Найголовніша проблема України

Влітку 1966 року міністр оборони США Роберт Макнамара знизив вимоги до призовників армії США.
За рік до цього Сполучені Штати почали збільшувати присутність у В'єтнамі. Армія зіткнулася з дефіцитом солдатів – і тоді міністерство оборони знизило інтелектуальний та фізичний цензи для майбутніх військовослужбовців. Це дозволило Пентагону за наступні чотири роки додатково мобілізувати 350 тисяч осіб.
У більшості з них рівень IQ був нижчий за 85. Це були люди з бідних сімей, основна маса яких покинула навчання ще в школі. Багатьох із них доводилося вчити читати просто під час базової військової підготовки. Офіційно Пентагон стверджував, що ця програма стане соціальним ліфтом для людей з низів та дозволить їм після армії влитися в суспільство. Але насправді все виявилося зовсім інакше.
Нові курсанти не лише вимагали більшої уваги під час навчання. Сама їхня присутність тягла вниз успішність навчального взводу. Більшість із них не могли освоїти технічну спеціальність чи стати капралом. Вони частіше гинули, частіше отримували поранення та частіше нападали на своїх командирів. За статистикою, ці призовники вдвічі частіше опинялися на лаві підсудних військового трибуналу. Проєкт закрили на початку 70-х, а в американській історії він залишився відомим під назвою "McNamara's Morons" – "дебіли Макнамари".
Ми знаємо це явище за фільмом "Форрест Гамп". Головний герой потрапляє до В'єтнаму в 1966 році – коли міністр оборони США відкрив йому і таким, як він, дорогу до армії.
Ідея відправити до В'єтнаму малоосвічених та погано навчених представників соціальних низів була продиктована виборами. Якби армія США не зменшила інтелектуальний ценз для призовників, то довелося б примусово мобілізувати студентів американських коледжів. У 1968 році на країну чекали вибори, і президент США Ліндон Джонсон не хотів псувати відносини своєї партії із середнім класом країни. Щоправда, йому це все одно не допомогло – і 20 січня 1969 президентську присягу склав республіканець Річард Ніксон.
Ми згадували цю історію повертаючись із навчального центру. Ми їздили туди із взводним – обирати до себе в роту курсантів. Із 80 рекрутів змогли відібрати п'ятьох. Абсолютна більшість решти нагадує жертв експерименту, який армія США провела 60 років тому. Все одно що вода, яка надходить до трюму армійського корабля – якщо їх буде занадто багато, то корабель піде на дно.
В армію сьогодні відправляють тих, хто не встиг купити собі бронь та студентський квиток. Тих, у кого не вистачило грошей на липову інвалідність чи фейкове опікунство. Поліцейські патрулі не люблять ставати героями тік-току, а тому перевіряють документи далеко від центру. Тож на БЗВП їдуть мешканці неблагополучних кварталів.
За весь 2022 рік в українській армії у СЗЧ пішли 7 тисяч людей. У 2023 році їх було 17 тисяч. 2024 року вже 68. А за перші сім місяців 2025-го в СЗЧ пішли 110 тисяч людей. Причому, за словами військового омбудсмана Ольги Решетилової, більшість із них – це рекрути, які втікають із навчальних центрів. Усі ті, кого відправили до армії заради галочки та виконання плану. McNamara's Morons.
Офіційно влада говорить, що з мобілізацією в країні проблем немає. Що кожного місяця до армії приходить до 30 тисяч людей. Але виходить, що статистично приблизно кожен другий потім іде у СЗЧ. А ті, хто доїжджає до частин, теж не завжди стають вирішенням проблеми.
Дев'ять місяців тому до нас у роту відправили 50-річного Юру. Він не міг нормально ходити – його хребет не дозволяв йому надягати броню, і для мене залишилося загадкою, як він примудрився закінчити БЗВП. Наступного дня після прибуття в роту він ліг у лікарню, і наступні дев'ять місяців ми його не бачили. Знаємо лише, що він встиг зробити собі операцію та пройти два курси лікування за рахунок армії. Минулого місяця його від нас перевели кудись у тил. Лікар на ВЛК, який вирішив відправити Юру в армію, зробив йому велику послугу – за бюджетний кошт. Якщо у світі є граблі імені Ліндона Джонсона, то ми зараз на них.
Давайте відверто. З усіх проблем, із якими сьогодні стикається Україна, найголовніша – це мобілізація.
Це тема номер один для військових. Втрати в армії напряму залежать від кількості солдатів: бригада, укомплектована на 80%, втрачає менше людей, ніж та, що укомплектована на 50%. Заповнений штат відкриває можливості для ротацій, відпусток та навчання. Неукомплектованість веде до зростання СЗЧ, втрат та проривів. Можна нескінченно тасувати людей, але від цього їх більше не стає.
Це тема номер один для цивільних. Повістка змінює твоє життя і стає випробуванням для сім'ї. Невідомість лякає, соцмережі тиражують паніку, і кожен незаброньований живе в атмосфері тривожності. ЗМІ пишуть лише про порушення норми, тому єдині доступні цивільному новини про мобілізацію – це кадри силової бусифікації.
Це тема номер один для держави. Для захисту країни потрібні зброя, гроші та люди. І якщо перше та друге нам можуть дати союзники, то єдині люди, здатні захистити Україну, живуть у нашій країні. Якщо в якийсь момент ворог прорве фронт, то історики майбутнього будуть писати про те, що причиною поразки України стала неготовність українців її захищати.
При цьому вирішенням найважливішої проблеми країни сьогодні займається структурний підрозділ Сухопутних військ. Не Міністерство оборони. Не Кабінет міністрів. Не Офіс президента. Питання, від якого залежить виживання України, віддано на відкуп одному з родів військ.
У цих людей немає права законодавчої ініціативи. Сухопутні війська не займаються розробкою політик та їхнім запровадженням. Тему мобілізації доручено їм лише тому, що вони у погонах і не обговорюють накази. Поки вони займаються непопулярною темою, решта може не переживати за власний рейтинг.
Координацією порятунку корабля, який отримав пробоїну, займаються матроси з нижньої палуби, тому що решта команди зайняті важливішими речами. На четвертий рік війни це не можна пояснити нічим, крім небажання брати на себе відповідальність. Політики продовжують думати про вибори, до яких країна може не дожити.
Нещодавно президент оголосив, що демобілізації не буде. Що всі служитимуть до перемоги. 2025 року ця новина вже не виглядає як одкровення. Щоб терміни служби стали реальністю, потрібно було починати готуватися заздалегідь.
Демобілізація – хай навіть тимчасова – означає, що окрім щомісячних планових 30 тисяч мобілізованих потрібно набрати ще півтори сотні – для заміни тих, хто має піти в тил. Знайти, мобілізувати, пропустити через БЗВП, розподілити по частинах, потім знову пропустити через професійне навчання, потім дати хоча б пів року, щоб вони набралися досвіду у ветеранів. Лише підготовка зміни могла розтягтися на півтора року. Почали б у 22-му – у 24-му могли виникнути умови для ротації. Але тепер надворі 25-ий.
І проблема в тому, що держава не може наважитись не лише на демобілізацію. Вона також не може зважитися на повноцінну домобілізацію. Будь-яка тема, пов'язана з повістками, стала настільки непопулярною, що політики щосили намагаються її уникнути. Партія ухилянтів стала настільки впливовою, що влада та опозиція не ризикують із нею сваритися. Питання, від яких залежить виживання країни, ніхто, крім військових, не обговорює.
Чи займатиметься хтось мобілізацією окрім військових? Чи стануть наводити лад із системою бронювання? Фейковими студентами? Липовими інвалідами та фальшивими опікунами?
Чи буде системна робота з ухилянтами? Чи наважиться хтось на посилення відповідальності? Чи СБУ прийде в гості до тих, хто в соцмережах агітує проти мобілізації?
Чи наважаться перші особи на чесну розмову з країною? Чи почне держава прицільно працювати з різними аудиторіями? Чи запропонують призовникам прозорість і передбачуваність в обмін на відповідальність? Чи приведуть до армії тих, кому не страшно довірити дрон за кілька мільйонів гривень? Чи й далі відправлятимуть до бригад людей, яким можна видати лише лопату?
Конференції про "відбудову" та "інвестиції" можуть претендувати на політичну увагу. Тоді як мобілізація йде за принципом "за соломинку вхопиться той, хто топиться". Вона стала настільки непопулярною темою, що її остаточно віддали на відкуп тим, кого не шкода. Тобто військовим. У результаті до армійських трюмів й надалі надходить вода.
Ми опинилися в ситуації, коли головним дефіцитом став дефіцит справедливості. Коли виживання країни залежить від людей, на яких поклали більше обов'язків, аніж дали прав. Коли політики переймаються думками тих, від кого доля війни ніяк не залежить. Коли одні думають про виживання, інші про вибори. Коли ніхто не хоче помічати, що бусифікація – це реакція на неготовність людей приходити по повістки. Якщо завтра до парламенту внесуть законопроєкт щодо посилення мобілізації – голосування за нього стане головним тестом на здоровий глузд. Є підозра, що більшість депутатів його не складуть.
Сполучені Штати могли дозволити собі експерименти з мобілізацією під час війни у В'єтнамі – тому що від цієї війни не залежало виживання Сполучених Штатів.
Ми можемо їм лише позаздрити.
Але по суті все розумно. Я би ще додав, що "дебіли Макнамари" - це чи не головна причина поразки США у В'єтнамі. Бо "проект 100000" - це не тільки низький IQ рекрутів, а і не дуже задовільний фізичний стан (як у нас, можливо, колись це назовуть "каліки Zєленського"). Як буде воювати такий солдат, ми побачили (але вже забули). І це при великої технологічної і фінансової перевазі США, чого у нас і близько немає. Результат буде той же самий або гірше.
Місце для ярликів ("зрадо*об", "17 блів" ітд) ->
Насправді мова йде не про солдат. Мова йде про те, що навесні 2019 мудрий нарід знизив вимоги до кандидата в президенти України та наобирав на пост керівника, воюючої вже тоді, української держави, примітивного чувака з рівенем IQ значно нижчий за 85, який нічого не знав ані про історію України, ані про економіку України, ані про державне управління Україною, бо все що він вмів, це кривлятися та подобатися таким самим неукам, як він сам. І завдяки кількісній перевазі ідіотів над розумними він виграв, скориставшися принципом демократії, коли більшість обирає собі керівника на демократичних виборах. Пройшло якихось 6,5 років і що ми бачимо? Державне управління розвалено, переведено в ручний режим, державні інституції де-факто знищені, парламент перетворений в обслугу офісу так званого "преЗЕдента", Конституція в стопітсотий раз згвалтована в прямому ефірі під оплески бидла, яке навряд чи дасть двідповідь на просте питання: "чим відрізняється демократія від демагогії", бо більшість з опитуваних навіть не дослухають до кінця саме питання, бо воно занадто тривале для них в порівнянні з відосами Тіктока.
Ось цей "голос Пінчука" - Паша Казарін коли пише про 60-ті роки в США , то сміливо називає прізвище Президента США - Джонсон та прізвище міністра оборони США - Макнамара.
А коли описує ту саму ситуацію в Україні , то його язик кудись худко сховався , бо такі прізвища як - Зеленський та Умєров чомусь в цьому пості не згадувались.
Який він дивний цей пан Паша Казарін ... дуже м'яко кажучі.
А якщо серйозно, я трохи обізнан про пана Казаріна, але подібних на іноземний [ні-ні, це не натяк, бобе упасі] легіон вистачить. Тому і не дуже звертаю увагу на прізвище автора, бо дуже часто немає великої різниці. Трохи сподівався почути хоча би натяк, а хто ж в усій цій дупи винний? Але як в тому анекдоті про кцпів - та ні, ***ня.
Правда, але дещо пропущено.
Заповнений штат також відкриває можливості для контратак замість утримання позицій. Як тільки зменшується дефіцит особового складу - одразу починаються штурми, відбиття позицій, повернення СПшок, кількість особового складу зменшується, виникає його дефіцит - і так по колу.
"догори"! https://youtu.be/xedXduXSAj8
І чому саме 150 тисяч, а не 160 тисяч, 350 чи 50 тисяч? Відчуття, що цифра просто взята зі стелі і не підтверджена жодними розрахунками так само як і пропускною спроможністю навчальних центрів та фінансовим ресурсом для такої кількості людей. В принципі, це не вперше у цього автора. Чи приведе це до ротацій, чітких термінів і т.д.? Ні, оскільки більше людського ресурсу це більше штурмів на відновлення позицій, нові контрнаступи і т.д. - штурмові війська формуються точно не для оборони. Ну і - який нєжданчик (насправді ні)- жодного слова про посилення відповідальності командування, це просто потужне табу для пана Казаріна.
Автору на майбутнє (до речі, вже давно пора би журналістам не вляпуватись у такі пастки) - дискляймер щодо варіативності будь-яких цифр, пов'язаних з держтаємницею. Знижає рівень критики на 20-80%.
Перша проблема - це тотальна БРЕХНЯ ТА ЛИЦЕМІРСТВО ,якІ викривляють РЕАЛЬНІСТЬ - і не даю бачити речі такими ,як вони є . А отже приймати правильні рішення для виправлення ситуації.
Друга проблема - це ПОВІЇ . Громадські лідОри думок ,валаньтори ,медійні барбершопвоїни та депутати-камандіри - тобто всі ці зелені політруки -які за недорого продають свою честь та совість вилизуючи від гівна владу , породжуючи ПРОБЛЕМУ НОМЕР 1 . І Казарін - одна з таких елітних валютних ексортниць ,яка обслуговує нашу недоеліту .
І третя проблема - це дебіли та корисні ідіоти . Які слухають шльондр лярв ,лахудр та інших публічно -політичних шльондр ,які видають своїх сутенерів за благодійників нації і -і підтримують цей цирковий балаган.
Не буде ніяких перемох та навіть нормальної мобілізації до тих пір доки ці три проблеми не вирішаться. А з цією владою - вони не вирішаться ,оскільки вона імпотента ...
Чи він вважає ,що не має каятися? - оскільки ,як казав генерал Колчак : " Не трогайте артистов, проституток и кучеров. Они служат любой власти"
Чи наважаться перші особи на чесну розмову з країною? Джерело: https://censor.net/ua/b3575670
Після чесної розмови з країною - перші особи стануть першими засудженими до смертної кари в новітній історії України - за державну зраду і смерті десятків тисяч українців.
Тому Кізяріну краще не зачіпати цю слизьку тему - і надалі писати пропагандонські статєйки про партію ухилянтів цих підлих,що ховаються - роботяг та селян - Микол та Степанів ,які винні у всіх бідах , І мріяти про перетворення СБУ в ФСБ з посадками за пости та лайки в кращих традиціях ********* ,які він перейняв будучи її громадянином
Ще тоді тестування і поділ суспільства на розумних і патріотів, показало що патріотів набагато менше, і балом завжди правлять розумні. Наша дєбільна влада і її інформповії майже одразу оголосили розумних ухилянтами і розпочали по суті інформвійну. Це насправді катастрофа, бо патріоти війну не витягують, особливо таку масштабну, яку має тягнути Альянс, а не одна відносно невелика країна. І потім ми де факто готуємось до самознищення, коли Кулєба називає справжні цілі цієї війни - https://www.youtube.com/watch?v=IlzVcxXVodY заміщення населення та імпорт мігрантів з країн Півдня.
Так от, поки ця держава не розробить дієву, лагідну, мотивуючу програму роботи з розумними, Хаймарс і коштовний дрон буде нікому довірити. Або якщо це для вас означає переступити через себе, то просто програйте війну і все, капітулюйте вже і розпишіться у власній тупості і безсиллі слідом за США. Ніякі репресії не допоможуть.
Ахвіцер їздить по навчальнмх центрах і всюди бачить людське сміття.
Вони тільки тікають! Більше ні на що не здатні!
А може вони просто прикинули свої шанси на виживання при командирах-м'ясниках і загальний бардак в армії?
Для того щоб не горіло - потрібні були превентивні заходи, послідовна продумана робота,
професійні розумні люди. А не шапіто кварталу95.
Ми пожинаємо те що посіяли. Їжте не вдавіться.
Так от, нехай Франція видасть 155й прямо Зараз паспорта. І всім хто має бажання до неї долучитись. Ну якщо ми вже Щит Європи. Я не розумію чому сім'ї людей які ризикують життям мають вештатись по зйомним квартирам з незрозумілим статусом укр? Нехай Данія не башляє нашим корупціонерам, а надасть скажімо 30 тис. і їх сім'ям громадянство і пільги. Це на етапі надання громадянства нічого не буде коштувати Європі, а для нас це може бути значною мотивацією. Прагматизм і цинізм. Бо будуть росіяни в Відні. Нехай наша дипломатія працює.
Перший раз не можу не погодитись з павлушою. Дійсно, поліцаї, прокурори, судді, чиновники, різного роду експерти та медіашлюхи, нарешті, ті ж самі тцкуни - словом, всі ці ухилянти дійсно є достатньо впливовими для того, щоб зебуїни їх не чіпали.
Ну нічого , я вам наобираю ..ять .. Якщо вибори в українську владу взагалі коли небудь відбудуться .
Не бути президентом ні йому , ні іншим політикам . Губернатором України буде той кого призначить ***** . Вірніше вже не України , а новоросєї , чи ще якоїсь х.йні .
Україну ******** не кацапи , її згубить внутрішня політична гризня . І діло до цього йде . На жаль . І не йде , а - біжить .
В нашій історії вже було таке , і не один раз . Чвари між київськими князями колись вже згубили могутню державу , яка називалась - Київська Русь . А трохи більше 100 років тому , знову ж таки чвари між українськими політиками знищили в зародку - молоду українську державу .
Я навіть дивуюсь як це ***** і досі до цього не додумався .!? Навіщо спалює ресурси і знищує на війні таку величезну кількість кацапні . Йому достатньо припинити війну і почекати поки наші недополітики зі своїм електоратом - один одного передавлять . А тоді заходь і роби тут що хочеш .
А пацани на фронті злі не лише на Зелю , вони злі на всіх політиків підряд . І якщо вони прийдуть в Київ то питатимуть з усіх , не лише з політиків . І з суддів спитають , і з прокурорів , і з медиків , які вимагають хабарі - за довідки про поранення наприклад . І з всього суспільства теж спитають .
Я чую від пацанів на фронті про те які думки крутяться в їхніх головах . І я їх розумію .
ТЦК ловить неякісний ресурс.
і ті хто його підтримують
"Брехня повторена тисячу разів стає правдою" - Й. Геббельс.
Саме ці дві цитати чудово ілюструють, чим займається телешмарафон та придворні писаки по типу Казаріна.
Але, звісно держава на таке не піде. Які контракти для худоби - державі же треба своїх виродків-дупутатів мільйонерами тримати, що б ця мерзота своїм ****** ведмедиків за 500к з троянд купляла!
Справедлива мобілізація ВСІХ категорій і справедлива демобілізація через 2-3 роки так само як і невідворотність покарання дали би війську набагато більше якісного ресурсу.
ахаха. Це я ) Четвертий рік в армії. Приходьте до мене в гості ) Бо кількість людей яких я відговорив йти в армію... я не скажу. Але я буду продовжувати це робити поки не буде демобілізації. Бо мені совість не дозволяє втягувати інших в те що я вважаю гівном.
Просто я живу по закону "роби іншим так як хотів би щоб робили тобі''. А я б не хотів зараз. Хоча в 22-му вступив в гівно добровільно.
Жаль (
Вєчно ти Пєтька кудись вступаєш. То в гівно, то в
арміюпартію.