Працювати, а не говорити

Дуже легко казати, що 3200 гривень мінімальна зарплата - це погано, коли продаєш, як Тимошенко, за 5 мільйонів доларів посаду міністра екології газовому корупціонеру Онищенку.

Дуже легко погоджуватися на продаж нашої землі чи скасування мораторію на вивіз необробленого лісу-кругляка, коли усі твої підприємства, статки і маєтки сховані в офшорах, як у Порошенка.

Дуже легко ходити з простягнутою рукою по кредити до МВФ, коли маєш громадянство іншої держави і не збираєшся їх вертати.

Дуже легко жалітись людям про нестачу коштів у бюджеті, коли 80% економіки у тіні, і водночас збільшувати мільярдні видатки на прокуратуру та суди, як Гройсман.

Паразитувати на проблемах людей - легко. Робити щось корисне - важче. Радикальна партія добилась ухвалення мораторію на продаж землі та заборони вивезення з країни лісу-кругляку.

Ми півтора роки переконували урядовців підняти удвічі мінімалку і нарешті маємо хоча б 3200 гривень.

Зараз з уряду я вигризаю збільшення мінімальної пенсії, бо пів-мільйона людей отримують 947 гривень пенсії на місяць. Переконаний, що дотиснемо. Так само, як і можливість пенсіонерам отримувати безплатні ліки, спецрежим оподаткування для фермерів, державне фінансування профтехосвіти та компенсацію вартості житла для переселенців.

Бо ми не лише говоримо, а й працюємо. На Україну і українців.