УКР
8382 відвідувача онлайн
Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.
Європейський наступ на Україну у барвах російського триколору.
Перебуваючи два дні у Страсбурзі на сесії ПАРЄ, я став свідком того, як сучасна Європа намагається наступити на граблі Чемберлена та Деладьє. Складається цілком реалістичне враження, що європейські політики хочуть вирішити долю незалежної, суверенної держави без згоди цієї самої держави та й без її активної участі. Звісно, так легше убезпечити себе ілюзією миру та спокою. Проте, не варто забувати, що жодна ілюзія не має шансів стати дійсністю у світі жорстких політичних відносин, які сьогодні продукує Російська Федерація.
Аналізуючи побачене і почуте у Страсбурзі, я хотів би виокремити декілька важливих моментів. Переконаний, що саме вони і визначатимуть подальшу долю не тільки України, але й Європи.
Перше - це те, що президент ПАРЄ Педро Аграмунт послав чіткий месседж. Він бажає повернення російської делегації до участі у засіданнях Асамблеї. Така позиція є результатом двох складових. Одна пов'язана з усім добре відомою симпатією пана Аграмунта до РФ, а також його частими візитами у Москву. Інша лежить у площині власних амбіцій президента ПАРЄ. Йому потрібна своя «історія успіху», яка б давала політичні дивіденди, адже ні для кого не секрет, що вже у січні 2017 року ПАРЄ буде розглядати питання обрання нового президента.
Аграмунт намагається повернути до засідань усіх членів ПАРЄ, аби знову у роботі Асамблеї брали участь 47 делегацій. Проте, він не може не розуміти, що повернення Росії збільшить кількість делегацій, які не увійдуть в одну залу з росіянами. Перш за все, я говорю про Україну, країни Прибалтики, можливо Польщу і інші держави Центральної і Східної Європи. Ми мали вже розмову з деякими європейськими колегами на цей рахунок, і їхня позиція однозначна - якщо Росія, заходить, усі інші - виходять. Додам, що українська делегація в ПАРЄ має наміри поставити питання про дострокове припинення повноважень Педро Аграмунта. Українська делегація провела зустрічі з керівництвом Європейської Народної Партії, під час якої обговорювалося саме це.
Другий важливий момент - це заява президента Франції Франсуа Олланда, про те, що з початку потрібно провести вибори на Донбасі, а потім вже вирішувати проблему кордону. Така позиція нагадує завідомо програшну для тебе гру чужинців на твоєму ж полі, за рахунок твоїх інтересів, з приводу твого майбутнього і, не на твою користь. Тому слова Олланда будуть залишатися словами, хоча варто й зважати на те, що це і є справжня позиція Європи по відношенню до України.
Справа у тому, що Мінський переговорний процес можна сміливо назвати мертвим, таким, що не працює і не дає жодного позитивного результату. Наразі потрібно думати про новий формат, який би ніс у собі реальні гарантії не тільки для України, але й для усієї Європи. Політика ж на умовах Росії сприятиме зростанню апетитів Кремля і ніхто не може з впевненістю сказати, де сама забажає зупинитися Москва у просування власної імперської геополітики нового типу.
По-третє, не слід недооцінювати Росію. Москва активно працює у Європі через своїх друзів та політиків, які перебувають у неї на утриманні. Хоча слід відзначити, що масовані атаки на місто Алеппо у Сирії та візит українських героїв Геннадія Афанасьєва і Володимира Жемчугова до Страсбургу, а також розповіді останнього про те, як над ним - місцевим жителем, знущалися впродовж восьми місяців у Луганській лікарні тільки за те, що він не підтримав окупаційну владу, дещо витверезили європейців. Але Росія наступатиме й далі, то ж нам варто тримати руку на пульсі європейських рішень та пропозицій.
І останній момент стосується власне самих виборів на Донбасі. Такі вибори можливі виключно в українському форматі. Це означає, що ми маємо повернути контроль за кордоном, Росія виводить свої війська, терористи йдуть геть з нашої землі, а хто не забажає цього зробити, буде відповідати за злочини згідно законів військового часу. У виборах мають брати участь виключно українські політичні партії, а не місцеві осередки сепаратизму. Повинні бути присутні українські та іноземні ЗМІ, міжнародні спостерігачі, відновити свою роботу українське правове поле. За інших умов я не вважаю за можливе проведення виборів на Донбасі і ніколи не голосуватиму за законопроект, який би передбачав вибори на засадах антиукраїнської політики. До цього закликаю і усіх своїх колег по парламенту.
Що ж стосується Європи, вона має зрозуміти, що зрадивши Україну, зрадить і себе. Путіну важливе питання цивілізаційної перемоги. І саме на Донбасі сьогодні йде війна між цивілізаціями «руського миру» та «західної демократії», у який гинуть не громадяни Франції, Німеччини чи Іспанії та Італії. Там свої життя віддають українці. Про це тільки й варто пам'ятати, коли хтось намагається купити собі відстрочку поневолення і поразки за рахунок чужого життя.
Топ коментарі
Роз'яснюю для тих не "понімає".
Європа вже йшла цим шляхом за часів фюрера і врешті решт подолала Гітлера, та ще й дуже вдало - чужими руками. Можливо ще були прецеденти, але цей самий яскравіший і най- масштабніший - люддські втрати в Європі людські були малі порівняно зі СССР-м, де людей нещадно гнали на убій як худобу (а люди для Європи найцінніше). Зараз Путін завяз в Україні і Сирії, і ситуація підвисає на визначений час, тому Європа хоче підштовхнути Путіна до ще більших авантюр, щоби швидше вирішите питання нео-СССР-у.
Так, що Чемберлен був не такий дурний.
Це елементарні речі. Ну понімать то надо елємєнтарноє?
Ну понімать то надо елємєнтарноє?
Історію вчіть, шановний. Спостерігав один... за історією "вєликой вайни нєпабєдімаво савєйскаво саюзу"...
1) "Мінський переговорний процес можна сміливо назвати мертвим, таким, що не працює і не дає жодного позитивного результату."
Результат - це припинення широкомасштабного наступу і захоплення нових українських територій регулярними російськими військами, а також санкції проти РФ, які діють і дають результат. Що, замість переговорів за участю ЄС автор пропонує війну один на один з РФ і відміну санкцій?
2) "Наразі потрібно думати про новий формат".
А хто про нього не думає? І що автор пропонує зробити, якщо рашисти цього не хочуть? Вийти з переговорів і розірвати домовленості в односторонньому порядку? Яким чином цей балабол пропонує змінити формат?
заняла предательскую позицию относительно Украины.Во
времена французской революции деятели, предлагающие подобное,немедленно
отправлялись на гильотину.
Как может
руководство суверенной страны спокойно выслушивать "советы"
иностранных дипломатов, требующих изменить Конституцию страны в угоду
агрессору? Такие дипломаты должны немедленно высылаться из страны.
Ни у каких
"уполномоченных" не может быть полномочий обещать кому-то, изменить
Конституцию своей страны.
"цивилизованные" страны воздерживаются даже от дикарей требовать
изменения их законов, а от Украины какой-то евро-чиновник имеет наглость
требовать изменения Конституции. Это как же надо презирать нашу
страну?...