Многодетной семье медика-добровольца Александра Калия нужна помощь в приобретении жилья: соцслужбы угрожают отобрать детей. ВИДЕО

Александр Калий, позывной Док, военный медик-доброволец, получивший награду "Народный Герой Украины", живет в комнате в общежитии с женой и тремя малолетними детьми. При этом городские власти фактически отмахнули от воина и его проблем, так как предложили ему либо квартиру в кредит, а первоначальный взнос и выплаты по 10 тыс. грн в месяц это при его доходах нереальная сумма. Либо же земельный участок для строительства дома, который так же не за что построить. Участок, к тому же, занят уже людьми под огороды, а значит за него придется еще и ссорится с ними.

Об этом говорится в сюжете харьковского канала АТН, передает Цензор.НЕТ.


На всю семью Александра Калия - харьковского фельдшера-акушера и добровольца - одна комната в бывшем заводском общежитии. 17,5 метров. Кроме кровати здесь помещается только шкаф - он же стена. И компьютерный стол. Он же письменный и кухонный. А вот сама кухня, душ и 2 туалета здесь одни на 9 семей. Когда объявили первую волну мобилизации - еще в марте 14-го мужчина добровольно пришел в военкомат. Чтобы попасть в зону АТО, даже пришлось "воевать" с военкомом.


Смотрите также на "Цензор.НЕТ": Земля, где возводят небоскребы с квартирами для СБУ, не предназначена для жилого строительства, - "Схемы". ВИДЕО

Шестилетняя Лиза одну за одной в прописи старательно выводит буквы "Ли". Вместо письменного стола у первоклассницы - письменный табурет. Хоть тетрадка и занимает все "рабочее место", так выполнять домашние задания девочка уже привыкла и приловчилась. Тем временем, 3-летняя Ника занята делами хозяйственными. На троих - вместе со средней Сашей, которой нет и 5-ти, малышки делят многое. Внимание папы, которого не видели почти полтора, пока тот служил в зоне АТО. Игрушки. И даже кровать.

В 93-ей бригаде Александр, или Док, как его знают боевые товарищи, отвоевал год. Не успел демобилизоваться, как снова отправился на фронт - уже в 3-ем полку спецназа. Был трижды ранен. Побывал в самых горячих точках, в том числе, в Донецком Аэропорту. Принимал участие в боях, эвакуировал и оказывал медицинскую помощь раненным: всего - больше 200 бойцов. Когда вернулся домой, продолжил службу в военкомате. Встал на квартирный учет. В надежде решить самый болезненный - жилищный - вопрос уже не первый месяц оббивает пороги кабинетов чиновников.

Читайте также на "Цензор.НЕТ": В ВР изучают механизм для обеспечения военнослужащих социальным жильем, - Винник

Однако, реакция властей на сюжет была из ряда вон выходящей. Вместо того, чтобы попытаться найти выход из ситуации Александру Калию начали угрожать. Об этом на своей странице в Фейсбуке написал журналист Андрей Боечко.

Далее приовди полный текст его заявления, на языке оригинала:

"У кожного з нас своя історія війни за незалежність.

У харківського медика, Народного Героя України Олександра Калія, позивний Док, війна за Україну почалася в 93-й бригаді, потім 3-й полк спецназу.. Три поранення. Брав участь у боях в найгарячіших точках цієї війни, в тому числі й ДАПі.

За цей час Олександр виніс з поля бою та надав першу медичну допомогу понад 200 пораненим, фактично врятувавши життя багатьом захисникам України.
Коли демобілізувався - продовжив службу в воєнкоматі. Став на квартирний облік. Олександр разом з дружиною та трьома маленькими дітьми живе в кімнаті площею 17 квадратних метрів старого гуртожитку. Старша доня пішла в школу..

Це коротко.

Коли харківські журналісти розповіли історію Олександра, мер Харкова Генадій Кернес запросив воїна на зустріч. Запропонував два варіанти вирішення проблеми.

"Первый - это кредитование бойцов АТО на льготных условиях. Город покупает квартиру в новострое и продает мне ее в кредит на 5 лет, якобы без процентов (0,03% в год). Но 5% от суммы мне надо будет заплатить сразу. Где мне взять такие деньги? А если со мной что-то случиться, кто будет платить по кредиту? Второй вариант - земля. Мне ее навязывали всю нашу встречу. На ответ, что я физически не смогу с тремя детьми построиться, мне сказали, что это я слабо хочу иметь свой дом. Земля находится рядом с Карачевским шоссе, там, где людские огороды. Да и завод "Коксохим" недалеко" - каже Олександр в одному з інтерв"ю після розмови з мером.

І це комусь дуже не сподобалося...

Влада "підключила" до розв"язання проблеми з незговірливим бійцем соціальну службу міста. Клерки почали дзвонити та погрожувати родині, що заберуть дітей, якщо Олександр негайно не вирішить проблему з житлом...

Читайте также на "Цензор.НЕТ": "Черные риелторы" в сговоре с судьями пытаются отобрать квартиру у многодетной семьи участника АТО Пушкаря, - волонтер Синицын

Як ініціатор ордена Народний Герой України, звертаюся до усіх членів нагородної ради ордену з проханням негайно стати на захист патріота України.
Розумію, що держава сьогодні допомагає сім"ям загиблим та важкопораненим, не вистачає грошей, не вистачає ресурсів.. Та кидати героя непризволяще та фактично ставити йому ультиматум - або бери те, що пропонуємо, або заберемо дітей - не дозволено нікому, навіть меру великого міста.

Можливо мера Харкова просто "підставляють", можливо він не в курсі ситуації з погрозами з боку соціальних працівників на адресу Олександра, я не знаю. Але прошу пана Кернеса терміново втрутитися в ситуацію і допомогти герою війни, захистивши його від нападок.

Звертаюся за допомогою до юристів, прошу зв"язатися з Олександром та проконсультувати його щодо цих погроз.

Звертаюся за допомогою й до військових журналістів - зверніть увагу суспільства до проблеми. Звертаюся до почесного голови нагородної ради ордена, голови Луганської обласної адміністрації - Георгия Туки - брате, донеси інформації до керівників держави.

Розумію, що все це не вирішить ситуацію з житлом для родини Олександра, тому попрошу усіх патріотів, хто допомагає нам зі сріблом для орденів та оберегів, допомогти Народному Герою України та його родині зібрати хоча б перший внесок на житло.

Карта Приват номер 4149 4978 3848 7181 Калій Олександр Юлієвич.

Можливо, харківькі бізнесмени також допоможуть, хоча б ті, хто підтримує боротьбу українського народу за незалежність від Росії. Можливо, інші українські бізнесмени зможуть допомогти?

Зі свого боку я також не можу залишитися збоку. Понад 30 років я колекціоную золоті кишенькові годинники.. До війни в мене була мрія - відкрити в Україні перший музей годинників. Та за час війни ця колекція зменшилася вдвічі - пішло на волонтерство.. Виставляю на аукціон 6 годинників з залишків колекції (останні 7 років вони експонувалися в музеях Швейцарії, США, Австрії). Усі гроші, виручені за годинники, підуть на допомогу родині Олександра Калія.

Сподіваюся, що разом - ми сила.

Сподіваємося, що правду не перемогти.
Слава Україні!

Автор: Степан Гутник