Коцюбинська народна республіка

Через рішення суду, яке неможливо виконати, 17 липня у скандально відомому Коцюбинському все одно відбудуться вибори селищної ради. Судді скасували постанову ВР про перевибори, але не скасували самі перевибори, давши привід їх зірвати в силовий спосіб. Розпущені депутати кажуть, що виборів не буде, ТВК і ДВК працюють, а суд з цього приводу не сказав нічого.

ІСТОРІЯ ПИТАННЯ

Захід Київщини, центром якого є місто Ірпінь, вже багато років є територією, де влада старих регіоналів є фактично безмежною. Саме там, на 95 окрузі, народний депутат кількох скликань, екс-ректор податкової Академії Петро Мельник стабільно обирався до Верховної Ради. Його протеже, Володимир Карплюк, після сумного кінця політичної кар'єри ректора-хабарника, стрімко набув політичної капіталізації, ставши після Революції Гідності мером Ірпеня.

Він успадкував від свого вчителя не лише політичні звички, а й зв'язки у силових структурах і судах. Це давало можливість забезпечувати як стабільні результати виборів в регіоні, так і недоторканість бізнесу: мера Ірпеня ЗМІ пов'язують з будівельними компаніями і незаконним розпаюванням лісових угідь в усьому регіоні. Це Ірпінь, Буча, Коцюбинське, Ворзель, Гостомель. Попри те, що Карплюк є фігурантом низки гучних кримінальних справ, жодну з них досі не доведено до кінця, а його фракції в місцевих радах мають стабільну більшість, що дає можливість приймати рішення про незаконне розпаювання лісу під вирубку і надалі.

Але у випадку з Коцюбинським вибудована система дала збій. Невдоволені коцюбинчани, замість однопартійця Карплюка Сергія Даніша обрали селищною головою громадську активістку Ольгу Матюшину, що боролася проти місцевих "лісорубів".

Вона користується популярністю у колах київських політиків і активістів. Але налагодити співпрацю з заточеними під Карплюка селищними депутатами не вийшло: ані рада, ані Матюшина не змогли реалізувати жодного свого рішення, оскільки переслідували прямо протилежні цілі. До цих пір в селищній раді навіть не сформовано комісії, депутати без Матюшиної проводили псевдосесії, псевдорішення яких не скріплювалися печаткою.

Депутатський корпус, що дістався Матюшиній, мав справді дурний репутаційний шлейф. Низка обранців в попередніх каденціях голосували як за дерибанні рішення, так і за відхилення протестів прокурора щодо незаконного розпаювання лісових угідь. Ціна питання - 4 тисячі гектарів Біличанського лісу, який знаходиться між Коцюбинським та Ірпенем. В селищній раді є депутат Євстіфеєв, справжній латифундист, власник близько 100 незаконно розпайованих ділянок в цьому лісі. Право власності вже оскаржено прокуратурою в першій інстанції. До речі, серед оскаржених ділянок є і така, що належить Карплюку.

ПІДЙОМ-ПЕРЕВОРОТ

Логічним фіналом паралічу влади в Коцюбинському став силовий переворот 8 квітня, внаслідок якого депутати усунули Матюшину з займаної посади, підробили печатку селищної ради. Дотепер би ніхто не заважав їм приймати потрібні забудовникам рішення, якби Верховна Рада неочікувано швидко не ухвалила постанову про розпуск селищних депутатів та перевибори.

Це сталося по тому, як по подіях 8 квітня було порушено три кримінальні справи, а громада вийшла на вулиці захищати селищну голову і вимагати перевиборів. Невдоволені рішенням парламенту, коцюбинські депутати, близькі до Володимира Карплюка, подали до суду.

ФЕМІДА-ЛЯ-КОМЕДІЯ

Судовий розгляд розпочався через місяць по тому, як виборчий процес вже стартував, а вибори були призначені на 17 липня. На той момент були висунуті кандидати, готувалися до формування дільничні комісії, процес був незворотній.

Суд першої інстанції постановив, що Верховна Рада не мала права розпускати селищних депутатів, а мала право лише призначати вибори. Але попри те, що незаконним судді вважали лише один пункт постанови, оптом скасували і другий - де йдеться про вибори.

Це було 1 червня, і 4 липня Верховний суд це рішення підтвердив. Наступного дня біля Верховної Ради стояв пікет коцюбинських активістів, які вимагали від парламентарів захистити своє рішення. В парламенті теж неабияк обурилися і одразу ж зареєстрували нову постанову про перевибори в Коцюбинському, вже без першого пункту, який викликав застереження суддів. Документ підписали лідери майже всіх фракцій, але розглядати його стало проблематичним навіть на засіданні профільного комітету: виявилося виборчий процес не скасовано судом, отже, він досі триває.

Суд дійсно не вказав, що робити з виборами. В рішенні є лише 2 пункти: визнати незаконною постанову ВР та скасувати її. Однак, там нема ані слова про вибори. Вони призначаються не Верховною Радою, постанову якої визнали нечинною, а Центрвиборчкомом, який вже виконав скасовану постанову. І "відкатати" назад це може також лише виборча комісія, за рішенням суду. Але такого рішення суд не приймав!

Ані ЦВК, ані ТВК до справи навіть не були злучені. Не був залучений і Кабмін, який виділяє кошти. Попри те, що ці суб'єкти фігурують у скасованій постанові Ради.

Подібний виборчий конфуз був у 2009 році, коли після старту виборчого процесу в Тернополі, була скасована парламентська постанова про призначення виборів. Ще тоді Конституційний Суд рішенням N 14-рп/2009 роз'яснив: "відміна виборів до органів місцевого самоврядування чи перенесення строків їх проведення з підстав, не передбачених законом, є порушенням виборчих прав громадян".

Очевидно, що судді знали про це. "Підстави, передбачені законом", - судове рішення. Але внятне. Те, що зробила українська Феміда, мовою юристів називається "неповне рішення". На практиці це означає, що за 2 тижні до виборів суд занурив Коцюбинське в ще більший хаос з перспективою перетворення населеного пункту в неконтрольовану гарячу точку.

Суд не скасував вибори, але дав блискучий привід зірвати їх руками тих, кому вони не вигідні.

СПРАВЕДЛИВІСТЬ Є?

Зараз по всьому Коцюбинському в поштових скриньках лежать листівки з написом "Справедливість є, виборів не буде". Її поширює місцевий оскредок партії "Нові обличчя", яку очолює мер Ірпеня Володимир Карплюк. Після обшуків, проведених прокуратурою в його кабінеті в рамках кримінального проваждення щодо крадіжки 15 гектарів лісових угідь, він не ходить на роботу. Обов'язки виконує заступник. А Карплюка, кажуть, нема в країні.

Формулювання про "справедливість" і "вибори" не поділяють більшість коцюбинчан: згідно даних соціологічних опитувань, 50,2% людей підтримують перевибори, і 53,5% не підтримують дії селищних депутатів.

Це при тому, що зазвичай до позачергових виборів (окрім виборів Президента в 2014 році) люди ставляться вкрай скептично навіть у великих містах, а не те що в маленьких населених пунктах, де слабко обізнані про політичні тонкощі.

Але зараз - не той випадок. Місцева громада відчуває публічну підтримку. Комітет виборців України замовив по Києву борди з девізом коцюбинських активістів "Не продаємось" - цей лозунг народився у відповідь на спроби прихованого підкупу голосів встановленням передвиборчих лавочок і бордюрів. Підтримка "згори" мобілізувала селище на ще активнішу громадську діяльність: вперше за майже 10-річну історію панування в регіоні "великого дерибану" людей почули і у владі, і в громадському секторі.

Рішення судів знов деморалізували і зневірили громаду. Виборів не буде, - кажуть їй. Все буде, як раніше...

ЯКІ НАСЛІДКИ

Зрив виборчого процесу вигідний лише партії "Нові обличчя". Вона втрачає підтримку не лише простих людей, а навіть свого фан-клубу. Якщо восени 2015 року у неї був кандидат на кожному з 26 округів Коцюбинського, то зараз вона спромоглася виставити лише 15 кандидатів. 5 з 17 депутатів від "Нових облич" відмовилися знову йти на вибори. Саме тому позовачами проти постанови ВР були член цієї партії, самопроголошена голова селищної ради Юлія Главацька та екс-депутат від партії "Нові обличчя" Іван Лізун, який в попередніх каденціях голосував за розпаювання лісу.

Отже, за наслідками судових рішень ситуація в селищі на даний момент така:

1. Вибори, призначені на 17 липня, все одно відбудуться, оскільки іншого рішення не приймав суд. ТВК і ДВК працюють, і припинення діяльності з їхнього боку зараз - це кримінальний злочин. Втручання у виборчий процес.
2. Очевидно, тепер буде низька явка, бо люди вірять, що вибори скасовані разом з постановою Верховної Ради. Запобігти цьому можна лише достукавшись до кожного, на дворових зборах, агітаційних заходах. Центральні ЗМІ, які могли би виконати просвітницьку функцію, вкрай неохоче висвітлюють локальні події, натомість "сарафанне радіо", що поширює плітки, працює бездоганно.
3. Чим нижча явка, тим більші можливості для фальсифікацій, в чому зацікавлені лише ті, хто не хоче виборів. Їх хочуть місцеві активісти, але протистояти фінансовим можливостям будівельного лоббі вони, очевидно, не в силах.
4. Так само низькою буде і участь у цих виборах спостерігачів. Бо наііть вони піддалися на тезу "виборів нема". А без них громадським активістам, що балотуються під нашвидкоруч створеним брендом "КОМАНДА МАТЮШИНОЇ", захистити результат практично неможливо. Натомість, прогнозована явка титушок з Ірпеня з посвідченнями журналістів буде стабільно високою. Такою вона була на попередніх волевиявленнях.
5. Навіть якщо ці вибори пройдуть, вони залишатимуться під загрозою скасування. Підстава для цього створена судом - це відсутність підстави для виборів, тобто, Постанови Верховної Ради. Будь-хто, кому не сподобається нова конфігурація ради, де активісти мають великі шанси на мандати, подасть до суду. Вибухівка сповільненої дії з великою долею вирогідності відкине громадський сектор від соціальних ліфтів на шалену відстань.