Про Громадські об’єднання…

Для чого ми об'єднуємось? Яку мету переслідуємо та чого чекаємо від громадських об'єднань?

Це дуже доречні питання, які потребують детального аналізу та роз'яснень.

Насамперед треба розуміти, що в суспільстві існує потреба в створенні громадських об'єднань для висвітлення проблем, які досить тяжко донести до широкого кола поодиноким громадянам. Також існують дві форми реалізації управляння на місцях - органи виконавчої влади на місцях (виконавча) та органи місцевого самоврядування (виборча). Виконавчу владу представляють Облдержадміністрації, райадміністрації та їх департаменти тощо. Це дуже структурована та керована структура з якою досить легко вести справи навіть окремим громадянам. Зовсім інша річ - виборча влада. Досі не реалізовано жодного механізму відгуку депутатів та притягнення їх до відповідальності за невиконанні обіцянки. Механізм роботи з органами місцевого самоврядування можливо запустити тільки через громадські об'єднання, котрі по суті є спільнотою виборців цих самих органів. Міськради, сільради та їх голови повинні нести відповідальність перед своїми громадянами, які їх обрали до органів місцевого самоврядування. А громадське об'єднання висловлює загальну думку спільноти громадян/виборців. Тому на теперішній час громадські організації є одним з самих ефективних методів донесення думки суспільства до депутатів та голів міськрад або сільрад.

Існує дві форми об'єднання громадян - це громадські організації та громадські спілки. Різниця полягає у тому, що Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Чим сильні громадські організації, так це своїм активом. Активні члени організації планують та втілюють у життя плани та програми ГО. Вони домагаються від влади відповідальності за свої обіцянки. Та доносять до спільноти результати своєї роботи.

Щодо громадських спілок учасники яких є юридичними особами. На прикладі ГС "Дніпропетровської обласної асоціації об'єднань учасників АТО" можливо показати, що успішна діяльність організації насамперед залежить від успішної діяльності її членів. Так як імідж та обличчя організації формують її члени. І загальний звіт ГС це сукупність звітів ГО, що до неї входять. Тому виникає деякий дискомфорт у порозумінні того, що робить ГС та як оцінювати ефективність її діяльності…

Загальна мета асоціації - це створення єдиного інформаційного простору серед всіх існуючих громадських організацій за для того, щоб усі були в курсі усіх подій та проектів, що реалізуються ГО області. Це необхідно для того, щоб усі члени спільноти учасників АТО могли в будь якій точці Дніпропетровської області долучитися до подій, заходів, проектів та ін. які реалізуються громадськими організаціями на містах. Друга задача - це здійснення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та в органах виконавчої влади в напрямку вирішення питань учасників АТО за допомогою включення наших представників в різноманітні наглядові ради, комісії, комітети та інші формування при цих органах влади. З цього формуються задачі голови та правління асоціації. Члени правління акумулюють інформацію та проблеми по регіонам за які вони відповідають. Далі на щотижневих зборах правління відбувається формування груп питань та подальше їх відпрацювання з відповідними органами з супроводом правління асоціації. Голова правління - це особа, найголовніша діяльність якого полягаю у об'єднанні організацій та їх ідей у загальну структуру діяльності спілки. Також він займається висвітлюванням діяльності спілки та популяризує ідеї спілки серед потенційних учасників.

Також хочеться відмітити, що асоціація не підтримує жодної політичної сили. Це тому, що ми виступаємо проти розділення учасників АТО на політичні партії. Тому, що спробуйте уявити ситуацію, коли два побратими під час війни в одному окопі протистоять спільному ворогу, разом ділять хліб та каву…. А коли повертаються до дому їх розривають різні політичні сили, вони потрапляють у два протилежні табори і вимушені виступати вже як супротивники, хоча і не могли цього спрогнозувати будучі на війні. Тому можна сказати, що право вибору політичної сили це особиста справа кожного учасника АТО і його відповідальність за свій вибір…