Щоб нам жити на одну зарплату! Депутатську…

Мабуть тим, хто не має справу з людськими стражданнями, легше зробити вигляд, що потреби допомагати і жертвувати взагалі немає. Коли не бачиш, не чуєш, не цікавишся людськими нуждами, то здається, що в цьому житті сонце однаково світить для всіх. Але якщо люди звертаються щодня і благають допомогти, посприяти, долікувати, підняти на ноги, то залишатись байдужими і не стукати у всі двері ми не можемо.

Мотивація наша проста: це наша, Богом дана країна, ми тут живемо. В цій країні - війна. Не АТО, не громадянський конфлікт, а саме відкрита і неприхована зовнішня агресія Москви. Жертвами цієї війни стали наші співвітчизники, наші брати, українці, які першими прийняли удар на себе. Ми мусимо, зобов'язані, повинні зробити все можливе і неможливе, аби відновити цих людей і максимально покращити якість їхнього життя після страшних поранень.

Саме заради них ми задумали і втілили в життя відкриття реабілітаційного центру, саме задля їхнього відновлення маємо намір закупити найкраще обладнання, яке успішно використовується у відомих реабілітаційних центрах по всьому світі. Це мотомед, вертикалізатор, автомобіль з автопідйомником для того, щоб доставити пораненого на візку до центру і назад, а також усе інше обладнання для відновлення бійців зі спинальними травмами.

Про те, що все це начиння коштує захмарні гроші, вже писали не раз і не два. Але купувати його необхідно, тому що лікування закордоном на такому ж обладнанні буде коштувати просто недосяжно дорого.

У людей часто виникають сумніви щодо чесності використання пожертвуваних коштів. Усі ми живемо в реальному світі і щодня стикаємося з людською підлістю і підступністю. Ми усвідомлюємо, що робота благодійного фонду - це не лише вияв доброї волі, а й велика відповідальність перед cуспільством. Усім, хто має сумніви в доцільності покупки чи в ціні необхідного обладнання, пропонуємо ознайомитись з інформацією в інтернеті, яка є в широкому доступі, і пересвідчитись, для чого воно і за скільки його можна придбати.

Якби ж побажання «жити на одну зарплату», депутатську звісно, втілилося в життя хоч на пару місяців! Питання не в тому, що далі гроші були б не потрібні, а в тому, що лише за одномісячну зарплату 10-х депутатів ми могли б успішно закупити найкраще реабілітаційне обладнання і активно розпочати процес відновлення та доліковування наших скалічених бійців.