Бронь від забуття

Поділюсь із вами його посмішкою. Подарую вам його рішучість. Ви можете узяти собі його сміливість. Ви можете наповнити себе світлою згадкою про людину, яка прожила коротке, але яскраве та насичене життя, яка наповнювала оточуючий світ такою радістю, що тепер не можна стримати у собі сліз.

Денис Богданович Здоровець народився 25.09.1994 року у місті Київ, де і мешкав.

2010 року вступив до Деснянського економіко-правового технікуму при МАУП. Отримав диплом бакалавра та вступив до академії на заочне відділення.

Хлопець полюбляв спорт, грав у регбі, виступав за київську команду "Авіатор". Також дуже імпонувала йому їзда на велосипеді, Денис міг накручувати педалі годинами, на великій швидкості розрізаючи повітря.

Паралельно з цим працював помічником народного депутата.

А помічник нардепа - це майже бронь від усіляких воронок, пострілів, бліндажів, вибухів.

Бронь, але не для Дениса. Якось він розмовляв з побратимами та ті напряму завдали йому питання: "Слухай, а навіщо ти сюди пішов? Ти міг спокійно залишитись у спокійному, байдужому Києві, гроші тобі не потрібні, навіщо тобі цей віковічний окопний бруд?"

"Я вам так скажу. Можете мені не вірити. Можете посміятися. Але я не міг більше сидіти вдома. Я відчував себе незручно, я розумів, що треба щось робити, не міг я нормально жити, знаючи, що нічого не робив, а лише спостерігав", - відповів хлопець.

Ніхто не засміявся. Йому повірили та потисли руку.

Денис Богданович був живіший за всіх живих, його невичерпний оптимізм просто розсіювався навколо хмаринками доброго настрою. Він радів життю та дарував цю радість іншим, завжди знаходив слова, після котрих люди починали посміхатися. Чисте серце та добра душа, за що його всі полюбили.

Також він був справедливим та сміливим. Одного разу побачив, як до незнайомої дівчини лізуть якісь місцеві ромео хуліганської зовнішньості та заступився за неї. Один заступився, його тоді сильно побили, вибили щелепу, але він повів себе, як справжній чоловік, у той час, як інші перехожі вивчали свої задирки.

27.02.2016 року Денис підписав із ЗСУ контракт на три роки. Перебував на навчаннях на полігоні Десна до 29 квітня.

Солдат, стрілець, санітар взводу 1-го мехбату 72-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 3 листопада о 19.00 у промзоні Авдіївки Донецької області внаслідок прямого влучання 120-мм міни в окоп, де знаходився воїн.

До вас постукала у душу одна історія. Відкрийте. Впустіть. Запам'ятайте.

Війна може вирвати солдатів з обіймів життя, але їй непідвласне випалення спогадів про них з нашої пам'яті, якщо тільки ми самі цього не дозволимо.