Станиця Українська

Стали відомі деталі домовленостей тристоронніх переговорних груп у Мінську щодо розведення сторін на 1 км.

У зв'язку з цим повторно публікую відео з безпілотника у районі Станиці Луганської, зняте у березні 2015 рокубійцями одного зі взводів нашої роти 12 батальйону.

Плюс - скріншот з карти Гугл (супутниковий режим), на якому приблизно видно, про відведення з яких ландшафтів і територій домовилися у Мінську. Карти переговорників досі не опубліковані. Припустимо, йдеться про один з підірваних пішохідних мостів. Відведення мало б відбутися на ділянках по 2 квадратних км із кожної зі сторін. Лінія розмежування, наскільки можна розуміти - ріка Сіверський Донець.

Станиця біля Дінця

У підсумку виходить, що окупанти повинні зняти бойові позиції зі скель на правому, високому березі Сіверського Дінця і відійти вглиб дачного містечка на правобережжі. Наші війська мають відступити з територій, які прилягають до наземних прольотів автомобільного моста через річку. Мають відійти із сегменту населеного пункту Станиця Луганська включно з частиною центру міста - у кількох метрах від райдержадміністрації, державного Ощадбанку, ринку, універмагу.

Якщо б окупанти злізли зі скель, це був би великий плюс. Бо звідти вони з відстані кількасот метрів можуть контролювати міст через річку простою стрілецькою зброєю, а наземні прольоти моста і околиці Станиці - крупнокаліберними кулеметами та модернізованими снайперськими гвинтівками.

Якщо б ЗСУ відійшли на кілометр (від чого - від підірваного надземного прольоту мосту чи від середини русла ріки?), з тактичної точки зору ситуація наша погіршується. Ми повністю втрачаємо вогневий контроль за мостом і берегом ріки засобами стрілкової зброї. Зважаючи на пологий лівий берег, дістати противника, можна буде лише по навісній траєкторії. І, що найбільш проблемно, буде ускладнене спостереження за противником на заліснених ділянках лівого берега і у забудові околиць Станиці - тим більше, при забороні безпілотників.

Зважаючи на глибини-мілини і контур берегової лінії після греблі Луганської ТЕС, новонаведений понтонний міст з Росії через Сів. Дінець нижче по течії, плановане відновлення мосту до Станиці, буде спрощено проникнення диверсійно-розвідувальних груп противника на контрольований ЗСУ берег не лише з боку Луганська, але й прямо з Росії. Може виникнути ситуація як у районі заболочених і заліснених районів Старого Айдару - Геївки, Трьохізбенки-Лопаскиного, куди регулярно проникають ДРГ противника, а здійснювати контроль території через особливості ландшафту складно.

Станиця Луганська - непросте місце. Знаходиться на віддаленому відрозі української території у трикутнику поряд з російським кордоном. Під постійною загрозою прориву наших слабких укріплень на кордоні і оточення зі сторони Росії.

Свого часу населений пункт був переданий УРСР від РСФСР. Селище з бойовим трудом взяли бійці 13 чернігівського тербату і 128 бригади - лише наприкінці серпня 2014 року. При цьому до кінця 2014 року здійснювати ефективний контроль над населеним пунктом було проблемно. Внаслідок боїв на півночі селища і пізніших багаторазових артобстрілів утворилася ділянка випаленої землі і побитої техніки, яка на місцевому сленгу називається Сталінградом.

"Сталінград" (Макарове - Станиця Луганська. Фото автора, 24.03.2015.

Переговорники з української сторони бачили територію для розведення на місцевості, в'їжджали у Станицю через Сталінград? За останні два роки багато зроблено для стабілізації становища у селищі, у тому числі - і зусиллями місцевої військово-цивільної адміністрації.

Якщо вийде так, що підрозділи ЗСУ будуть виводити аж до центра селища, чи не вийде так, що доведеться їм вийти ще далі на північ - до того самого Сталінграда? Хто буде здійснювати владу, забезпечувати безпеку, гуманітарні програми, надавати соціальну у тих кварталах Станиці, які опиняться у сірій зоні?

Виникають деякі сумніви і кілька запитань.

- В опублікованому на фб матеріалі учасника переговорів шановного Євгена Марчука «РАМОЧНОЕ РЕШЕНИЕ Трёхсторонней контактной группы о разведении сил и средств» вказано, що порушенням режиму тиші вважатиметься лише бій тивалістю більше двох годин. За дві години бою можна розстріляти кілька боєкомплектів, це серйозний бій. А бій на 20 хвилин - це не бій? А результативний постріл ворожого снайпера, внаслідок якого гине український військовий або цивільний громадянин - що це?

- Контроль за дотриманням режиму тиші покладено на СЦКК. Ми уже довіряємо СЦКК, у якому були помічені російські кадрові офіцери, які брали участь у плануванні операцій окупаційних військ? Щоо за штукенція така - СЦКК, спільний штаб Гудеріана і Рокосовського?

- Ми уже довіряємо ОБСЄ і впевнені, що вони, яких окупанти не пускають всюди, куди їм хочеться не пускати, мають дієві засоби примусу до виконання рамкових рішень?

- Прихильники ситуативного розведення сторін вказують на гуманітарні потреби цивільного населення. Але ж з вирішенням одних проблем, з'явиться сіра зона і виникнуть інші. І хіба ми не на війні? Хіба активізація руху через лінію фронту підвищить безпеку українських військових і цивільних? У нас війна ілі гдє?

- Якщо досягнуто якихось домовленостей, то чому не оприлюднені карти територій під розведення сторін?

- Чому Збройні сили законного уряду України повинні відступати хоч на метр з міжнародно визнаної території України.

- Вибачайте, шановні переговірники від України, але чому і Рамочное соглашение, і Комплекс мер і усі інші угоди з Мінська не мають офіційних примірників державною мовою? Це така нова дипломатична практика? Чи то документи настільки неофіційні, що можна якою попало мовою їх підписувати, чи то українська принципово там комусь муляє?

Воно дуже хочеться, щоб «усе це припинилося». Але як його, того джина війни, туди назад запхати, як воно не лізе? Якщо вони лізе, але за своїм планом агресії.

Володимир Кухар, офіцер резерву ЗСУ, 12 батальйон, голова ГО «Українська альтернатива»