5 театральних провалів Києва
1. Театр на Подолі
Прем'єра довгоочікуваної новобудови провалилась: окреме приміщення для театру на Андріївському узвозі викликало шквал критики в київської публіки. Театр на Подолі чекав на власну сцену 12 років, переживши переселення з Гостиного двору, тому радіє новому великому приміщенню, але от громадськість обурена. Пристрастями довкола "чорного куба" на Андріївському перейнявся вже й мер міста. Незалежно від того, як час і архітектори розсудять прихильників і противників цього експерименту, випадок з Театром на Подолі показує, чим обертаються залаштункові кабінетні рішення. І свідчить про те, що культурне обличчя Києва звикли формувати на власний розсуд і без узгодження з громадою. Ті, хто покликаний лише адмініструвати всі процеси в місті.
2. Мала опера
Мрія української оперної діви Євгенії Мірошниченко про створення в колишньому Клубі трамвайників Малої опери для експериментів і реалізації таланту молодих музикантів так і залишилась мрією. На сайті Департаменту культури повідомляється, що від 2005 року і до цього часу будівля театру перебуває в стадії капітального ремонту, тому Мала опера як театральний заклад не функціонує. За сценарієм КМДА "Київська мала опера - це новий арт-простір міста для молодих і сміливих духом людей, українських діячів мистецтва, які не бояться і готові змінювати навколишній світ на краще. Романтичний настрій Малої опери має особливий містичний відтінок".
У реальності містичний відтінок справді є. "Унікальний майданчик в історичному центрі міста" активно функціонує, але від Малої опери в ньому лише назва. Тут регулярно проходять не лише концерти відомих популярних музичних гуртів, здатних оплатити сцену, але й корпоративи, дискотеки, фотосесії, бізнес-тренінги та інші комерційні заходи для "молодих і сміливих духом людей". Прейс-куранту на сайті немає, але вартість оренди дізнатися нескладно: зняти велику залу на ніч можна за 14 тис. грн, ще стільки ж коштує світло і звук у ній. Муніципальне майно приносить чималий дохід орендодавцям, але за документами Мала опера вся боргах. І на її ремонт збирають гроші на благодійному концерті пам'яті Євгенії Мірошниченко...
3. Театр пластичної драми на Печерську
Два роки тому на Печерську розігралась драма, яка не привернула уваги київської публіки так, як поява нового театру на Подолі. Хоча у фіналі цієї драми Київ втратив один зі своїх унікальних театрів. Узимку 2015 року Київрада підтримала проект Департаменту культури КМДА, що передбачав ліквідацію Театру пластичної драми на Печерську і приєднання його до іншого комунального театру. Театр пластичної драми від початку був проти такої ідеї і навіть пішов у суд проти Департаменту культури, але всі суди програв. Не вдалося єдиному в Україні "театру без слів" знайти спільну мову і з новими сусідами в маленькому підвальчику на вул. Шовковичній. Не пройшло і півроку, як жодної вистави з репертуару Театру пластичної драми не лишилося, а трупа поступово звільнилася.
Залаштункове об'єднання двох маленьких київських театрів, яке провели всупереч думці фахівців і бажанням глядачів, закінчилося тим, що в столиці зник останній театр пантоміми. Департамент культури запевняв, що реорганізація театру йому не зашкодить і гарантував збереження унікального жанру мистецтва. Але хеппі-енду не сталося.
4. Театр опери та балету для дітей та юнацтва на Подолі
Ще один театр на Подолі, в якого є проблеми, але вони сховані за фасадом. Фасад уже не викликає резонансу, хоча був предметом уваги киян ще пару років тому. Театр опери і балету для дітей став місцем розслідування через те, що регулярно приймав у своєму фойє базари, які анонсувались поруч з дитячими виставами. Після скандалу в ЗМІ і появи в театрі навесні 2015 року ревізійної групи базари там припинилися, але директор, якого підозрювали в чорній бухгалтерії, лишився на місці. Навіть закон Мінкульта про призначення керівників закладів культури винятково на конкурсній основі не похитнув крісла під директором дитячого театру на Подолі. Той півжиття працював водієм, тому його спроможність керувати театром опери та балету, особливо в умовах поєднання цієї посади з обов ' язками худрука, викликала багато запитань. Але тільки не в Департаменті культури Київської адміністрації.
5. Роль "культурного діяча"
Роль культурного менеджера, яку грає в столиці Департамент культури, назвати вдалою не випадає. Після Майдану туди прийшли нові люди, призначення яких теж відбувалося за лаштунками і без відкритого конкурсу. Директор Департаменту культури Діана Попова прийшла на сцену київського культурного життя з кінно-спортивного клубу, до того робила кар ' єру в ресторанному бізнесі. Нинішньому директору Департамента культури театр і мистецтво не чужі: Попова була співзасновником ТОВ "Театраль", де починала адміністратором у ресторані "Дежавю" і допрацювалась до арт-директора. У цій ролі вона організовувала виступи зірок сцени для відвідувачів.
Хоча на державну службу Діана Олегівна перейшла, так і не здійснивши своєї мрії (відкрити дитячу кінну школу), у роль "культурного діяча" вона вжилась швидко. Фото з кінотеатрів і кафе Києва в її фейсбуці поступилися місцем фотозвітам з київських закладів культури. Але між культурним діячем і менеджером все-таки є різниця, і ця різниця загрожує провалами в культурному житті столиці.
