Рашистське ІПСО про "атвєтку"
Оце нарешті й була та сама "атвєтка" від кремляді.
Знищений офісний центр, цивільні будинки, звичайні склади - оце все до війни має нуль стосунку.
Як і весь цей гігантський наліт "шахедів" на Київ.
Всі ж розуміють, що головна ціль - це ваша менталочка і здатність не перетворюватися на "уставших ат вайни"?
А взагалі, по формі й виконанню це дуже схоже на "удари відплати" по Лондону нацистської Німеччини напередоді свого краху. Коли єдиною метою ударів ракет по столиці Британії було просто вбивство якомога більшої кількості випадкових людей. Щоби через них британці типу засумнівалися і не хотіли воювати.
Як тоді, так і зараз це незамутнено, кришталево ясний терор проти цивільного населення.
Тому, як би весело всім не було в цю ніч, порадійте.
Порадійте за те, що такими атаками ворог остаточно розписується у власній неспроможності перемогти військових.
І загадайте, що переважну більшість з цього літаючого іранського мотлоху наші мобільні групи та ППО збили.
І не ведіться на рашистське ІПСО. Завданням якого є прикривати цю неспроможність перемогти у війні з тилом України, яким би він там не був з нашої точки зору.
По-перше, якщо звернутись до офіційної статистики Повітряних Сил ЗСУ, рівень збиття "Шахедів" коливається в межах 30-50%, залежно від конкретної ночі та щільності атаки. Це далеко не 100%. Частина дронів дійсно знищується РЕБ, ще частина втрачає керування або не досягає цілей, але зростаюча кількість випадків прольоту над Києвом - тривожна тенденція, а не привід для оптимізму.
По-друге, ще у 2022 році навіть поодинокий дрон над Києвом був рідкістю. Зараз же ми спостерігаємо, як дрони годинами кружляють над містом, адаптуючись до маршрутів і шукаючи вразливі місця. Це не ознака слабкості ворога, а результат еволюції тактики масованих атак і гнучкого планування з їхнього боку.
І найголовніше - якщо противник знайде стійке рішення щодо обходу нашої РЕБ, наша ситуація значно погіршиться, особливо в умовах виснаження ресурсів ППО.
Так, терор мирного населення - це ознака безсилля в класичному воєнному сенсі. Але радіти цьому - це як тішитися, що тебе б'ють, бо "це значить, що не можуть виграти чесно". Це не стратегія - це небезпечна емоційна реакція, яка може притупити пильність і знецінити реальні загрози.