Стрілянина в школі, безпека дітей і проблема нелегальної зброї в Україні

Стрілянина у львівській школі, де батько учня відкрив вогонь із травматичного пістолета, сколихнула всю країну й оголила одну з найболючіших проблем – відсутність реального, а не декларативного рівня безпеки у школах.

Україна вже ухвалила закон про безпеку в закладах освіти (№4609-IX), але досі немає головного – підзаконних актів, які мають зробити його діючим.

І виникає логічне запитання - чому Міністерство освіти та Кабінет Міністрів зволікають? Що ще потрібно міністру освіти, щоб він якісно виконував свої обов’язки? Натомість ми бачимо ініціативи про додаткове навантаження на вчителів, але не бачимо рішень про належне фінансування їхньої роботи. Оксен Лісовий фактично перекладає безпеку дітей на громади, хоча це відповідальність держави. Забезпечення відеоспостереженням, металодетекторами, рамками, справжньою фізичною охороною – це не майбутнє, це вимога сьогодення, особливо в умовах війни. Якщо Міносвіти очікує, що це буде коштом батьків чи місцевих бюджетів, то виникає питання, навіщо нам такий підхід. Держава має гарантувати безпеку дітей, а не шукати, на кого перекласти відповідальність.

Проблема безпеки у школах безпосередньо повʼязана з питанням обігу зброї. Україна десятиліттями жила без повноцінного закону про цивільну зброю. Лише після початку повномасштабної війни держава почала впорядковувати цю сферу - у 2023 році створено Єдиний реєстр зброї, а у 2025 році понад 6 300 громадян задекларували майже 7 000 одиниць вогнепальної зброї. Це дозволило ветеранам і цивільним, які отримали зброю під час війни, узаконити її. І не потрібно боятися людей із бойовим досвідом – саме вони найкраще вміють поводитися зі зброєю, бо захищали і захищають нашу країну. Справжня загроза – у нелегальній зброї. За перші вісім місяців 2025 року зафіксовано 397 злочинів із використанням незареєстрованої зброї. Європейська консультативна місія оцінює, що в Україні може бути від 2 до 5 мільйонів одиниць незаконної зброї. Цифра невідома точно нікому, але масштаб проблеми очевидний.

Стрілянина в школі – це не лише про одного агресивного чоловіка. Це сигнал, що країна має одночасно навести лад у системі шкільної безпеки й у сфері обігу зброї. Безпека дітей і громад починається з відповідальності держави, а не з пошуку тих, на кого можна перекласти обов’язки.

Михайло Цимбалюк.