«Гаряча лінія» для учасників АТО. Зворотній зв'язок отримано.

17 листопада 2016 року контактний центр Кіровоградської ОДА став ретранслятором проблем і скарг учасників АТО у сфері захисту їх прав. Наші захисники та члени їх сімей мали змогу зателефонувати на «гарячу лінію» та отримати професійну юридичну консультацію, відчути правову підтримку, обрати необхідну лінію захисту свого права. Проведення таких консультацій для військових вже стало традиційним як для мене, так і для самих військових. Під час телефонного спілкування ми шукали і успішно знаходили шляхи виходу з правових заплутаних лабіринтів сьогодення.

Запланованої однієї години консультацій не вистачило, тому час продовжили і разом з працівниками контактного центру прийняли всі дзвінки від учасників АТО. І навіть після закінчення 1,5-годинної консультації люди продовжували телефонувати.

За весь час «гарячої лінії» було прийнято 11 дзвінків, ще трьох додзвонювачів було проконсультовано в індивідуальному порядку. Провівши багато таких консультацій, щоразу переконуюсь, що кожне звернення - це окрема проблема в житті людини, яка з нею живе і намагається її вирішити. Коли ти сприймаєш питання ніби свою проблему, мотивація допомоги та шляхи її вирішення одразу проясняються. Такий підхід є не тільки морально вірним, але і просто професійним та продуктивним, він допомагає встановити кращий рівень довіри між консультантом та клієнтом і дає більші можливості для вирішення заданого питання.

Під час консультування надійшли звернення з таких областей: одна половина - це мешканці Кіровоградщини (Знам'янка, Олександрія, Новомиргородський та Голованівський райони), інша половина - це інші області (Черкаси, Закарпаття, Бердичів, Київ, Сумська область). Така широка географія дзвінків свідчить про гостроту і актуальність проблем правового захисту учасників АТО. Як бачимо, гаряча лінія голови Кіровоградської ОДА користуєтья популярністю не тільки серед мешканців Кіровоградщини, але і серед представників багатьох інших областей.

По мірі підвищення правової обізнаності військових та з плином часу одні проблеми вирішуються, а на їх місце приходять інші, часом не менш вагомі, однак порушень прав менше не стає, змінюється їх характер.

Якщо говорити про аудиторію, то серед додзвонювачів були різні категорії осіб: це і військовослужбовці, які зараз проходять військову службу, і ветерани війни, які вже звільнились, і волонтери, які опікуються військовими, ну і звичайно, їх родичі, як правило, матері та дружини. Часто саме вони займаються питаннями пільг та статусів, поки чоловіки служать або певний час «оговтуються» від місяців, проведених в бойових діях.

Проаналізувавши характер звернень, можна коротко окреслити коло питань, які були озвучені під час «гарячої лінії». Найбільш актуальними виявились питання щодо статусу УБД та збереження робочого місця, посади і середнього заробітку для контрактників.

Щодо стосується статусу учасника бойових дій, то прослідковується тенденція, яка є однаковою у різних куточках України і пов'язана із затягуванням процесу його отримання. Іноді такі проблеми є системними і тоді статус не дають усім військовим конкретної військової частини, а іноді, (і це буває частіше) командири частин, перевищуючи своє службове становище і користуючись своїми повноваженнями, свідомо не подають документи в установлені законом строки через особисті конфлікти з військовослужбовцями, "виховуючи" їх, та чинять на них психологічний тиск, спонукаючи до певних дій. Отже, військові опиняються у залежності від позиції і ставлення командира, адже саме від нього залежить отримають вони статус через місяць, два, півроку чи рік.

До слова, одне зі звернень надійшло від звільненого учасника АТО з Голованіського району Кіровоградської області, який вже 2 роки чекає на свій статус УБД і все безуспішно. Думаю, що він чекав би іще 2 роки, аби не зателефонував на «гарячу лінію», де отримав чіткий алгоритм дій щодо захисту свого права та правовий супровід у майбутньому у разі якщо йому не вдасться вирішити проблему самостійно.

Нагадую, що відповідно до п. 6 Порядку надання статусу учасника бойових дій командир військової частини зобов'язаний подати документи на отримання статусу протягом 1 місяця з дня виконання особою завдань в АТО, після чого їх розглядає відповідна відомча комісія. Як правило, найбільші проблеми виникають саме на етапі подання документів із частини до відомчої комісії. Часто-густо командири їх просто не подають чи подають із запізненням, хоча жодних юридичних підстав для неподання документів у командира немає.

Другим нагальним питанням є збереження середнього заробітку на підприємстві, установі, організації для військовослужбовців. Мова йде, як правило, про контрактну службу. Військовослужбовці скаржаться або на звільнення з підприємств, поки вони служили, або на невиплату середнього заробітку за час їхньої служби. І перше, і друге є порушеннями і потребують правового досудового чи судового захисту.

На жаль, у 2016 році роботодавцю перестали відшкодовувати середній заробіток для його працівників з бюджету, що означає, що роботодавець сплачує його самостійно і не отримує за це компенсацій. Це є однією з проблем правового регулювання, що створює подібні ситуації. Однак юридично закон на боці військовослужбовців, а обов'язок виплати середнього заробітку залишається чинним. «Dura lex, sed lex», - як казали римляни. «Закон суворий, але це закон». Стаття 119 Кодексу законів про працю гарантує військовослужбовцям збереження середнього заробітку, місця роботи та посади. А тому його необхідно виконувати, в інакшому разі - передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність для роботодавця.

Військовослужбовців також цікавила процедура отримання житла та постановки на житлову чергу. Мова йде про право на першочергове забезпечення житловою площею осіб, які потребують житлових умов відповідно до п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Це особи, які просто мають право на те, щоб стати на облік. І друге, це компенсація за житло сім'ям загиблих та інвалідам війни І і ІІ групи відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 719 від 19.10.2016 р.

Серед інших питань задавали такі: відновлення документів (паспорту та посвідчення УБД - що робити в разі втрати документів), кредитні зобов'язання перед банками (зокрема йдеться про нарахування відсотків за користування кредитом, вирахування боргу із зарплатної картки військовослужбовця, на яку він отримує грошове забезпечення без рішення суду - звичайно, такі дії є незаконними і містять ознаки шахрайства зі сторони банку).

Наших захисників цікавили й інші питання, наприклад: користування пільгами на комунальні послуги, порядок та документи, які потрібні для звільнення з військової служби, сума одноразової допомоги учасникам бойових дій до 05 травня. Військовослужбовці цікавились, що потрібно зробити для переведення з однієї військової частини до іншої та чи виникає в командира частини обов'язок переведення чи це лише його право, який він використовує на власний розсуд. Також ставили питання щодо строків звільнення з військової служби за контрактом, отримання земельної ділянки та звільнення від земельного податку учасників бойових дій та інвалідів війни.

Як бачимо зі звернень та піднятих питань, географія дзвінків була дуже строкатою, а підняті питання досить різноманітними. Всі звернення були оброблені, зафіксовані, а люди отримали те, заради чого вони телефонували: юридичну консультацію та можливість правового супроводу у майбутньому. А юристи та органи влади - чіткий зворотній зв'язок щодо проблем, які виникають в учасників АТО.

Підсумовуючи, хочу зазначити, що такий інструмент як «гаряча лінія» дозволяє чути проблеми людей і відповідним чином реагувати на них. Вона здатна забезпечити зворотній зв'язок та є одним із методів ефективної комунікації. Однак результати від використання цього інструменту напряму залежать від політичної волі до змін та від того, чи продовжується робота по контролю за виконанням звернень, прийнятих на «гарячій лінії», адже після надходження звернень робота не закінчується, а лише починається…

Нагадую, що безкоштовну юридичну консультацію учасники АТО можуть отримати в соцмережах: facebook.com/anton.krasov, facebook.com/jurshtab, vk.com/jurshtab , а також за телефоном до ВПГО "Юридична Сотня" - 0 800 308 100.