Пам'ятати всіх

Наприкінці червня цього року народ України спіткало важке горе, коли загинув Василь Сліпак. Про нього багато чули раніше, а за пару днів після загибелі дізналися й ті, хто ніколи про нього не чув. Вічна йому пам'ять.

Про бійця, який на світлині, на той час ніхто не чув і не знав його окрім родичів, земляків та побратимів.

Це Анатолій Коваль, боєць 25-го батальйону Київська Русь, який мешкав у селі Старі Безрадичі Обухівського району, 1985 року народження.

29 червня разом із Василем він загинув під Дебальцевим під час мінометного обстрілу.

Йому не було присвячено тисяч статей та новин, у новинах не казали його ім'я, він не був посмертно нагороджений орденом "За мужність" 1 ступеню.

Та й не треба йому було вже цього. Нічого йому вже було не треба.

Треба нам. Пам'ятати не тільки тих, кому надається безліч уваги від простих людей до президентських орденів, а всіх.

Всіх. Без виключення.

Ми живі лише тому, що між нашими будинками та ворожими танками стоїть наша армія.