелем. Ще раз - не було прориву. Був плановий відхід. Вони знали, що він буде. Тому за день до виходу з Бучі було зафіксовано, як активно вантажили у військову техніку награбоване.
І це питання я не стомлюся ставити цій владі (без надії на відповідь) і наступній. Чи не про вивід цих специфічних каральних загонів домовлялися в Стамбулі мединський з арахамією? Чи не заради саме цього єрмак удруге прибув до Генштабу (візит підтвердив сам)? Чи не заради виправдання цього брехливий і підлий арєстовічь на упередження почав спростовувати повідомлення військових про оточення бучанського угруповання. Армії вірю в кожному слові, навіть, коли вони багато недоговорюють. Мерзенним арєстовічам не вірю навіть, коли вони змушені доносити достовірну інформацію. Цього ми не забудемо й правду про це ще взнаємо. Бо нема нічого таємного, що не стало б явним. Самі ж рашисти з часом здадуть своїх "партньоров".
А тепер, чому це так важливо. І що це за феномен такої дикої жорстокості проти цивільних? Вона була справді аномальною. У рашистському вермахті нема невинних. Там усі учасники агресивної жорстокої війни. Але в інших місцях вони поводилися дещо по іншому - за інстинктами або безлико, віддалено. А в Бучі, Ірпені та сусідніх містечках це була добре зорганізована жорстокість. В інших містах терор проти цивільних полягав у обстрілах та бомбуваннях мирних кварталів. На півдні вводиться реальний поліцейський терор, як той, при якому вони самі живуть на раші. Багато було злочинів від рівня моралі в тій країні-помийці: мародерства, зґвалтування... Але не такі розстріли й катування, як під Києвом. Навіть дещо далі, біля Іванкова наш штаб фіксував цілком відмінну поведінку окупантів, більш толерантну до цивільних, бо там і вони самі були дещо іншими...
І я вам наведу єдине зрозуміле та логічне пояснення. Тут ці виродки виладовували не просто лють за зірваний штурм Києва. Тут вони відпрацювали все те, що мали робити на кільканадцять кілометрів далі, якби їхній план бліцкригу вдався. Це була запланована руснею доля Києва. Звернули увагу, скільки відбірних придворних кадирівців нагнали на цьому напрямі? Уся його еліта. Вони воювати не вміють. Їх прислали чинити терор в окупованій українській столиці. У пуйла розуміли - що Київ, навіть після від'їзду половини населення - це все одно сотні тисяч патріотично й пасіонарно налаштованих громадян, а не просто заляканих обивателів. Їх спротив прагнули зламати кадировським терором, виходячи із своїх власних фантомних страхів перед чеченцями. А решта - грушники, спецпідрозділи, спеціально натравлені й оброблені відморозки, готові чинити розправу над цивільними.
Це й була та модель їхньої поведінки в Києві. І саме цим убивцям хтось дав змогу піти. Їх, на відміну від виведених з північних районів та із Броварського напрямку БТГр, не погнали відразу на Гомель і далі на Донбас. Цих бережуть. Вони зараз осіли в Наровлі, без поспіху відправляють награбоване своїм самкам та мамкам-алкоголічкам, влаштовують, не криючись, мародерські базари. Цих тримають переважно для іншої роботи, а не на те, щоб стати черговим гарматним м'ясом... Дуже надіюся, що наші ЗСУ вже ніколи не дадуть їм на це змоги.
В горящую избу войдёт!
И матом так вас покроет,
Что аж до костей проберёт.
В мокшаленде лозунг "Грабь награбленное" актуален во все времена. Работать даже не пробовали.
Візи, паркан, залізний занавіс. Після повернення усіх наших територій, звісно.
І вони нам намагаються довести, що і ми такі самі!