Офіційне звернення ГРД до парламенту.
Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. Громадська рада доброчесності складається з двадцяти членів....
Громадська рада доброчесності: 1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 2) надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 3) надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє; 4) делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді); 5) має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді. Для здійснення повноважень, зазначених у цій статті, членам Громадської ради доброчесності надається право безоплатного та повного доступу до відкритих державних реєстрів
(Стаття 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)
Громадська рада доброчесності звертається до шановних парламентаріїв з цим зверненням, закликаючи підтримати відповідні поправки до законопроекту «Про Вищу раду правосуддя», який планується розглянути у другому читанні. Закликаємо всіх небайдужих приєднатися до цього звернення.


24 листопада 2016 року
Голові Верховної Ради України
п. Андрію Парубію
Голові Комітету з питань правової
політики та правосуддя
п. Руслану Князевичу
Голові фракції партії «Блок Петра
Порошенка»
п. Ігорю Гриніву
Голові фракції партії «Народний Фронт»
п. Максиму Бурбаку
Голові фракції всеукраїнського об'єднання
«Батьківщина»
п. Юлії Тимошенко
Голові фракції Радикальної партії Олега
Ляшка
п. Олегу Ляшку
Голові фракції політичної партії «Об'єднання
"Самопоміч"
п. Олегу Березюку
01008, м.Київ, вул. Грушевського, 5
23 листопада 2016 року на установчому засіданні Громадської ради доброчесності одноголосно прийнято рішення звернутися до Вас з даним зверненням.
Одними з ключових цілей судової реформи є очищення та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань, відновлення довіри громадян до судової гілки влади. Досягнути дані цілі можливо лише за умови активного залучення громадськості у процесах реалізації реформи та формування нового судового корпусу. З цією метою Законом «Про судоустрій та статус суддів» передбачено формування Громадської ради доброчесності, яка має покликана стати голосом суспільства у цих процесах.
11 листопада 2016 року Громадську раду доброчесності (надалі - Рада або Рада доброчесності) сформовано. Усі члени Ради свідомі того, яка велика відповідальність лежить на нас, і що ми зобов'язані докласти максимум зусиль, для того щоб виправдати очікування суспільства та сповна реалізувати ідею формування чесного та справедливого суду шляхом очищення і оновлення.
Саме відчуття даного обов'язку та намагання максимально ефективно втілити концепцію судової реформи змушує нас звернутися до народних депутатів із наступним.
Основним завданням Ради доброчесності є збір, аналіз інформації щодо судді (кандидата на суддю) та підготовка висновків щодо його відповідності критеріям доброчесності та етики поведінки. Такі висновки повинні бути вмотивованими, підтверджуватися надійними джерелами інформації та неупередженими. Члени Ради є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності. Якісний склад поточної Ради повністю відповідає цим вимогам. Серед членів Ради є визнані науковці, адвокати, журналісти, громадські діячі, 6 кандидатів наук, 1 доктор наук.
Незважаючи на високі вимоги та стандарти, які встановлені як до членів Ради так і до їх висновків, закон не надає цим висновкам жодної юридичної сили. Ні Вища кваліфікаційна комісія суддів, ні Вища рада правосуддя не зобов'язана враховувати висновки Ради доброчесності. Нажаль, усім відомі випадки, коли очевидні факти недоброчесності окремих суддів, значний суспільний резонанс не перешкоджали таким суддям успішно проходити офіційні перевірки. Все це лише продовжувало підривати і так невелику довіру до суду.
По суті, Рада доброчесності не має жодних реальних повноважень та інструментів для реалізації очікувань суспільства. У зв'язку з цим у нас є серйозні побоювання, що наші висновки можуть бути проігноровані, а це призведе до ще більшого розчарування та зневіри у суспільстві у судах та реформах.
Дивним є і те, що Рада доброчесності, яка буде отримувати та перевіряти інформацію про недоброчесну чи неетичну поведінку суддів не зможе ініціювати дисциплінарне провадження щодо такого судді.
Ми вважаємо, що для забезпечення дійсно ефективної роботи Ради та залучення громадськості до процесів добору суддів необхідно внести відповідні корективи у законодавство.
У Верховній Раді на розгляді перебуває законопроект № 5180 від 23.09.2016 року «Про Вищу раду правосуддя», який прийнято у першому читанні. Рядом народних депутатів запропоновані зміни до законопроекту, які вирішують названі проблеми, суть яких полягає у наступному:
- при негативному висновку Ради доброчесності суддя може бути призначений лише за умови, що за нього проголосувало мінімум 16 з 21 членів ВРП.
- Громадській раді доброчесності надається право ініціювати дисциплінарні провадження щодо судді.
- встановлюються законодавчі підстави для взаємодії Громадської ради доброчесності з Вищою радою правосуддя в межах їх повноважень.
Звертаємось з проханням підтримати дані пропозиції. Лише за наявності реальних повноважень у Ради є шанс, що голос громадськості дійсно буде почутий, а довіра суспільства до судів почне зростати.
Сподіваємось на щире бажання народних депутатів забезпечити реальне втілення судової реформи.
Координатор
Громадської ради доброчесності Віталій Титич

Стаття 5. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є Громадянин України.
Громадяни України здійснюють владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно Громадянам України і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Ніхто не може узурпувати державну владу.
...а так є -
Стаття 5. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ.
Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Ніхто не може узурпувати державну владу.
"Народ" - це розмите ...., це позавчорашній пережиток...
Французька Декларація прав людини і громадянина.
Стаття 35.
Коли влада порушує права народу, повстання для народу і для кожної його частини є його священним правом і невідкладним обовязком.