ВПО – БІЖЕНЦІ В СВОЇЙ БАТЬКІВЩИНІ

У 2014 році вперше в історії своєї незалежності Україна зіткнулася з зовнішньої військовою агресією. Агресією, яку намагаються видавати за внутрішньо-політичний конфлікт чи громадянську війну. Але вже напевно в світі (окрім певних прошарків населення тієї країни, військовиків якої "здєсь нєт) всім зрозуміло, хто є агресором, розпалювачем війни.

Як наслідок дій цих "здєсь нєтов" було окуповано близько 8% території країни, на якій проживало понад 5,8 мільйона осіб. Особливо напружено склалася ситуація на частині території Донецької та Луганської областей, де у зв'язку з окупацією розгорнулися активні бойові дії (Крим у нас "воссоєдінілі" без збройноо опору).

До війни на окупованій нині території Донбасу проживало понад 3,8 мільйона осіб. Не менш ніж половина з них були змушені покинути місце свого постійного проживання і переміститися на неокуповану територію України, а також до Російської Федерації.

Причини цього переміщення різні… І відноситись до цих людей можна по різному.

Відкинемо тих, хто подався в пошуках кращої долі до Рассєі. Тоб-то не будемо приділяти їм уваги в цьому матеріалі, бо ж "вольному - воля, спасенному - рай". Райські кущі Магаданського краю та простори Нєчєрнозємья чекають на них…

Наш матеріал - про долю тих, хто став вигнанцем в своїй малій батьківщині, хто став біженцем в власній Державі. Державі Україна…

В Україні переселенці мають офіційний статус внутрішньо переміщених осіб - ВПО. За приблизними даними Міністерств а соціальної політики, налічується близько півтора мільйона ВПО, що становить близько мільйона триста тисяч сімей! Півтора мільона людських життів, півторамільйона душ, що скалічені цією війною.

Що заставило їх стати переселенцями, що вони несуть в наше суспільство?

Час кажуть найкращий лікар, що лікує душевні рани. Два з половиною роки - достатні термін, щоб відійшли в небуття первинні агресія та непорозуміння між "східняками - переселенцями" та "континентальними мешканцями", розмаїття яких проявляло від "Чого понаїхали? Валіть з свїх ДНР-ЛНР до Роассєї"" до "вВ домайданились до війни - тож вині нам до гроба!". Час примирює поступово тих, чиї чоловіки та батьки загинули воюючи один проти іншого, а родини мають спів- мешкати в одному мікросоціумі. І поступово вирівнюється (хоча і надзвичайно тяжко і повільно" різниця світосприйняття "донєцко-луганскимі", та тими, хто їх прийняв тут, у Великій Україні… Бо ж в усі часи українська душа була така широка та чутлива до людської біди…

Я не буду оцінювати по вчинках чи способу життя окремих індивідуумів (як-то небажання шукати роботу, агресивно-споживацькі настрої "ви нам должни" стан душі всього переселенського загалу. Я хочу закликати до милосердя та до допомоги. Тяжко всім, хто чесно несе свій хрест на зламі епох. Тяжко проводжати на війну та чекати. Тяжко ховати рідних, просто знайомих та незнайомих, що загинули під час "перемир ' я"… Тяжко спостерігати за тим цинічним дійством, яке розігрує "мінська театральна компанія"… Але ми на своїй рідній землі, а ВПО - такі ж самі живі люди, зі своїми бідами, залишились без свого, рідного клаптика землі…

Їх психологічні проблем и носять комплексний характер. Ядром цих проблем є тяжкий травматичний досвід (війна прокотилась їхніми вулицями та дворами), переживання якого ускладнюється необхідністю адаптуватися у новому середовищі. Іншими словами, спостерігається ефект ретравматизації - одна травма накладається на іншу: загроза життю та благополуччю за місцем попереднього проживання (одна травма) поєднується із необхідністю контактувати із незнайомим середовищем (вторинна травма).

І так важливо допомогти їм адаптуватись в цьому новому середовищі в новому перебігу часу, який відрізняється від нашого.

Законом України "про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб" (ВВР, 2015, №1, ст..1) зокрема в статті 9 визначено, що внутрішньо переміщена особа має право на:…створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання…, а місцеві адміністрації мають зебезпечити "надання у разі необхідності внутрішньо переміщеним особам медико-психологічної допомоги". Втім не варто розраховувати лише на дотримання Закону владними структурами. Для того, щоб ці люди залишилися часткою українського народу, щоб їх рани гоїлися швидче, а лихо та сум розділилися на дрібненькі часточки, потрібне розуміння та підтримка громадських організацій, допомога та душевне спілкування сусідів, колег по роботі, друзів по навчанню.

Наприклад так, як це робиться в клубі вихідного дня для переселенців.

Київський клуб вихідного дня для переселенців відкрився в квітні 2016 року, за підтримки German Humanitarian assistance і Malteser International. Основною метою Клубу є надання психосоциальной підтримки ВПО. За шість місяців проекту в клубі були проведені сертифіковані курсу манікюру, копирайтига, української і англійської мови, різні психологічні тренінги і семінари спрямовані на підтримку психічного здоров'я і рішення психологічно-соціальних проблем. З метою поліпшення соціальної адаптації в клубі на регулярній основі проводяться екскурсії, майстер класи по декупажу, ліпленню, гончарству. У жовтні місяці організовані курси Першою до медичної допомоги. За шість місяців проекту різні заходи змогли відвідати більше 230 людей.

Час іде, стихає біль фізичних та душевних ран… Але триває війна. Війна триває не лише на Сході, за наші землі. Війна тут, в глибокому тилу. І це війна - за українські душі. І поки ми не зрозуміємо, що кожна українська душа - доросла чи дитини, зі мешканця Наддніпрянщини, Слобожанщини, Правобережжя, Галичини чи переселенців з Донбасу або Криму, кожна українська душа є безцінною для нашого суспільства, для нашого спільного майбутнього. Бережіть наші українські душі.

А ми готові завжди прийти на допомогу. Щиро та безкоштовно.

Ми запрошуємо всіх хто потребує нашої підтримки в Клуб вихідного дня для переселенців. Адреса Клубу: провулок Шевченка 13/21, У ньому кожної суботи та неділі ігри, курси, тренінги, консультації психолога та багато ще чого цікавого.

Чекаємо вас щосуботи та неділі з 11.00 до 17.00

Кількість місць в групі обмежена, попередній запис обов'язковий!

Тел. 093 058 9163, 098 043 6746, 099 098 0016