Украина глазами НАТО. Как ситуацию на Донбассе “видит” Альянс

Кілька тижнів тому, як в.о. голови Постійної делегації ВРУ у Парламентській Асамблеї НАТО, представляв український парламент на 62-ій весняній сесії ПА НАТО в м.Тірана (Республіка Албанія). На засіданні Комітету з питань цивільного виміру ситуації в Україні була присвячена ціла доповідь. Ґрунтовний виступ під назвою «Дві війни України: захист незалежності і здійснення справжніх реформ» підготував представник Асамблеї від Великої Британії лорд Джоплінг.

Документ дуже глибоко аналізує стан російсько-українського конфлікту на Донбасі, об'єктивно описує ситуацію в анексованому Криму, досить повно пояснює нинішню ситуацію в державі (на момент підготовки доповіді - квітень 2016) та стан виконання усіма сторонами Мінських домовленостей. Ми активно брали участь в обговоренні і вже готуємо пропозиції до тексту. Остаточний варіант документу схвалять на сесії ПА НАТО в листопаді у м.Стамбул.

Нижче - основні тези з доповіді лорда Джоплінга, які допоможуть нам зрозуміти як Захід сприймає Україну, ситуацію з окупованим Донбасом, анексованим Кримом та роль Росії в цих подіях:

- Євроатлантична спільнота має зберігати прихильність до України та продовжувати її підтримувати на шляху реформ, щоб захистити себе від агресії.

- Кремль розцінює рішучість України щодо прийняття європейських політичних та економічних стандартів як загрозу національним інтересам Росії.

- Слабкі спроби Кремля виправдати свої дії необхідністю захисту російськомовного населення в Україні не витримують критики. Немає жодних ознак того, що права російськомовного населення були порушені чи обмежені.

- Росія продовжує ігнорувати вимогу других Мінських домовленостей щодо виведення військ зі Східної України. Існує безліч свідчень присутності російських військ і їхньої зброї в Донбасі, починаючи від захоплених російських військовополонених і закінчуючи супутниковими знімками та спостереженнями НАТО.

- Соціально-економічна і гуманітарна ситуація в регіоні, підконтрольному сепаратистам, є невтішною. Переважна частина місцевого населення ледь виживає, а ціни на продукти тут в 2-3 рази вищі, ніж в решті України. В регіоні величезна нестача медикаментів. Процвітає корупція.

- Позиція України і Євроатлантичного співтовариства є спільною: незаконна анексія Криму є грубим порушенням міжнародного права і ніколи не буде визнана. Крим завжди користувався широкою автономією в складі України. Навіть затятим кремлівським пропагандистам не вдалося знайти жодних доказів порушення прав місцевого населення з боку "фашистської хунти" Києва.

- Постійно трапляються випадки систематичного порушення громадянських і політичних прав етнічного населення Криму. Кримські татари, чисельність яких у Криму налічує 300,000, переживають жорстоке поводження і цілеспрямовані утиски прав. Лідерам кримськотатарського національного руху і головам Меджлісу Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову заборонили в'їзд до Криму. 15 лютого 2016 року прокурор Криму подав клопотання до Верховного суду Криму визнати Меджліс "екстремістською організацією" і заборонити її діяльність на території Росії.

- Економіка півострова «впала» в результаті інфляції. Туризм - основний вид економічної діяльності Криму, - знаходиться в занепаді.

- В результатах реформ в Україні є вражаючі досягнення: політична система України стала конкурентоспроможною, президентські, парламентські і місцеві вибори були демократичними. Фіскальна децентралізація України і розширення прав та можливостей місцевих органів влади дали державі поетапні досягнення.

- Україна зробила реформу поліції: українські поліцейські сили в даний час складаються з добре оплачуваних, краще підготовлених і менш корумпованих посадових осіб. Як і в Грузії, суспільна довіру до нової поліції різко зросла, з 5% до 85%.

- Україна зробила багато для поліпшення умов ведення бізнесу, зменшила паперову бюрократію і зберегла контроль над дефіцитом бюджету (в даний час 3,7% від ВВП) при одночасному спрощенні і зниженні податкового навантаження.

- Уряд також приступив до складного, але необхідного процесу скорочення субсидій в енергетичному секторі. Дуже важливим кроком стало реформування газового сектору, традиційно найбільш непрозорого сектору економіки, тісно пов'язаного з особистими інтересами олігархів та політиків високого рангу.

- Україна домоглася помітного прогресу в управлінні системою міграції, а також впровадження біометричних паспортів. Завдяки цьому, Європейська Комісія запропонувала спеціальний візовий режим для українських громадян, що входять до Шенгенської зони, для короткострокового перебування.

- Євроатлантичне співтовариство, спираючись на його відданість цінностям демократії, свободи, прав людини і верховенства права, повинно продовжувати підтримувати України, а також робити додаткові кроки, щоб допомогти Україні у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність. Євроатлантичне співтовариство має проявляти терпіння, солідарність і готовність збільшити пряму фінансову та експертну допомогу.

- На даному етапі немає ніякої альтернативи продовженню санкцій щодо тих посадових осіб і юридичних осіб в Росії, які відповідальні за дестабілізацію ситуації в Україні.

- Конфлікт з Росією створює складні умови для впровадження реформ, але Київ повинен скористатися тим фактом, що агресія з боку Росії відновила почуття національної єдності і спільне стратегічне бачення майбутнього. Україна зобов'язана використати цю можливість. Для українських політиків настав час завершити політичну кризу, поставити інтереси українського народу вище своїх власних і зосередитися на жорстких, але необхідних реформах.

Повний текст доповіді - тут - http://www.nato-pa.int/default.asp?SHORTCUT=4161.

Окрім того, на цій же сесії Асамблея схвалила Декларацію щодо «Узгодженого порядку денного на Варшавському саміті НАТО». Саміт відбудеться 8-9 липня і значна його частина буде присвячена Україні. Ось що Парламентська Асамблея НАТО вирішила в контексті України та конфлікту з Росією:

- Своєю агресією проти України, незаконною анексією Криму, а також тривалою окупацією грузинських регіонів Абхазії та Цхінвалі (Південна Осетія), Росія поклала різкий кінець 25-річним спробам Альянсу побудувати стійку стратегічну співпрацю.

- Використання Росією сили проти своїх сусідів і спроби залякування Альянсу не залишили НАТО іншого вибору, окрім як розглядати можливість агресивних дій з боку Росії проти країн-членів Альянсу як потенційну загрозу, і вжити заходів, пропорційних цій загрозі;

- НАТО має продовжувати викривати російську окупацію території Грузії і України, і допомагати обом країнам з надзвичайно необхідними державними реформами.

- НАТО має продовжувати пошук шляхів зменшення напруження у стосунках з Росією та уникати прорахунків і інцидентів, зосереджуючись на тому, що порушення Росією міжнародних норм є неприйнятним.

- Чорне море залишається важливим елементом Євроатлантичної безпеки. НАТО повинне продовжувати моніторинг та оцінку безпекової ситуації на Чорному морі, і посилювати взаємодію з Грузією, Україною та Республікою Молдова з цього питання.

Повний текст Резолюції - тут - http://www.nato-pa.int/default.asp?CAT2=0&CAT1=3696&CAT0=2969&SHORTCUT=4203.

З 14 по 16 червня в Києві проходило засідання Міжпарламентської Ради Україна-НАТО та 92-ий семінар Роуза-Рота. Цей семінар відбувається 2-3 рази на рік і Україна вперше його приймала з 2009 року. Семінар був присвячений як ситуації в Україні, так і безпековій ситуації в регіоні. Серед спікерів - Едвард Лукас, Ендрю Вілсон, Пет Кокс, Андрій Парубій, Ірина Геращенко, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Рефат Чубаров, Віталій Портніков, Артем Ситник, Віталій Шабунін тощо.

Із найважливіших тез, які прозвучали:

- Євроатлантична інтеграція - ключовий пріоритет України. Чинним є рішення Бухарестського саміту НАТО про те, що Україна стане членом НАТО. Ми переконані, що це рішення буде реалізоване. Нехай з часом, але Україна буде членом НАТО.

- Україні потрібна військова допомога для відбиття російської агресії.

- "Стратегічний оборонний бюлетень України" - важливий документ оборонного планування, який вперше визначив основні напрями реалізації оборонної реформи. Це - «дорожня карта» реформи та її бачення. Але він повинен трансформуватися у реальні дії. До 2020 року українська військові сили мають відповідати вимогам НАТО.

- Україна виконує Мінські угоди, незважаючи на те, що Росія щоденно порушує їх. Без глобального тиску Росія не почне виконувати свої зобов'язання. Путін розуміє тільки мову сили, тому він зупиниться там, де ми його зупинимо. Потрібно допомагати Україні в цьому напрямку.

- Українці гинуть не лише за Україну, а й за всю Європу. В контексті російсько-українського конфлікту санкції проти Росії є одним із засобів ведення війни. Тому санкції в жодному разі не можна знімати, оскільки Захід позбавить себе невійськових засобів впливу на Росію. Санкції мають тривати доти, доки РФ не повернеться до виконання норм міжнародного права, не виведе свої війська з Донбасу, не поверне Україні анексований Крим.

- Безпека України має розглядатися не лише як безпека окремої держави, але як безпеки всього цивілізованого світу. Вирішення проблеми з Кримом і Донбасом неможливе в регіональному контексті. Воно може бути вирішено лише глобально, оскільки це - виклик усьому світу

- Сьогодні Росія впроваджує політику перетворення Криму на потужний військовий плацдарм та системно «видавлює» з Криму нелояльне до влади населення. Вона створює всі умови, щоб люди самі покидали рідні землі, а якщо цього не відбувається - людей викрадають, залякують їхніх рідних та близьких. Провадиться політика терору проукраїнсько налаштованих кримчан.

- Питання повернення Криму до України має бути зведене в одну систему з питанням повернення окупованих Донецької і Луганської областей. Має бути єдиний підхід, один пакет санкцій і т.д., допоки не буде відновлена територіальна цілісність України.

- Вибори на частині територій Луганської і Донецької областей можливі лише тоді, коли Україна повністю контролюватиме кордон і коли РФ забере звідти своїх військових. При цьому, вибори мають відбутися відповідно до законодавства України і за стандартами ОБСЄ.

- Ми не маємо права забути про Крим. Це питання честі всього світу - повернути Крим його корінним мешканцям. У кримських татарів немає іншої землі.

- Україна підтримує мирне розв'язання конфлікту на Донбасі за умови збереження суверенітету держави.

- Путін сподівається, що світ вже втомився від конфронтації з Росією, що на Україну вже менше звертають увагу. Він буде використовувати всі можливі засоби аби відвернути увагу від України. Але нам не можна вестися на це. Якщо Путін відчує силу, то подумає двічі, аби зробити наступний крок. Ми зробимо все можливе, щоб діалог таки продовжувався, але мусимо показати, що за нами є сила і ми готові до її демонстрації. Кожного разу, як ми демонстрували силу, ми робили правильну дію. І кожного разу, як ми намагалися замирити ситуацію, Путін розцінював це як слабкість. При замиренні платять інші народи - Грузія, Молдова, Україна. Ми маємо обережно до цього ставитися, аби не приносити в жертву ці країни.

- НАТО підтримує Україну у її реформах і готове всіляко допомагати для подальшого поступу. Вже прийнято Comprehensive Package of Assistance - пакет підтримки реформ України в оборонній сфері.

Крім позитиву, я також помітив, що пропаганда з боку Росії дуже сильно впливає на наших партнерів на Заході. Окремі країни, такі як Франція, Бельгія, Італія - надзвичайно викривлено сприймають конфлікт на Донбасі та анексію Криму. Парламентарі цих країн щиро зізнавалися, що більшість ЗМІ в їхніх державах репрезентує позицію Росії. Тому для України вкрай важливо більш активно доносити свою точку зору на ситуацію за кордон.

Ми зі своєї сторони прийняли рішення, що в жовтні цього року організуємо для делегатів ПА НАТО поїздку в прифронтову зону, аби вони на власні очі побачили реальну ситуацію на Донбасі.

Зараз в України - гарна репутація за кордоном і, конкретно, в ПА НАТО. Нас сприймають як повноцінну державу і в нас є величезний кредит довіри. Звісно, наші партнери не забувають нагадувати, що нам ще багато над чим працювати. Але те, що ми зробили, вже дає свої результати.