І знову про українську медицину...

Вимушений розмістити тут сьогоднішній допис у Фейсбуці моєї дружини Ірина Андреєва, ібо просто вже ДІСТАЛО! Отже:

Спасіння потопаючих - справа рук самих потопаючих.

Тільки такий вислів приходить в голову, коли опиняєшся в лікарні. Нікого не хвилює, чи будеш ти жити, головне - заробити на тобі побільше.

Сьогодні я говоритиму не про вартість і доступність ліків. Давно зрозуміло, що безкоштовної медицини в Україні немає, і нічого душу кривити. Хочеш жити - плати за все.

Більше мене обурює система отримання донорського тромбоконцентрату. (Тромбоцити відповідають за згортання крові. Їхній концентрат добувають з крові донора, переганяючи через спеціальну одноразову систему. Заготовляти тромбоконцентрат на запас неможна - вони "живуть" у вакуумному пакеті близько 4-х діб. В організмі пацієнта вони гинуть через 5-7 днів. При проведенні хіміотерапії та подібних лікуваннях, тромбоконцентрат вводиться в організм хворого мінімум раз на тиждень, а то й частіше.)

Вчора наш лікар сказала замовляти тромбоконцентрат. Якщо хворий знаходиться на лікуванні в Київській обласній лікарні, ця система діє так:

Хворий, або родич хворого дзвонить до Київського обласного центру крові з 9 до 10 ранку, називає прізвище пацієнта, групу крові та необхідну кількість тромбоконцентрату. Через пару годин вам телефонують і говорять о котрій можна приїхати забрати замовлення. Ніби все ок, але…

По-перше, щоб ви розуміли - обласна лікарня знаходиться у Києві на Лук'янівці, а обласний центр крові - у Білій Церкві. Тобто мені потрібно за свій кошт доїхати до Білої Церкви і назад. У маршрутці їхати не вийде, бо тромбоцити у пакеті потрібно «колихати» в горизонтальному положенні. Інакше поки ви довезете їх громадським транспортом вони просто зіпсуються.

По-друге. Самі тромбоцити платні! Щоб замовити одну дозу тромбоконцентрату я заплачу від 5377 до 6048 гривень. При тому, скільки заплатите - вирішують в експедиції. Пояснюють це тим, що залежить від донора і системи, через яку проганяється кров.

Є ще інший варіант - тромбоконцентрат можна замовити в Києві. У військовому госпіталі, або Феофанії. Другий варіант мало реально, бо донорів ніколи немає. У госпіталі легше…Але не дають гарантію, що таки дадуть тромбоконцентрат. Наприклад, вчора я замовила тромбоцити для Юрій Андреєв. Це коштує 6200 гривень за одну дозу.

Після мене, знаю точно, туди ж дзвонили інші пацієнти з нашого відділення, замовляли тромбоцити з тією ж групою крові. Сьогодні зранку, коли я повторно зателефонувала до госпіталю, уточнити чи буде тромбоконцентрат, мені повідомили, що донорів на всіх не вистачило. Уточнила, чи донорів взагалі немає, бо ж замовляли не тільки ми. Виявилось, що для інших пацієнтів донори є. Хоча, вони замовляли тромбоцити на пару годин пізніше за нас. Вибірковість якась виходить.

Звісно у мене виникає безліч питань… По-перше, чому обласний центр крові продає тромбоконцентрат для пацієнтів з обласної лікарні? Пацієнти столичних лікарень приходять до Київського центру крові зі своїм донором і не платять ні за що, за пару годин отримують тромбоконцентрат і везуть його до лікарні. Чому ж немає забезпечення обласного центру крові? Чи воно є, і це просто тупе заробляння грошей?

По-друге, чому обласний центр крові не знаходиться на території чи поруч із обласною лікарнею? Адже саме тут знаходяться відділення дорослої та дитячої гематології, онкодиспансер, куди приїжджають мешканці всієї Київської області!!! І вони змушені їздити за тромбоцитами до Білої Церкви? Вам не знається, що це нелогічно?

По-третьє…Думаю, що подібна ситуація відбувається всюди, по всій Україні. Тож і вирішувати її потрібно на рівні держави. Всі промови про допомогу хворим не будуть нічого варті, якщо для пацієнтів не створять умов для лікування. Із хворих і так висмоктують всі гроші. Чи можна хочаб забезпечити їх тромбоконцентратом? Нехай я сама буду шукати донора. Але я хочу привести його до центру крові, де з мене не вимагатимуть платити за одноразові системи більше 5000 гривень.

Чи скінчиться коли-небудь цей хаос? І що мені ось зараз робити? Їхати за майже 100 кілометрів щоб купити тромбоконцентрат? За такі гроші - нехай би самі везли його сюди. Чому я маю страждати через недолугу й тупу систему? Чому я маю ризикувати здоров'ям чоловіка, залежати від настрою медика, який вирішує, якому пацієнту продати тромбоконцентрат, а якому - ні?

Iryna Sysoenko Олег Мусій Тетяна Донець Єгор Соболєв Віктор ЧумакBorislav Bereza Oleg Barna Дмитро Добродомов Осуховський ОлегСергій Лещенко Igor Lutsenko Ольга Богомолець