Help! Потрібна допомога!

Дорогі люди!

Вимушений звернутися до вас через свій особистий блог на Цензорі. Ніколи не думав, що доведеться...

Перші дні літа… Промайнула весна, заливаючи українців дощем, радуючи соковитими ароматами квітів та дерев. Для мене вона пройшла непомітно. Адже, здебільшого, я спостерігав за нею з вікна лікарняної палати. Так само непомітно пройде і щонайменше пів літа. Сьогодні зловив себе на думці, що вперше за багато років не будую планів. Раніше я ставив перед собою якусь конкретну мету - розпочати бізнес, купити машину, заробити певну суму грошей. Був звичайним матеріалістом. І наче все в житті було. Але в один момент прийшла біда...

Зараз маю багато часу, щоб подумати та переосмислити своє існування. Це дуже страшно усвідомлювати, що далекі плани можуть не збутись. І в той же час, кожна деталь, дрібничка - розкладається по полицях: важливе, неважливе, першочергове, дріб'язок. Дивно, як в один момент починаєш цінувати те, чого раніше не помічав. Зараз не лише життя стало догори дригом. Свідомість теж стала зовсім іншою. Тепер я прагну жити. Саме жити, а не існувати. Хочу кожен вечір повертатися додому до коханої людини, радіти маленьким дрібничкам, пізнавати нове. Таке просте бажання…Такі прості мрії...

І от вже два місяці я лише мрію. Мрію виписатись з лікарні, мрію поїхати з дружиною до Рахова, Львова, Ужгорода, до тунелю кохання в Рівненській області… Мрію спати вдома, у м'якому ліжку…А зранку щоб нас із коханою будив наш кіт Гаррі...А потім і наші маленькі дітки… Мрію розпочати день з філіжанки кави, а не зі здачі крові… Мрію зустріти літо, осінь, зиму, весну - і так сотні раз по колу. А ще, в мені прокинулась віра - у майбутнє, в одужання та щасливе сімейне життя. Нехай ці перші день літа я зустріну як інші дні за останні два місяці - пігулки, аналізи, крапельниці, - але вірю, що наступного року в саме в цей час я буду сповна насолоджуватись наймилішими краєвидами України.

Зараз я лежу в онкогематологічному відділенні в боксі інтенсивної терапії. Мені підтримують життя і готують до основного курсу лікування. Лікарі кажуть, що моя хвороба називається Апастична анемія. У всьому світі ця страшна недуга лікується двома способами: пересадкою кісткового мозку, або іммуномодулюючими препаратами. Але так як родинного донора у мене немає, мій спосіб вижити зараз - пройти курс лікування препаратом Атгам. Він реально дуже дорогий, але в 70 % випадків допомагає «загнати» хворобу в стан ремісії. Дякуючи вашій матеріальній допомозі ми з Ірина Андреєва вже його замовили за кордоном і на вихідних його нам привезуть в лікарню. У понеділок, 6 червня, починаємо основний курс лікування.

Для зручності дружина створила електронну он-лайн таблицю:

https://docs.google.com/…/1zzBGQC9npW5NLCfBVHYIuhK7fy…/edit…

Кожен з вас може подивитися, скільки коштів зібрано на моє лікування, які ліки нам потрібні, які ми вже придбали, які шукаємо і скільки коштів на це витрачено. Під табличкою ви зможете побачити загальну суму, необхідну для лікування, кошти, які вже зібрані та суму, яку залишилося знайти.
Окрім того, у другій вкладці цієї таблиці є список надходжень на картку ПриватБанку.
Всього на повний курс мого лікування необхідно близько 325 000 гривень. На даний момент ми вже зібрали 230 000 гривень. Нам залишилось ще 95 000 гривень.

Картка ПриватБанку для перерахунку допомоги в гривні:
5168 7556 0248 8583, Тіщенко Ірина Сергіївна (дружина).

Платіжні реквізити для перерахунку допомоги в долларах:
Ben. Tischenko Iryna Ukraine, city Kyiv, Mykoly Krasnova str., b.12a, f.79
IBAN UA243052990004149497871055556
Acc 4149497871055556
Privatbank, Sw.code: PBANUA2X
Interm.bank: JP Morgan Chase bank, sw.code: CHASUS33
Corr.acc 0011000080

Платіжні реквізити для перерахунку допомоги в євро:
Ben. Tischenko Iryna Ukraine, city Kyiv, Mykoly Krasnova str., b.12a, f.79
IBAN UA093052990004149497871443729
Acc 4149497871443739
Privatbank, Sw.code: PBANUA2X
Interm.bank: Commerzbank AG Frankfurt am Main Germany, sw.code: COBADEFF
Corr.acc 400886700401

Контактний номер телефону моєї коханоі Іринки 098 177 57 22
Ми з дружиною безмежно вдячні вам за будь-яку допомогу!

Велике прохання максимально поширити цей пост.
І ще раз дуже всім дякуємо - добрі, щирі, неймовірні люди!...

Кожному з нас хочеться ЖИТИ ... І до певного моменту ніхто з нас навіть не замислюється про те, що в одну мить наше ЖИТТЯ може обірватися ... І зовсім не важливо скільки тобі років ... Смерть це завжди страшно ... Страшно усвідомлювати, що кожна секунда може стати останньою, страшно бачити перелякані очі близьких ... Важко спостерігати над тим, як твої рідні, впавши на коліна перед усім світом, вимолюють для тебе допомоги... Боляче від того, що ти - ще зовсім не так давно здоровий молодий чоловік, який займається спортом і шалено любить свою сім'ю, потрапив в таку ситуацію, коли сам не в силах заробити гроші на порятунок свого життя ...

Літо...В серпні місяці у мене День народження.
Цього року має виповнитись 28...
Багато це чи мало? Здається, ще такий молодий...Але вже давно не дитина... Та жити хочеться в будь-якому віці... Але на шляху до цього життя лежать гроші... Великі гроші... І боротьба за Життя. Боротьба із недолугою системою, хворобою, природою та часом. Інколи здається, що сили закінчуються, хоча основна битва ще попереду. А підтримка, вона ніколи не буває зайвою. Перш за все - моральна. Просто знати, що ти не один зі своєю бідою.
А ще - так буває, що твоє життя залежить від зовсім чужих, незнайомих людей. Від їх доброти, милосердя і щирості.
І можливо в житті не раз доля вас зведе, і ти будеш бачити їх очі в метро, в кіно, гуляючи по Хрещатику навіть не здогадуючись, що вони спасли твоє життя...