Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.
Чи зможе держава захисти викривачів корупції?
Без закону, звісно, ні.
Сьогодні досі б'ється як риба об лід, Лариса Гольник, суддя-викривачка, яка не побоялася винести правосудне рішення в рамках закону, а не на користь мера Полтави Олександра Мамая, який звинувачувався у конфлікті інтересів.
Схожа історія сталася з суддею Черкаського апеляційного суду Сергієм Бондаренко. Його змушували прийняти незаконне рішення у справі приватного акціонерного товариства "Азот" про виселення жінки-вчительки із службового приміщення. Мотивувалося воно тим, що ПАТ "Азот" безкоштовно надасть суду для святкування дня судочинства приміщення Палацу дружби народів. Після винесення рішення на користь вчительки, суддя стикнувся з спробами повністю паралізувати його роботу.
Яскравим прикладом викриття корупції у міжнародних масштабах є історія Ганни Бурдиляк та Михайла Тульського, волонтерів, які працювали у міжнародній організації "Червоний хрест" і засвідчили відмивання міжнародних коштів, а також перепродаж безкоштовної гуманітарної допомоги. Волонтери спільно з журналістами-розслідувачами підняли цю тему на зовні. У суспільстві стався резонанс. По факту порушення відкрито кримінальне провадження. Так, волонтери поплатилися за розголос звільненням. Але, як бачимо, для них суспільна значущість і важливість теми, стала більшим пріоритетом.
Є студенти-викривачі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, які також стали викривачами корупції. Вони добилися звільнення директора Інституту розвитку дитини і реорганізації його - він повернувся в попередній статус - став кафедрою. Цих сміливців не відрахували, проте на них неодноразово здійснювався вплив адміністрації вишу і залякування заниженням балів.
Усі ці приклади не поодинокі. Людей-викривачів, сміливців, можна знаходити кожен день, але чи готові вони заявляти про корупцію не маючи ніякого захисту. Я дуже сумніваюся.
У суспільстві вже досить довгий час точаться дискусії навколо закону "Про захист викривачів інформації". Багато експертів, міжнародних інституцій, депутатів та активістів його підтримують.
На сьогодні, законопроект отримав позитивний висновок профільного комітету з протидії та запобігання корупції і наразі чекає внесення на Погоджувальну раду і в сесійний зал.
Проте цьогоріч депутати були не в змозі його проголосувати. Так само як і декілька інших антикорупційних новинок: це і прослушка для НАБУ, і антикорупційні суди, досі не сформоване Державне бюро розслідувань.
Позавчора Верховна Рада проголосувала за Державний бюджет на 2017 рік. Це стало певною крапкою цьогорічних законодавчих ініціатив парламентарів. Законопроект "Про захист викривачів інформації" досі чекає свого часу. Але варто сказати, що вікно можливостей, з плином часу і великою вірогідністю наближення виборів, може скоро закритися.
Ключовим моментом для початку 2017 року має стати ухвалення закону про захист цих сміливців. Лише маючи таких людей, які не бояться і готові в слух говорити про корупцію, ми зможемо її долати. НАЗК, Омбудсмен, депутати спільно з активістами мають об'єднати свої зусилля і встигнути скористатися можливість - проголосувати закон.
Якщо цього ми не зробити протягом січня-лютого 2017 - Україна може втратити шанс на зміни. Ми ж з вами цього не маємо допустити.
Сьогодні досі б'ється як риба об лід, Лариса Гольник, суддя-викривачка, яка не побоялася винести правосудне рішення в рамках закону, а не на користь мера Полтави Олександра Мамая, який звинувачувався у конфлікті інтересів.
Схожа історія сталася з суддею Черкаського апеляційного суду Сергієм Бондаренко. Його змушували прийняти незаконне рішення у справі приватного акціонерного товариства "Азот" про виселення жінки-вчительки із службового приміщення. Мотивувалося воно тим, що ПАТ "Азот" безкоштовно надасть суду для святкування дня судочинства приміщення Палацу дружби народів. Після винесення рішення на користь вчительки, суддя стикнувся з спробами повністю паралізувати його роботу.
Яскравим прикладом викриття корупції у міжнародних масштабах є історія Ганни Бурдиляк та Михайла Тульського, волонтерів, які працювали у міжнародній організації "Червоний хрест" і засвідчили відмивання міжнародних коштів, а також перепродаж безкоштовної гуманітарної допомоги. Волонтери спільно з журналістами-розслідувачами підняли цю тему на зовні. У суспільстві стався резонанс. По факту порушення відкрито кримінальне провадження. Так, волонтери поплатилися за розголос звільненням. Але, як бачимо, для них суспільна значущість і важливість теми, стала більшим пріоритетом.
Є студенти-викривачі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, які також стали викривачами корупції. Вони добилися звільнення директора Інституту розвитку дитини і реорганізації його - він повернувся в попередній статус - став кафедрою. Цих сміливців не відрахували, проте на них неодноразово здійснювався вплив адміністрації вишу і залякування заниженням балів.
Усі ці приклади не поодинокі. Людей-викривачів, сміливців, можна знаходити кожен день, але чи готові вони заявляти про корупцію не маючи ніякого захисту. Я дуже сумніваюся.
У суспільстві вже досить довгий час точаться дискусії навколо закону "Про захист викривачів інформації". Багато експертів, міжнародних інституцій, депутатів та активістів його підтримують.
На сьогодні, законопроект отримав позитивний висновок профільного комітету з протидії та запобігання корупції і наразі чекає внесення на Погоджувальну раду і в сесійний зал.
Проте цьогоріч депутати були не в змозі його проголосувати. Так само як і декілька інших антикорупційних новинок: це і прослушка для НАБУ, і антикорупційні суди, досі не сформоване Державне бюро розслідувань.
Позавчора Верховна Рада проголосувала за Державний бюджет на 2017 рік. Це стало певною крапкою цьогорічних законодавчих ініціатив парламентарів. Законопроект "Про захист викривачів інформації" досі чекає свого часу. Але варто сказати, що вікно можливостей, з плином часу і великою вірогідністю наближення виборів, може скоро закритися.
Ключовим моментом для початку 2017 року має стати ухвалення закону про захист цих сміливців. Лише маючи таких людей, які не бояться і готові в слух говорити про корупцію, ми зможемо її долати. НАЗК, Омбудсмен, депутати спільно з активістами мають об'єднати свої зусилля і встигнути скористатися можливість - проголосувати закон.
Якщо цього ми не зробити протягом січня-лютого 2017 - Україна може втратити шанс на зміни. Ми ж з вами цього не маємо допустити.
адаптировать систему грабежа страны посредством госструктур и карманного парламента.....
а всё остальное производное. Именно адаптировать а не побороть коррупцию.