Рейдерське захоплення держави. Путін передбачуваний

До рейдерства звикли як явища господарського, коли захоплюють підприємства, офіси, друкарні. Та Путін, на прикладі Крима і Донбаса, вперше застосував рейдерські схеми для захоплення державних територій. Так би мовити, переклав господарсько-правові моделі на публічно-правові.

Ідея рейдерства нескладна - тобі потрібне підприємство, а власник не хоче його продавати, тож, дієш у трьох напрямках: 1. Чекаєш, поки у керівництва не виникнуть труднощі в управлінні - бухгалтера звільнять, або заступника директора. Тоді ти отримуєш ображеного зрадника, який радо тобі підіграє і здасть потрібну інформацію. Та й управління підприємством в цей час ослаблене, бо того звільнили, нового не найняли, тож, тимчасово не повний комплект керівництва. 2. Ведеш роботу з працівниками. Їм потрібно небагато. Вони люди не дуже знаючі, тож, їх легко можна налаштувати на будь-яку туфту. Наприклад, переконати, що власник зажав їх зарплатню і цього місяця її не буде. І в цей час натякнути, що, можливо, прийде новий, який їх врятує і свою зарплатню цього місяця вони таки отримають. 3. Щоб тебе не вигнала поліція, потрібно дослідити їх практику роботи в схожих ситуаціях: якщо є хоч натяк на спір про власність, вони не лізуть, кажучи, що то справа суду, а, значить, достатньо зробити фальшивку, або якесь куплене рішення суду. Бо тут мета - не отримати документи на власність, а переконати поліцію, що це внутрішня розбірка між двох співвласників, а не кримінальне захоплення приміщення. А далі все просто: до підприємства заходить «фізкультурний відділ», рейдери беруть під контроль приміщення і печатку, виганяють власника і його директорів. Ті, звичайно, в поліцію, і та приїзджає, але тут, бах, якийсь, хоч і сумнівний, але папірець про співвласність. Ну і, звичайно, поліція каже ображеному власнику: «Розбирайтесь один з одним в господарському суді, а нас в цю справу не втягуйте», і від'їжають. І залишається власник сам, без захисту. Рейдер же примушує його знову продати підприємство, але тепер за копійки. Зазвичай, основна сутність рейдерства полягає саме у психологічному тиску. Тут рейдер розповість багато і про те, що в нього багато «фізкультурників», які не тільки роками тут можуть сидіти, але і вбити власника не злякаються, і про те, що, якщо він спробує чинити спротив, то заберуть всі його підприємства, а не одне, і про те, що в нього всі суди куплені. Тож, якщо захоче, то за пару місяців забере собі це підприємство і так, але просто зі старої дружби пропонує продати за копійки. Якщо власник погоджується, то за півроку отримує рейдерське захоплення вже другого підприємства і так далі. Якщо починає наймати фізкультурників, то тут до нього вже приїзджає поліція, бо спровокував масову бійку. Та, зазвичай, у справу входять юристи, які намагаються нівелювати документи рейдера на підприємство, і, врешті, підключити офіційні правоохоронні органи до штурму. В крайньому випадку можна залучити і приватні охоронні компанії, але в присутності і зі згоди офіційних органів. Якщо рейдер бачить, що втрачає підприємство, то намагається швидко забрати його обладнання, або розпиляти на метал.

Аналіз дій російських військ в Криму і на Донбасі показує, що тут Путін пішов за схемою звичайного рейдерського захоплення. Він дочекався, поки команда Януковича впаде, вертикаль влади тимчасово зруйнується, а він отримає багато зрадників в підтримку. З місцевим населенням йому і так особливо працювати не треба було, бо він це робив 23 роки підряд. Чекати, що власник … тьху ти, Турчинов, застосує силу, було марним. Путін напевно знав, що той усвідомлюватиме свою тимчасову посаду, нова команда, яка неочікувано отримала владу, ще довго буде домовлятись між собою, і нерішучість тривалий час супроводжуватиме український політикум. Тож, два пункта з трьох було виконано. Залишався аналог поліції - світове співтовариство. Звичайно вони одразу рипнулись. І кораблі НАТО почали поруч крутитись, і Турція затурбувалась. Але він тут їм бах - і два правових удара: 1. Знімає з солдат шеврони і каже, що це не зовнішня агресія, а внутрішнє протистояння, така собі громадянська війна. Ті вже замешкались. Наче розумом усвідомлюють, але ж у них міжнародні договори, закони, на власне суспільство косяться, як ті сприймуть. 2. І тут він їх добиває своїм фейковим референдумом. Всі розуміють його фальшивість, порушення прав. Але ж - результат чинний, результат ніхто не скасував, а як Україна його скасує, якщо вона його не проводила? Тож, у світових країн починається вибух мозку і неусвідомлення, як діяти. Бо після другої світової вони звикли жити по закону, а тут таке.

Тут Путін поставив світ в умови, де їм довелось обирати між своїми цінностями, які вони так бережуть, однією з яких є закони, в тому числі і міжнародні, а з іншою - перед загрозою війни в Європі. Хоча, як я писав вище, метою рейдера не є одразу здобути підприємство, а лише викликати сумнів у поліції щодо права їх втручання у ситуацію. Та ж сама мета була і у Путіна - примусити світ замешкатись. І остаточну крапку він ставить, коли приймає рішення Думи РФ про включення Криму до складу Федерації.

Та далі він робить повторну спробу. І той самий сценарій використовує на Донбасі. Благо і зрадників ще вдосталь. Тож, завозить туди автобуси своєї тітушні, який випускає попастись на центральних площах міст. Однак, сталися незначні збої у програмі. Власник почав спротив. Спочатку Майданівські фізкультурники плотно метелять кремлівських в Одесі і Харкові. Потім власник вводить свої офіційні збройні формування на Донбас. А тут ще й світ роздупляється і починає вводити санкції. Відповідно, як справжній рейдер, в такій ситуації путін починає вивозити з Донбасу підприємства і все майно, яке тільки вдається.

Та рейдери, вони як гравці, для них важливий не стільки результат, скільки сама гра. Тож, він і не зупиняється, а продовжує пакостити. І буде так робити, поки або його не вб'ють, не посадять, або він втратить все і почне жити під мостом. Та поки що він працює. Бо рейдери, вони зазвичай терплячі, і можуть сидіти над одним підприємством роками, вишукуючи зрадників в керівництві, працюючи з працівниками, переглядаючи правові моделі захоплення і силові, обливаючи брудом власників у всіх доступних ЗМІ. Часто вони заходять і через бізнес, підкидаючи власнику свої підконтрольні компанії, щоби мати на власника вплив, а інколи і тиск.

Путіна не складно передбачити. Для цього достатньо лише переглянути рейдерські схеми Росії, накласти їх державні відносини і подивитись, де та чи інша схема починає себе проявляти. Де знайшли ознаку, там зрозумієте і схему і план дій.