Махровий популізм від антипопуліста Гройсмана

Черчилль говорив, що фашисти майбутнього називатимуть себе антифашистами. Мабуть, якби він був українцем, то сказав би, що майбутні популісти назвуть себе антипопулістами.

От, наприклад, прем'єр-міністр, який завжди винить у всьому популістів, хоче підняти мінімальну зарплату в два рази. Ініціатива правильна, твердження про те, що праця в Україні недооцінена, не піддається сумніву. Сьогодні наш народ заробляє менше, ніж будь-хто в Європі.

Але закони економіки говорять, що базою для зростання заробітної плати може бути або ріст економіки у відповідній пропорції, або інфляція. Наша економіка зросла за останній рік удвічі? Питання риторичне. Значить гроші на зарплати прийдеться надрукувати. А це призведе до зростання цін і подальшого падіння курсу гривні. І хто після цього популіст?

Але і це ще не все. Якщо зросте мінімальна зарплата, то це означає, що збільшиться оклад судді, прокурора і народного депутата, проти чого виступав прем'єр. Бо зарплати чиновників розраховуються відповідно по розміру мінімалки. Хіба це не популізм - говорити одне, а робити інше?

Тобто, в словах прем'єра мало економіки, але багато політики. Політика полягає в тому, що це пастка для депутатів, які не збираються голосувати за цей бюджет. Саме вони будуть призначенні ворогами українського народу, які не поділяють турботу влади за добробут кожної родини.