Тепер контракт із ЗСУ перестав бути безстроковим

Сьогодні Рада прийняла закон 4689, який ставить "жирний хрест" на контрактах «до кінця особливого періоду». Тепер, всі контракти із ЗСУ вважаються укладеними на 18 місяців, відслужив - можеш додому, а можеш переукласти ще на шість місяців і так далі. Це одне з найважливіших рішень Ради. І подякувати тут варто, в першу чергу не дупетатам, а ГенШтабу та ГО «Юридична Сотня», які розробили і протисли проект. Голова ЮрСотні - Леся Василенко, останні тиждні майже не вилазила з коридорів Верховної Ради, контролюючи законопроект на кожному етапі.

В чому його важливість?! Навесні 2014 року, до Закону про «Військовий обов'язок і військову службу» внесли зміни, що всі контракти на службу в ЗСУ діють до кінця особливого періоду - АТО. Спочатку, до цього нововведення поставились з розумінням. Більшість добровольців ітак йшли на війну до перемоги. Тому і укладали контракти без особливих застережень.

Та ситуація почала загострюватись після «Мінську». Армія стала на місці і припинила звільняти території, тривалість АТО стала загрожувати десятеріччями. Воєного стану також не ввели, і за межами східних областей продовжувалось мирне життя зі своїми ризиками для сімей військових. Тож, із виразом: «Я йшов на війну до перемоги, а не до пенсії». Багато хлопців вирішують розірвати контракт і виявляється - неможна! Контракт перетворюється на примусову тюрму із пожиттєвим строком. Ще у 2015 році з'являється тенденція, коли бійці, які вирішували продовжити службу, просились на повторну мобілізацію, а не на контракт. Військоматам пояснювали це зрозумілісттю строку служби по мобілізації, але неготовністтю підписувати собі пожиттєву роботу, ще й з невідомими зарплатнями у майбутньому. Це ще одна обставина, бо у контракті зарплатня не зазначена і постійно змінюється, тож багато наголошували на ризику зменшення зарплатні в майбутньому, без права звільнитись: «Зараз сім тисяч, а скільки буде завтра? Чого державі втрачати, я же звільнитись не можу, тож зі мною можна робити, що завгодно?» - такі настрої мали місце, і в загальному тренді недовіри сучасним політикам, вони знаходили свою почву.

Ще всередині 2015 року, в ГенШтабі вже заговорили про те, що із-за ситуації з контрактами, втрачають десятки тисяч потенційних контрактників, які бояться підписувати собі пожиттєву роботу. І фактично, ті що йдуть на контракт зараз, це найбільш відчяйдушна група. Ще тоді стало зрозуміло, що у випадку скасування цієї норми, бійців, які прийдуть на контракт, буде врази більше, ніж тих, що звільняться.

Звичайно, в теплих кабінетах ВР не всі були з цим згодні, та врешті цю стіну вдалось пробити і ми стали ще на крок ближче, до по справжньому, професійної армії. Тепер справа залишилась тільки за підписом Президента, сподіваємось, що неприємних сюрпризів не буде.