Так починався Майдан...

Вечір 21 листопада 2013 року. Перші хвилини Євромайдану.

Тоді ще не вірилося, що Київ встане, а Україна все ж таки прокинеться. Тоді ще не вірилося, що переповнений вільними людьми Майдан Незалежності знову стане нічним кошмаром Януковича. Нас було трохи більше сотніі. Так все починалося. Це вже потім на Майдан прийдуть мільйони. Мільйони краплинок зберуться разом і стануть одним великим океаном змін. Тим великим океаном, який поступово розмиє цю стару і прогнившу "систему".

21 листопада. Рівно 12 місяців тому почався наш Майдан...За цей час кожен з нас пережив мінімум по 12 життів...Для перемоги революції багатьом довелося віддати найдорожче - Герої Небесної Сотні віддали свої життя, щоб лише жили ми.
Ніколи не забудемо!

Я пам'ятаю, як все починалося. Я пам'ятаю, як Mustafa Nayyem написав історичний пост у своєму Фейсбуці та запросив всіх нас зібратися і обговорити останні події в країні. Я теж тоді написав кілька постів та блогів, одягнувся тепліше, взяв поспіхом зібранні речі та вирушив на Майдан. По дорозі забрав Максим Маньковський. Вже тоді я відчув, що нам доведеться стояти не один день...
На початку нас було небагато - не більше сотні. Одними з перших громадських діячів та політиків були Юрий Бутусов Зорян Шкиряк Андрій ПарубійЄгор Соболєв Svyatoslav Tsegolko Юрій Луценко Леся Оробець Igor Fedorenko Anatol Velimovsky Роман Федчук Олександр Аронець Юрій Левченко та інші...

Ми всі вийшли, бо відчували, що потрібні своїй країні прямо тут і просто зараз.
Ми вийшли, не чекаючи офіційної дати мітингу опозиції і стали на Майдані не за когось з опозиційних лідерів. Ми вийшли в першу чергу за себе, за своє європейське майбутнє і майбутнє своїх нащадків. За свою родину, за маму, за тата, за тих, кого любимо і без кого не уявляємо свого життя.
Загострене почуття справедливості і внутрішнє відчуття того, що нас всіх тупо "кинули", як і всю багатомільйонну країну, не дало нам спокійно заснути ввечері 21 листопада. Нам судилося змінити хід історії - ми зробили це не вагаючись.

Майдан почався всього лише з кількох десятків свідомих громадян, які не побоялися вийти в центр свого міста і залишилися там на ніч. А вже зранку наступного дня в центрі Києва стояли кілька тисяч вільних, сильних та сміливих українців. Потім прийшли мільйони.
Янукович тоді думав, що ми зберемося, помітингуємо і розійдемось. А ми зібралися, помітингували і НЕ РОЗІЙШЛИСЯ! Знайшли в собі сили залишитися на Майдані і стояти далі, до остаточної перемоги! І ми все ж таки перемогли!...

Насправді, у Майдану не було жодних шансів перемогти злочинний режим Януковича. Повторюю - ЖОДНИХ! Але ми це зробили. Просто взяли і зробили!

Всупереч всім прогнозам. Всупереч всім планам януковича, путіна і самого диявола.

В усіх теоріях, заговорах і планах є одне невідоме - людський фактор. Або - моральний дух. Це і спрацювало. Саме це і привело до перемоги

Прибрали Януковича, але ще не знищили саму прогнившу "систему" - в своїх предсмертних конвульсіях вона чинить неймовірний спротив. Саме тому наша священна боротьба триває. Ми не зупинимось, не довівши нашу революцію до остаточної перемоги.

-"Революційні романтики"?
- Можливо!
Але у нас є сила змінити свою країну і ми обов'язково дійдемо до мети.

Разом - сила!

Слава Україні!