Три роки в борг: Як 2% психопатів ведуть Україну на цвинтар

Вчорашній день вкотре підкреслив для мене, що наша українська дійсність ділиться на два паралельні виміри, які ніколи не перетнуться. В одному вимірі – російські ракети б'ють по житлових будинках мого рідного міста Полтави. Знову руїни, знову кров, скалічені долі та нові могили. В іншому вимірі – затишному, бункерно-урядовому – Володимир Зеленський цілком спокійно та виважено заявляє, що планує воювати ще три роки, і вважає за необхідне публічно це артикулювати.

Риторичне питання: у якого Сірка чи, може, Єрмака він позичає очі, коли це каже? Чому очільник держави вважає нас за безпам'ятних йолопів? Ми ж чудово пам'ятаємо і про "надо просто пєрєстать стрелять", і про "договориться посєрєдинє", і золоте правило кварталівців – "нє надо зарабативать на войне". Я щось не чув, щоб екскерівник "Кварталу" взяв свої слова назад чи вибачився перед нацією за них. А зараз що? Наміряв нам ще три роки кривавої бані. Ну, звісно, що не він же особисто буде в окопах сидіти. І не потужний друг Шона Пенна Єрмак буде воювати. Хоча (я ж нічого не плутаю?) чи не друг Шона Пенна ще недавно бив себе в груди: "тримайте мене семеро набушників", я піду на фронт. І таки пішов, чортяка. На "правовий фронт", мабуть, набагато важливіший та трохи, зовсім трішечки, комфортніший.

Тоді, у 2019-му, сатирику і гумористу було вигідно впарювати нам "мир", бо хлопчик дуже хотів стати президентом. А зараз вигідно продавати війну, бо людина панічно хоче залишитися на посаді. Бо майбутнє поза владними кабінетами вкрай туманне і бентежне: на горизонті чітко маячить лава підсудних.

Ми живемо в епоху абсолютної правової вакханалії. Верховна Рада, оце дійсно, як казав наш "класик" - жінка з німецьких фільмів для дорослих, яка так довго була готова приймати з будь-якого боку від найвеличнішого, що у фіналі стала просто беззубою і недієздатною. Сам найвеличніший і його перебування на посаді – також правове збочення, від якого пацієнт не страждає, а насолоджується, на відміну від українців.

Нам обіцяють ще три роки війни, але ж давайте дивитися правді в очі: під прикриттям воєнного стану країну просто приватизували. Замість того, щоб об'єднати націю, нас поділили на тих, хто гниє в окопах, і тих, хто безкарно пиляє бюджети у тилу. Їхній хитровимазаний підхід перетворив військових на безправних кріпаків, а звичайних громадян – на розхідний матеріал для утримання їхніх владних крісел.

Ми чудово розуміємо, що вони готові закласти майбутнє країни. Вже друзі Трампа отримують літієві родовища. Підписано борги на сотні мільярдів доларів. Підписані угоди про надра та інфраструктуру. Бо після них – хоч потоп. Виникає логічне питання: чим тоді буде забезпечена національна валюта, гривня? Кров'ю солдатів? В Україні вже нічого не залишилось, що створювало б додаткову вартість. Країна живе в борг: не тільки у питанні зброї, а й інфраструктури і бюджетних виплат. Цей сізіфів камінь боргових зобов'язань стає непосильним тягарем, який розчавить майбутні покоління. Треба буде за кожен ковток повітря платити, щоб ці борги віддати.

А в цей час влада добиває залишки економіки. Замість того, щоб трусити своїх корупціонерів, вони вигадують нові податки, запроваджують військовий збір і ПДВ для ФОПів, здираючи останнє з тих, хто ще намагається працювати. Як таке може бути, що під час війни, коли народ віддає останнє, банки заробляють сотні мільярдів прибутку на депозитних сертифікатах НБУ? Вони не будують державу, вони її послідовно та цинічно видоюють.

Зеленський наміряв три роки. А він запитав, чи є у нас люди на ці три роки? Українців стає катастрофічно мало, гинуть найкращі, відбувається від’ємний відбір. Рекомендую йому поїхати на Личаківське кладовище, на Марсове поле, на Затурино або в будь-яке село.

Кладовища переповнені. Усе у прапорах. Розбивають нові і нові сектори почесних поховань. Ви плануєте і надалі безлімітно витрачати українців, що готуєте нові гектари під могили? Повторюю, гинуть найкращі. У нас немає стільки матерів, які народять ще стільки дітей. Скільки ми отримаємо сотень тисяч вдів? Скільки дітей виростуть без батьківського виховання? Ця війна – це знищення не тільки нашої держави, це знищення генофонду.

Згідно з концепцією американського військового психолога Девіда Гроссмана, 98% людей за своєю природою створені з Божою іскрою – вони не хочуть вбивати. Але світом правлять безумці. 2% психопатів постійно штовхають світ і нації до знищення, дослідження свідчать про непропорційно високий рівень психопатів серед "лідерів". Ключова відмінність психопата – відсутність емпатії. Нездатність відчути біль іншої людини. Пам’ятаєте серійного вбивцю Онопрієнка? Це характерний приклад, він просто вбивав, не відчуваючи жодної рефлексії. Психопат на чолі держави масштабує цю поведінку. На моє глибоке переконання, несоціалізовані психопати мають виявлятися і локалізуватися, аби убезпечити суспільство від їх руйнівного впливу.

Мабуть, є очевидним, що путін є глибоким клінічним психопатом, але хтось в Україні його дуже вправно наслідує. "Ми не допустимо Мінська-3". Серйозно? А може, завдяки тим двом "Мінськам" країна отримала передишку і зберегла себе. "До кордонів 1991 року?". А де ваші діти, шановні? У Лондоні? Ті, хто сьогодні найгучніше кричить про "війну до переможного кінця" у владних кабінетах – це не яструби. Яструби – це благородні птахи. А це – падальники. Вони харчуються енергіями війни, вони сидять на крові і мільярдах.

Давайте проведемо незалежний аудит компанією з "четвірки" усіх цих Файрпойнтів і постачальників дронів і побачимо, скільки Міндичів, Колюбаєвих і Кирющенків там сидить. І ось у цих – нуль людської емпатії. Бо зараз вони стають мільярдерами. Хто був нічим – стає усім. Оцей чтець, що читає з суфлера те, що йому підсовує Литвин, хіба має емпатію? Ні, усі його думки про те, як усидіти на троні і не потрапити до в’язниці після. Що краще, аби не було виборів, а якщо будуть – то щоб війна продовжувалася. Бо варіант з припиненням бойових дій та виборами – це точно програш.

Нам кажуть: кацапи не хочуть миру. Так, не хочуть. Точно не хочуть. Але чи хоче його наша влада? З обох боків лунає, що потрібна війна. А де ж голос розуму? Нам потрібна спільнота розумних людей і фахових дипломатів, а не крадіїв, авантюристів і нездар. Так, Арахамії разом із Гетманцевим вдалося за допомогою НАБУ сковирнути клан Єрмака, але виключно для того, щоб очолити процес грабунку, що тема з ПДВ яскраво підкреслила. Я не розумію, що на міжнародних перемовинах роблять всі люди? Що там робить Умєров, який провалив закупівлі та забезпечення армії? Що там робить Сибіга, єдина "перевага" якого – особиста відданість "першому"? Може, давайте туди ще Міндіча відправимо? Або Безуглу?

Я розумію, що сьогодні казати це – означає накликати на себе репресії. Зразу пришиють "російські наративи". Але не проголошуючи це зло, не піднімаючи його на світло, ми стаємо його прямими співучасниками. Перед тим, як душа піде далі, в інший стан речей, кожен з нас має відповісти собі на питання: тобі давалася можливість зупинити божевілля, ти все усвідомлював, то що завадило тобі про це сказати?

Сьогодні мало просто вимагати дипломатії і порятунку тих, хто ще живий. Треба дивитися правді в очі: нинішня влада на це не здатна органічно – мародерам не властива емпатія. Щоб вижити, Україні потрібна кардинальна зміна курсу і повне оновлення еліт. Нам потрібен уряд національного порятунку, що складатиметься з фахових перемовників, економістів та реальних лідерів, здатних повернути країну до нормального життя. Ще трьох років цієї м'ясорубки під керівництвом випадкових людей Україна просто не переживе. Наше завдання зараз – сформувати цю альтернативу і бути готовими взяти відповідальність за державу, щойно з’явиться вікно можливостей.