Урок абсолютизму

Ми маємо реінкарнацію Людовіка XIV на чолі держави. Він теж тримав всю знать біля себе, займаючи їх придворними інтригами та позбавив їх політичної самостійності. Вважав, що держава - це він, нищив потужні провінційні центри, які могли стати занадто сильними і незалежними. Він послабив роль парламенту і зосередив всю влади у своїх руках. Став симоволом абсолютної монархії. Любив коли його називали Король-Сонце.

В наш час з таким набором в Європу не візьмуть.

Наш час вимагає не світила і самозакоханості, а розуму, притомності і невдаваної відданості Україні. Та маємо те, що маємо.

Призначення Драпатого на посаду головкома ЗСУ було здійснене під тиском, а Зеленський ненавидить такий стан справ. Як і тих, кому дістається видима довіра народу. Отже, треба розуміти, що генералу навряд чи буде повне сприяння збоку верховного. В таких обставинах сприяння має бути від громадян. В усьому, якщо вони довірятимуть Драпатому.

І картон далеко не ховати. Приводів ще буде достатньо.

До речі, голодний і збіднілий народ не оплакував Людовіка XIV, який залишив Францію спадкоємцям послабленою і у боргах. Це теж є уроком абсолютизму.