По Рижскому договору 1921 года Западная Украина, в т.ч. Галиция, вошла в состав Польши. В сентябре 1939 года после нападения Германии на Польшу, ознаменовавшего начало Второй мировой войны, на территорию Западной Украины были введены советские войска. В соответствии с пактом Молотова — Риббентропа, Восточная Галиция и Западная Волынь были присоединены к СССР и вошли в состав Украинской ССР. ============ Если бы не Россия, то сидели бы вы до сих пор в Польше и батрачили на пана, а не воняли бы на украинской земле.
Так кто вам мешает сейчас туда отправляться. Я думаю вас отпустят с миром и сейчас. Польша с удовольствием восточную галичину заберёт обратно и бандер любит очень.
А мешает нам тебе подобная мразь, сующая не свои дела свою носяру. Как перестанет раша везде пихать свой нос, всё и наладится. По-меньше вы б за нас переживали, а? наши дела - это только наши. Каким боком ты до русинов? До Галичины, а? Какое тут твоё собачье дело?
Я хочу помочь тебе оказаться в ЕС и НАТО. Сами ты вы нихрена не можете. И на Украине оказались из-за России. Мы должны теперь исправить свою ошибку. И вам плохо и украинцам.
Але і до вас є застереженє: ви лемків а русинів Закарпатє (Пудкарпатськов Русі) вважаєте за правдивих русинів, а до кого тогди віжносите бойків а гоцулів? Тутки суть троха складнійше питанє, чим ви показали в своїх записках. На основі вивченого мном матер"ялу можу вам висновувати наступне: бойки (+ похідні од них галичани-автохтони), лемки, гоцули, пудкарпатські русини належат до єдного спільного народу (назвем го "русинами", бо сесі етнічні групи в своїв більшости так самі себе звут), який при формуванні спільнов мови (а мова сеся західно-слов"янська) попав пуд сильні впливи східно-слов"янських говорів, себто українських. Пуд галичанами-автохтонами маю тих галичан, чиє корінє йде від хорватів а бойків. Сам я бойко, але ваші статті читаю без перекладу, бо їх (на одміну від українців) розумію.
Бойки (польск. bojkowie) — этническая общность украинцев, проживающая на западной Украине и официально рассматриваемая властями Украины, а также советскими и украинскими этнографами, лингвистами, филологами как этнографическая группа украинцев. Часть этнической территории бойков расположена на территории Польши, откуда они были выселены в СССР и другие области Польши (т. н. операция «Висла»).
Бойки, устаревшее название одной из групп верховинцев (см. также ст. Украинцы). Живут в горных районах Львовской, Ивано-Франковской и Закарпатской областей УССР. Сохраняют некоторые диалектальные и культурно-бытовые особенности.
У мене частково лемківське походження, і "лемко" ніколи не змішувалося з поняттями "українець-русин". Лемки, бойки, гуцули - це один ряд карпатських українців (русинів), які проживають на різних територіях Карпат. У них нема проблем з ідентифікацією, що вони тепер українці (а раніше були русинами). А ті т.зв. "русини", які стараються себе відокремлено поставити на Закарпатті - це такі ж українці як лемки, бойки, гуцули, для яких в силу історичних обставин залишилася самоназва "русин". Не більше! Вони вважають, що в них мова "принципово інша", але з таким успіхом лемківська мова також "принципово відрізняється" від української (яку я чув від своїх діда з бабою, і яку я сприймаю як діалект української). А взагалі я вважаю, що теперішнє питання "русинів" - це штучна політична проблема у руслі усі штучних мовних проблем, які нагнітаються окремими політичними силами в Україні, і мало стосується до вирішення проблем етнічної групи українців-русинів, які зберегли свій діалект, і продовжують ним говорити.
Русини - це самоназва етнографічної групи східнослов"янського населення Карпат. Етнонім "русин" (русич", "руський") похідний від назви держави Русь (початок X ст.). Поняття "русь", як назва країни охоплювало до XII ст. всіх східних слов"ян.
З розпадом середньовічної держави Русь її назва та етнонім "руські", "русини" означають вже не всіх східних слов"ян, а закріплюються за Україною та українцями.
В усій літературі ХІУ-ХІХ ст. назва "русин" стосується лише, етнічних українців. На початок XX ст. етнонім русин в Україні продовжує зберігатись лише серед закарпатських українців.
Слід зазначити, що всі наукові, історичні, етнографічні дослідження свідчать, що автохтонне слов"янське населення Закарпаття попри певні особливості в культурі, мові та побуті є невід"ємною часткою етносу. Українська держава, відповідно до чинного законодавства, сприяє збереженню і розвитку самобутності українців Закарпаття. Нині немає жодних політико-правових підстав вважати закарпатських українців-русинів окремою від українців національністю.
З метою вивчення і врахування в державній етнонаціональній політиці регіональних особливостей національної самоназви українців при Всеукраїнському перепису 2001 року було здійснено підрахунки чисельності українців, які мають різні самоназви, такі як "бойки", "лемки", "гуцули", "русини", "литвини", "пінчуки", "поліщуки".
За даними перепису в Україні нараховується 10 тис.русинів, які проживають в Закарпатській області, а не 700 тисяч, як написано в доповіді. Все населення Закарпаття складає 1,258 тисяч.Відповідно до українського законодавства вони створили національно-культурні товариства русинської культури, проводять різноманітні заходи через які відроджують свої звичаї та традиції.Мова, на якій розмовляють "бойки", "Гуцули", "Лемки", "Русини" є місцевим діалектом української мови. Створення шкіл на русинській мові, русинській культурі в Ужгородському університеті також неможливо, як створення шкіл на гуцульській, лемківській чи ін. мовних діалектів, на яких розмовляють етнографічні групи українського етносу.
До цікавої дискусіїї додам старий анекдот(бувальщину) Під час останнього перепису Речі (кінець двадцятих ,ІМХО) в село прибули довірені особи. Заходять в чергове обійстя - а там тільки молодиця із новонародженим. Вся сімя в полях. День –рік годує. Молодиця попалась бойка, говорлива. Із всіма питаннями дає собі раду. Але як тільки дійшли до питання про національність – вона знітилась, почервоніла. Вповноважені теж люди,намагаються допомогти. Читає роздруковані графи- -Ви лемки,русини, бойки…? А вона все заперечливо похитує головою. - Може гуцули, подоляни..? - Казали тато, хто ми є, але забулася…О згадала…Українці.
Це ще ,для тих дебілів, хто не втомлюється повторювати, що українці суть польсько-австрійський проект.
В сентябре 1939 года после нападения Германии на Польшу, ознаменовавшего начало Второй мировой войны, на территорию Западной Украины были введены советские войска. В соответствии с пактом Молотова — Риббентропа, Восточная Галиция и Западная Волынь были присоединены к СССР и вошли в состав Украинской ССР.
============
Если бы не Россия, то сидели бы вы до сих пор в Польше и батрачили на пана, а не воняли бы на украинской земле.
2)А какое твоё собачье дело, где будет Украина? Носяру суй по-меньше, и всё будет нормально.
2)Кто же тебе ещё поможет. Сами-то вы нихрена не можете. И украинцам вы осточертели.
Тутки суть троха складнійше питанє, чим ви показали в своїх записках. На основі вивченого мном матер"ялу можу вам висновувати наступне: бойки (+ похідні од них галичани-автохтони), лемки, гоцули, пудкарпатські русини належат до єдного спільного народу (назвем го "русинами", бо сесі етнічні групи в своїв більшости так самі себе звут), який при формуванні спільнов мови (а мова сеся західно-слов"янська) попав пуд сильні впливи східно-слов"янських говорів, себто українських.
Пуд галичанами-автохтонами маю тих галичан, чиє корінє йде від хорватів а бойків. Сам я бойко, але ваші статті читаю без перекладу, бо їх (на одміну від українців) розумію.
А ті т.зв. "русини", які стараються себе відокремлено поставити на Закарпатті - це такі ж українці як лемки, бойки, гуцули, для яких в силу історичних обставин залишилася самоназва "русин". Не більше! Вони вважають, що в них мова "принципово інша", але з таким успіхом лемківська мова також "принципово відрізняється" від української (яку я чув від своїх діда з бабою, і яку я сприймаю як діалект української).
А взагалі я вважаю, що теперішнє питання "русинів" - це штучна політична проблема у руслі усі штучних мовних проблем, які нагнітаються окремими політичними силами в Україні, і мало стосується до вирішення проблем етнічної групи українців-русинів, які зберегли свій діалект, і продовжують ним говорити.
http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=6091
З розпадом середньовічної держави Русь її назва та етнонім "руські", "русини" означають вже не всіх східних слов"ян, а закріплюються за Україною та українцями.
В усій літературі ХІУ-ХІХ ст. назва "русин" стосується лише, етнічних українців. На початок XX ст. етнонім русин в Україні продовжує зберігатись лише серед закарпатських українців.
Слід зазначити, що всі наукові, історичні, етнографічні дослідження свідчать, що автохтонне слов"янське населення Закарпаття попри певні особливості в культурі, мові та побуті є невід"ємною часткою етносу. Українська держава, відповідно до чинного законодавства, сприяє збереженню і розвитку самобутності українців Закарпаття. Нині немає жодних політико-правових підстав вважати закарпатських українців-русинів окремою від українців національністю.
З метою вивчення і врахування в державній етнонаціональній політиці регіональних особливостей національної самоназви українців при Всеукраїнському перепису 2001 року було здійснено підрахунки чисельності українців, які мають різні самоназви, такі як "бойки", "лемки", "гуцули", "русини", "литвини", "пінчуки", "поліщуки".
За даними перепису в Україні нараховується 10 тис.русинів, які проживають в Закарпатській області, а не 700 тисяч, як написано в доповіді. Все населення Закарпаття складає 1,258 тисяч.Відповідно до українського законодавства вони створили національно-культурні товариства русинської культури, проводять різноманітні заходи через які відроджують свої звичаї та традиції.Мова, на якій розмовляють "бойки", "Гуцули", "Лемки", "Русини" є місцевим діалектом української мови. Створення шкіл на русинській мові, русинській культурі в Ужгородському університеті також неможливо, як створення шкіл на гуцульській, лемківській чи ін. мовних діалектів, на яких розмовляють етнографічні групи українського етносу.
Під час останнього перепису Речі (кінець двадцятих ,ІМХО) в село прибули довірені особи. Заходять в чергове обійстя - а там тільки молодиця із новонародженим. Вся сімя в полях. День –рік годує. Молодиця попалась бойка, говорлива. Із всіма питаннями дає собі раду. Але як тільки дійшли до питання про національність – вона знітилась, почервоніла.
Вповноважені теж люди,намагаються допомогти. Читає роздруковані графи-
-Ви лемки,русини, бойки…?
А вона все заперечливо похитує головою.
- Може гуцули, подоляни..?
- Казали тато, хто ми є, але забулася…О згадала…Українці.
Це ще ,для тих дебілів, хто не втомлюється повторювати, що українці суть польсько-австрійський проект.