Стара нова поліція
В районі Бахмута на Соледарському повороті поліцейські зупинили волонтерську автівку Ф.О.Н.Д.у Діани Макарової, про що повідомила сама волонтерка на своїй сторінці Фейсбук. За її словами, огляд проводило 12 осіб поліції та патрульного полку під керівництвом майора Станіслава Загурського та підполковника Крикунова.
Поліціянти у грубій формі почали огляд та не дозволили волонтерам торкатися особистого майна упродовж обшуку. Волонтери поводитися чемно, лише попросили вимкнути поліцейські сигналки - адже у Олександри Макарової, членкині екіпажу, епілепсія, та блимання сигналок могло спровокувати напад. У хамському тоні, поліцейські відмовили.
В результаті, напад у волонтерки таки стався. Ясна річ, що прояви людськості для "захисників порядку" - атавізм, тож у медичній допомозі дівчині відмовили, пославшись на відсутність аптечок у поліцейських машинах. Обшук, ясна річ, не припинили.
Коли Діана Макарова почала знімати дії поліції на відео, майор Загурський почав викручувати їй руку.
Після закінченні огляду поліцейські покликали понятих і почали наполягати на проведенні повторного обшуку вже у присутності останніх. Що вони сподівалися знайти з другої спроби - лишається тільки здогадуватися.
Попри всі намагання, нічого забороненого при обшуку не знайшли, повторний огляд проводити не стали - Олександра уже потребувала невідкладної медичної допомоги. Результат - волонтери змушені були повернутися в Бахмут, постраждала опинилася в реанімації. А військові на кількох позиціях не дочекалися допомоги.
Ця історія - одна з тисяч. Можна згадати низку брутальних обшуків у волонтерів чи бійців удома - без присутності адвокатів, із залякуванням, заламуванням рук (зокрема дітям), вилученням техніки (простіше кажучи, грабунком) та низкою інших грубих порушень. Або шиту білими нитками справу про продаж вогнепалу міфічній "бурштиновій мафії", що СБУ намагається "клеїти" ніжинському майстрові історичної реконструкції Денису Дубровському. Історій багато, одна химерніша за іншу. Об'єднує їх одне: в жодному випадку так звані "правоохоронні" органи не понесли відповідальності за скоєні порушення. Вочевидь, жертва мала би бути щаслива вже з того, що вийшла живою й здоровою (чи майже здоровою) після контакту з людьми у формі.
Дуже не хочеться розганяти "зраду" і вірити, що патрульні діяли зумисне, аби нашкодити волонтерам. Дуже хочеться думати, що це всього лише тупий, кричущий непрофесіоналізм. Що, втім, у контексті даної історії не перестає бути злочинним.
Окрім безкарності злодіїв у формі, ці історії мають ще одну спільну рису: стати випадковою чи зумисною жертвою прагнення поставити "галочку" та виконати службовий "план" може, в принципі, будь-хто і будь-коли. Від небажаного "захисту" не захищений ніхто, і поліцейське свавілля нанівець дискредитує зусилля тих, хто дійсно прагне, аби поліція була новою, без "лапок". Поліцейська реформа, провівши у "світле майбутнє" менше 20% нових, незаплямованих кадрів та нову форму й назву, протягла туди ж контрабандою "кращі" традиції "совка". Тільки от люди, навчені Майданом і війною, все рідше погоджуються на роль "жертви", і добре, якщо протистояння відбувається у громадсько-правовому полі. Гірше, якщо у "жертви" виявляється зброя і достатньо нарваності, аби її застосувати. А такі випадки ризикують стати трендом, якщо правоохоронці в негайному порядку не вивчать основи хороших манер, права і обов'язки свої та інших громадян. А також не заведуть аптечки в авто і навички надання першої допомоги.Адже кредит довіри людей до Нової поліції не гумовий.
Как бы так кратко описать этот феномен не видеть реальность... процитирую отрывок из Пелевина:
"- Так вот, «уловка-22» заключается в следующем: какие бы слова ни произносились на политической сцене, сам факт появления человека на этой сцене доказывает, что перед нами б**дь и провокатор. Потому что если бы этот человек не был б**дью и провокатором, его бы никто на политическую сцену не пропустил - там три кольца оцепления с пулеметами. Элементарно, Ватсон: если девушка сосет *** в публичном доме, из этого с высокой степенью вероятности следует, что перед нами проститутка.
Я почувствовал обиду за свое поколение.
- Почему обязательно проститутка, - сказал я. - А может это белошвейка. Которая только вчера приехала из деревни. И влюбилась в водопроводчика, ремонтирующего в публичном доме душ. А водопроводчик взял ее с собой на работу, потому что ей временно негде жить. И там у них выдалась свободная минутка.
Самарцев поднял палец:
- Вот на этом невысказанном предположении и держится весь хрупкий механизм нашего молодого народовластия…"