Знаєте, що таке бідність?

Це коли половина домогосподарств отримує субсидію, бо не може оплатити комунальні послуги. Не кредит на авто, не придбати побутову техніку, не поїхати у відпустку, не заплатити за навчання дітей, а елементарно забезпечити своє помешкання світлом і теплом.

Зараз субсидію отримує 6 з 15 мільйонів домогосподарств. Прогноз Мінсоцполітики, що на початок опалювального сезону, цей показник виросте до 9 мільйонів.

Тобто, рядовий українець, який ще не так давно купував валюту і міг щось заощадити, міг дозволити собі, хоч і не самий дорогий, але власний автомобіль, який ніс гроші в банки, сьогодні став жебраком.

І я повірю в реформи, лише тоді, коли субсидію буде отримувати не 60% населення, а лише хворі і немічні, які не в силі на себе заробити. А поки що всі ці розповіді про інвестиційні буми, зростання ВВП, фінансову стабільність виглядають як спроба намалювати іншу реальність. Не зрозуміло тільки для кого це робиться. Бо реальність очевидна для кожного. І навіть для того, хто в Україні не живе.