За що по закону відповідає міністр оборони

Міністр оборони має опікуватись проблемами війни в повному обсязі, як це передбачено статтею 15 закону про Нацбезпеку.
Піарники міністра Резнікова під час війни намагаються переконати суспільство, що міністр відповідає, мабуть, тільки за закордонні візитів, спілкування з партнерами та прес-релізи. Таке враження, що міністр оборони у нас керує тільки відділом міжнародного співробітництва. Насправді, міністру прямо підпорядковуються ЗСУ, саме міністр визначає воєнну та кадрову політику армії, організацію та розподіл ресурсів, військово-технічну політику тощо, і усі ці проблеми у армії існують, а міністр та його захисники намагаються їх не помічати. Для тих людей, хто не знає які обов'язки має міністр оборони, я цитую закон України "Про національну безпеку", який визначає зону відповідальності МО:
"Закон України про Національну безпеку.
Стаття 15. Міністерство оборони України
...
2. До повноважень Міністерства оборони України належать організація в силах оборони заходів оборонного планування, визначення засад воєнної, військової кадрової та військово-технічної політики у сфері оборони, здійснення в установленому порядку координації діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування щодо підготовки держави до оборони.
4. Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України та Державна спеціальна служба транспорту.
6. Міністр оборони України за посадою входить до складу Ради національної безпеки і оборони України і відповідає за формування державної політики у сфері оборони, оборонне планування, програмний та ресурсний менеджмент, військову кадрову політику, ефективне та належне використання оборонних ресурсів, всебічне забезпечення життєдіяльності, функціонування, розвиток та застосування Збройних Сил України.
8. Міністр оборони України здійснює керівництво Міністерством оборони України, військово-політичне і адміністративне керівництво Збройними Силами України безпосередньо та через першого заступника Міністра оборони України, заступників Міністра оборони України, а також через Головнокомандувача Збройних Сил України".
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text
Тому коли ви чуєте слова, що міністр армією не керує, це все Генштаб, спокійно можете викривати невігласів цитатою з закона про Нацбезпеку.
Міністр формує політику держави, і відповідає за армію разом з військовим командуванням.
Міністр має відповідати за ситуацію в армії, в окопах на передовій в тому числі, за кадрову політику, за озброєння. Будь-який дипломат замість Резнікова може так само вести міджнародні перемовини, країни НАТО будуть вести перемовини з тим, кого Україна впоноважила. А міністр має відповідати за усі проблеми війни.
Перетягувати на силу Буданова до МО також не добре. Він, здається, на своєму місці.
дійсно , нормальні люди не бажають працювати із зеленим кодлом
клептоманів і косоголових покидьків , які займаються крадіжками всього
що погано лежить ,навіть гумдопомогою😠
Перше займається суто справами військовими, друге навчанням, постачанням, розвитком техніки та нових видів озброєнь, науковими дослідженнями та ін. та ін. Усім, що стосується військової справи, крім самої війни.
Діяльність Резнікова якось ближче саме до цього профілю - Міністр Армії, але ніяк не Міністр Оборони.
>Мало хто знає, що у США паралельно існують дві військові структури - Міністерство Оборони та Міністерство Армії.
Трохи не так. Управління Армії - це підрозділ Департаменту оборони (The Department of Defense).
Он їх скільки тут, підрозділів (це б стільки у нашого Резнікова чи хто там буде, мало бути заступників при цій моделі):
https://www.federalregister.gov/agencies/air-force-department Air Force Department
https://www.federalregister.gov/agencies/army-department Army Department
https://www.federalregister.gov/agencies/defense-acquisition-regulations-system Defense Acquisition Regulations System
https://www.federalregister.gov/agencies/defense-contract-audit-agency Defense Contract Audit Agency
https://www.federalregister.gov/agencies/defense-criminal-investigative-service Defense Criminal Investigative Service
https://www.federalregister.gov/agencies/defense-information-systems-agency Defense Information Systems Agency
https://www.federalregister.gov/agencies/defense-intelligence-agency Defense Intelligence Agency
https://www.federalregister.gov/agencies/defense-investigative-service Defense Investigative Service
https://www.federalregister.gov/agencies/defense-logistics-agency Defense Logistics Agency
https://www.federalregister.gov/agencies/defense-mapping-agency Defense Mapping Agency
https://www.federalregister.gov/agencies/defense-special-weapons-agency Defense Special Weapons Agency
https://www.federalregister.gov/agencies/engineers-corps Engineers Corps
https://www.federalregister.gov/agencies/national-geospatial-intelligence-agency National Geospatial-Intelligence Agency
https://www.federalregister.gov/agencies/national-security-agency-central-security-service National Security Agency/Central Security Service
https://www.federalregister.gov/agencies/navy-department Navy Department
https://www.federalregister.gov/agencies/uniformed-services-university-of-the-health-sciences Uniformed Services University of the Health Sciences
Навряд чи нам ця схема підходить. В Україні і так забагато бюрократів.
Три головні складові Міністерства Оборони США - Міністерство Армії, Міністерство ВМФ та Міністерство ВПС. І якщо Міністерство ВМФ та Міністерство ВПС займаються всіма справами флоту та авіації, і бойовими і тиловими, то у Міністерства Армії трохи інші функції. І це саме навчання, постачання, розробка та все інше, що стосується сухопутних військ. А бойова складова - це вже безпосередньо на Міноборони
Міністр оборони це не робить.
Керування армією міністром оборони здійснюється в сенсі матеріально-технічного забезпечення, його належного стану та рівня, ВПК. Також забезпечення людським ресурсом, підготовка, оснащення, комплектування.
Але резніков самообмежив свої функції прийомами донорської зброї та піаром на ній.
Однак, так, Залужний дуже зайнятий роботою і, цілком ймовірно, може не помічати деяких (навіть багатьох) випадкових чи навіть СИСТЕМНИХ недоліків. І тому обов'язок Міноборони не тільки забезпечувати потреби ЗСУ (в т.ч. прохання/запити Залужного), але і КОНТРОЛЮВАТИ і ПІДСТРАХОВУВАТИ Залужного. І так, ПОСТІЙНО АНАЛІЗУВАТИ роботу системи оборони з метою виявляти і виправляти недоліки і змінювати СИСТЕМУ, щоб наблизити її до СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ (як, наприклад, стандарти НАТО).
1. Погоджуюсь, що дипломатія задля отримання воєнних ресурсів - це дуже мала частина функцій Міноборони, яку може виконувати навіть не Міноборони, а МЗС.
2. Погоджуюсь із Юрієм Бутусовим про те, що Міноборони НЕОБХІДНО СТВОРИТИ СИСТЕМУ СПІЛКУВАННЯ І ЗВОРОТНЬОГО ЗВ'ЯЗКУ, яка дала би можливість військовослужбовцям УСІХ РІВНІВ ІЄРАРХІЇ ЕФЕКТИВНО доносити свої ПРОПОЗИЦІЇ, скарги, іншу інформацію до міністра оборони (та інших керівників різного рівня, але важливо - в т.ч. найвищого) без цензури і обмежень з боку командирів. Щоб не було "поламаного телефона". І якщо, наприклад, Залужний не звертав увагу на відсутність забезпечення військ безпілотниками для розвідки за рахунок ресурсів Міноборони, то Міноборони має завдяки такій системі виявити і виправити цей недолік (чи інші). Така СИСТЕМА СПІЛКУВАННЯ буде навіть більш ЕФЕКТИВНОЮ, аніж міністру їздити на фронт, тому що охопить більше військовослужбовців.
Частково цю функцію виконують соцмережі і ЗМІ, зокрема, Цензор.НЕТ, при цьому розширюючи множину учасників, залучаючи не тільки військовослужбовців, але й цивільних. Однак це не дуже системне явище.
3. Дуже ВАЖЛИВИЙ напрямок - ПРОПОЗИЦІЇ ЗМІН для СИСТЕМИ ОБОРОНИ. Юрій Бутусов вже описував різні ЗМІНИ, які варто зробити в різних частинах СИСТЕМИ ОБОРОНИ. Однак, схоже, що ці пропозиції як від Юрія Бутусова, так і від інших людей, схоже, не здійснюються. Навіть, не обговорюються СИСТЕМНО: з чітким формулюванням цілей, порівняльними таблицями "як є" і "як може бути", з аналізами, доказами, висновками і проектами здійснення. А це - дійсно - одна з найважливіших функцій, яку потрібно мати Міноборони. Однак цієї функції, схоже, не було раніше (при всіх попередніх керівниках), немає її і досі.
4. Треба визначити (на основі постійного моніторингу і аналізу) найбільш вирішальні види зброї і САМОСТІЙНО ВИРОБЛЯТИ 3-5-7 ці найбільш важливих видів зброї і *********** для неї У ДОСТАТНІЙ КІЛЬКОСТІ.
"Цікаво", а як склалася ситуація, що війська еРаФії ведуть наступ із Луганського напрямку?
Ще осінню було видно, як із білорусі бульбафюрер передає танки та техніку на комплектування нових частин в напряпку Курськ-Воронеж. Ще осінню було видно, що територія білорусі використовується для навчання нової хвилі могилізації для нових сил.
Тепер наступ із Лугансткого напрямку несподіванка? Наступ із цього напрямку не дає наносити флангові удари в районі Бахмута? Правда ситуація під Бахмутом не раптом?
Ніяких ударів по території білорусі не було. Мало того, десь в Київі хтось лобіював не введення санкцій проти білорусі лукашенко.
Зате осінню "есперди" і офіційційні особи "годували" суспісльство загрозою 2го наступу на Київ?Тобто вводили всіх в оману?
Тут не просто не помилка Генштабу це злочин...рано чи пізно прізвища та посади стануть відомі.
В цьому плані 8271 та ситуація із кидання в "мясорубку" піхоти та частин ЗСУ стає логічним - хтось на посадах дуже хоче допомогти захопити Луганську та Донецьку область... ситуація із Херсоном не має повторитися.
Може оцінка ситуації помилкова? Може пан Бутусов проаналізує ситуації із осені та стан на лютий 2023 чи це не випадковість ?
Denys Tsaruk
@den_tsaruk
·
https://twitter.com/den_tsaruk/status/1623235584436076545 2 год
Якби зєлєнскій так рятував Ярослава Журавля, як рятує зараз мародера рєзнікова, то може і повномасштабної війни б не було
Натовские специалисты так объясняют. Если вы найдете гения, который справится с двумя функциями, то психика человека так устроена, что он, планируя использование армии, всегда будет мечтать о том, что ему бы хотелось иметь и уделять реализации своих мечтаний большую часть времени. Поэтому генштаб должен львиную долю времени заниматься планированием будущих войн или текущих, исходя из того, что у него есть на сегодняшний день. В идеале руководитель генштаба должен поставить в своей голове блок на мечтания.
Руководитель министерства наоборот должен постоянно думать о будущем, какой будет характер войны через 10-20-30 лет, что нужно делать сегодня и завтра, что бы дать армии в будущем необходимое для войны будущего.
Ну, а когда война грянула, то министр львиную долю времени должен уделять текущему обеспечению армии. Сейчас не 2-я Мировая, когда СССР, Германия и США (последние за троих работали) успевали производить и обеспечивать свои армии с колес. Интенсивность такая, что обеспечить можно только со складов. А наши склады быстро опустели. Что может сделать любой ( в том числе новый) на месте министра? Вызвать одного, другого зама, отвечающего за текущее производство и спросить сколько мы производим и какие ближайшие перспективы. Получив ответ, сказать себе - та ну нах.. мне тратить время на мизерное производство. Есть замы - пусть работают. А я буду ездить с протянутой рукой. Больше толку будет.
Враховуючи факт, що йдеться про фронт, приходимо до висновку, що цей провал є помилкою не тільки Міноборони, а й Генштабу!
(І, зрозуміло, що ще й РНБО та президента, як контролю та координації). ...
Зовсім НЕ НОВО, що в структурі ієрархії зв'язок (як прямий, так і зворотний) глушиться на різних рівнях з особистих мотивів людей, які там займають посади. Виправити це явище - цю СИСТЕМНУ ПОМИЛКУ ІЄРАРХІЇ - мені бачиться нереалістичною недосяжною метою. Як мінімум, поки що там працюють люди, а не автоматика.
АЛЕ МОЖНА ОБІЙТИ цю вічну хворобу! - Думаю, що ЯКЩО (КОЛИ) в учасників (командирів і навіть рядових) різних рівнів буде МОЖЛИВІСТЬ ЕФЕКТИВНО ПЕРЕДАВАТИ ІНФОРМАЦІЮ НА БУДЬ-ЯКИЙ ІНШИЙ РІВЕНЬ ІЄРАРХІЇ (або на кілька рівнів відразу - типу, хмари за темами) В ОБХІД ІЄРАРХІЧНОЇ СТРУКТУРИ, ТО і кількість, і тяжкість наслідків подібних СИСТЕМНИХ ПОМИЛОК ЗМЕНШИТЬСЯ БАГАТОКРАТНО.
Думаю, якщо (коли) у командирів навіть найменших груп буде можливість донести до Генштабу інформацію про свої локальні, але КРИТИЧНО ВАЖЛИВІ проблеми, для яких ВОНИ ПРОПОНУЮТЬ готове обґрунтоване РІШЕННЯ ( ! ) (як у статті Арті Гріна - ), то подібні проблеми (і їхні наслідки) будуть виправлені швидко відразу після їхньої появи, а швидше за все, навіть ДО ЇХНЬОЇ ПОЯВИ.
Волонтери запитують потреби НЕ у генералів та інших високих начальників - волонтери запитують про потреби на місцях - у солдатів та молодших командирів в окопах. Схоже, у цьому причина ВИСОКОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ І РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ЇХНЬОЇ РОБОТИ.
(Бо поки генерали продовжують вважати розвідувальні дрони "весільними" і непотрібними, а Міноборони цілий рік вірить цим генералам і не постачає їх на фронт (а Генштаб теж не помічає цю тему взагалі), волонтери постачають ці (найбільш ефективні) засоби людям в окопи.)
Але схоже, що волонтери не можуть забезпечувати війська мінометними мінами 82 мм чи іншими ************ та зброєю. І якщо вже держава забороняє їм це робити, то ЩОБ РОБОТА БУЛА ЕФЕКТИВНОЮ І РЕЗУЛЬТАТИВНОЮ, забезпечувати війська зброєю і ************ держава (Міноборони, Генштаб, РНБО, Президент) ПОВИННА САМОСТІЙНО, але теж ЗА СХЕМОЮ ВОЛОНТЕРІВ, тобто ОТРИМУВАТИ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ПОТРЕБИ ВІД ЛЮДЕЙ З ОКОПІВ.
АЛЕ І ДЛЯ УТОЧНЕННЯ ЧИ навіть ВИПРАВЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ загалом,
тобто, ДЛЯ УТОЧНЕННЯ ЧИ ВИПРАВЛЕННЯ НАКАЗІВ керівників вищого рівня з урахуванням ПРОПОЗИЦІЙ, точної інформації, можливостей і потреб від командирів нижчого рівня, особливо, людей з окопів. (А також для паралельної взаємодії з сусідніми підрозділами одночасно з інформуванням командирів по ієрархічній структурі.)
Це схоже на наближення до тої схеми, про яку вже давно писав Юрій Бутусов, яка передбачає максимальне залучення і врахування ініціативи виконавців (сержантів, рядових і т.д.) до процесів аналізу і ухвалення рішень для їх уточнення чи навіть виправлення.
Думаю, для цього необхідна ефективна технічна система обміну інформацією і деяка зміна процесів.
Схема спрощено така:
1. Зверху приходить стратегічна ціль і задача - як її досягти - це стратегічна потреба.
2. Виконавці знизу дають відповідь - зворотний зв'язок: нам для цього потрібно (не вистачає) ще цього і того (а ось це - зайве), і ми вважаємо, що більш ефективно можна зробити трохи інакше - отак (з урахуванням наших можливостей у полі).
3. Вище командування
3. А) погоджується з пропозиціями знизу і підтверджує можливість забезпечення додаткових потреб або
3. Б) не погоджується і вносить зміни у початковий план (чи наказ).
ЧОМУ Є СМИСЛ у такій "довгій" взаємодії замість просто віддати наказ і виконати його без обговорень, уточнень і змін?
- ТОМУ ЩО якщо виконавці не забезпечені необхідними для цього ресурсами або наказ неможливо виконати з інших причин (наприклад, щось не враховано), то виконавці ВСЕ ОДНО НЕ ВИКОНАЮТЬ ЙОГО, ПРИЧОМУ РЕЗУЛЬТАТОМ БУДЕ НЕ ТІЛЬКИ втрата позицій або інші НАСЛІДКИ НЕВИКОНАННЯ, АЛЕ НА ДОДАЧУ ЦЕ БУДЕ ЩЕ Й НЕСПОДІВАНКОЮ ДЛЯ ВИЩОГО КЕРІВНИЦТВА, яке не знатиме про неможливість виконати наказ АЖ ПОКИ дізнається про ФАКТ УЖЕ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ВСЕ ВІДБУЛОСЯ!
(Тобто, приблизно з тих же причин, що і в інших системах управління, наприклад, в бізнесі - для того, ЩОБ ЗНАЧНО ЗБІЛЬШИТИ ЙМОВІРНІСТЬ УСПІХУ.)
1. Зверху приходить стратегічна ціль і задача - як її досягти - це стратегічна потреба.
2. Виконавці знизу дають відповідь - зворотний зв'язок: нам для цього потрібно (не вистачає) ще цього і того (а ось це - зайве), і ми вважаємо, що більш ефективно можна зробити трохи інакше - отак (з урахуванням наших можливостей у полі).
3. Вище командування
3. А) погоджується з пропозиціями знизу і підтверджує можливість забезпечення додаткових потреб або
3. Б) не погоджується і вносить зміни у початковий план (чи наказ).
ЧОМУ Є СМИСЛ у такій "довгій" взаємодії замість просто віддати наказ і виконати його без обговорень, уточнень і змін?
- ТОМУ ЩО якщо виконавці не забезпечені необхідними для цього ресурсами або наказ неможливо виконати з інших причин (наприклад, щось не враховано), то виконавці ВСЕ ОДНО НЕ ВИКОНАЮТЬ ЙОГО, ПРИЧОМУ РЕЗУЛЬТАТОМ БУДЕ НЕ ТІЛЬКИ втрата позицій або інші НАСЛІДКИ НЕВИКОНАННЯ, АЛЕ НА ДОДАЧУ ЦЕ БУДЕ ЩЕ Й НЕСПОДІВАНКОЮ ДЛЯ ВИЩОГО КЕРІВНИЦТВА, яке не знатиме про неможливість виконати наказ АЖ ПОКИ дізнається про ФАКТ УЖЕ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ВСЕ ВІДБУЛОСЯ!
(Тобто, приблизно з тих же причин, що і в інших системах управління, наприклад, в бізнесі - для того, ЩОБ ЗНАЧНО ЗБІЛЬШИТИ ЙМОВІРНІСТЬ УСПІХУ.)
- ТОМУ ЩО якщо виконавці не забезпечені необхідними для цього ресурсами або наказ неможливо виконати з інших причин (наприклад, щось не враховано), то виконавці ВСЕ ОДНО НЕ ВИКОНАЮТЬ ЙОГО, ПРИЧОМУ РЕЗУЛЬТАТОМ БУДЕ НЕ ТІЛЬКИ втрата позицій або інші НАСЛІДКИ НЕВИКОНАННЯ, АЛЕ НА ДОДАЧУ ЦЕ БУДЕ ЩЕ Й НЕСПОДІВАНКОЮ ДЛЯ ВИЩОГО КЕРІВНИЦТВА, яке не знатиме про неможливість виконати наказ АЖ ПОКИ дізнається про ФАКТ УЖЕ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ВСЕ ВІДБУЛОСЯ!
( Тобто, приблизно з тих же причин, що і в інших системах управління, наприклад, в бізнесі - для того, ЩОБ ЗНАЧНО ЗБІЛЬШИТИ ЙМОВІРНІСТЬ СВОГО УСПІХУ. )