Підсумки року, чи “Гольф і досі там...”

Підсумовуючи рік, не буду розповідати про всі "Перемоги" та "Зради". Цього добра повно у фейсбук. Я хів би зупинитись на одному явищі, яке турбує українців з часів, коли Верховна рада перетворила засіб для пересування - на розкіш. У 1998-му році під надуманим приводом - "захист національного виробника" депутати, чий бізнес пов'язаний з виробництвом того, що вони називають автомобілями - обклали покупців вживаних машин з Європи скаженими акцизами. І от нарешті, минулого року, під тиском суспільства та на хвилі "Життя по новому" - головне автолоббі України таки підписало закон про пільгове розмитнення. Однак вписало туди стільки умов, аби максимально ускладнити таке придбання. Така собі конкуренція по Українські - не якістю та ціною боротися з конкурентом, а податками та силовиками. Бо всі видатні бізнесмени в нас чомусь - посадовці та депутати.

Тож, за новими законами, аби розмитнити авто - необхдно поїхати в Європу, придбати там машину, привезти на митницю. Далі пройти купу експертиз, отримати стос довідок та сплатити митний збір. І коли стояти в чергах та мати справу з неадекватними посадовцями, наші люди звикли, то їхати в Європу не кожному доснаги. Бо й "безвіз" і нині там і завдяки новому курсу гривні, західніше Чопа подорожувати стало вкрай дорого. Втім, машина потрібна і вбиваємий роками ринок вживаних авто - вмирати ніяк не хоче. Проте з'явилась альтернатива закордонним подорожам у пошуках омріяних колес. Митні майданчики, яких біля 300 в Україні - радо приймають від європейських дилерів вживані машини під реалізацію. Тут людина може прийти, як на звичайний ринок, роздивитись та не кваплячись придбати бажане авто. А далі вже проходити дев'ять кіл нашого бюрократичного пекла.

Підбиваючи підсумки 2016-го року, можна сказати, що закон про пільгове розмитнення - це поки єдина реформа, яка наближує нас до Європи. Та не все так добре. Навіть у великій "перемозі", не можна обійтись без маленької "зради". Спонсором "зради" виступили митники, які вирішили познущатися над волинською вчителькою.

Людмила Ульчак придбала VW Golf на митному майданчику, але їздити на ньому так і не змогла. Бо митник трактував закон про пільгове розмитнення на власний розсуд. ДФСник чомусь вважає, що закон регламентує - обов'язкову мандрівку власника авто закордон. Людмила звернулась до Волинського окружного адмін. суду, який розглянувши справу, постановив - туризм не обов'язковий. Та ДФС цьому суду не повірила і подала апеляцію до Львівського апеляційного. Засідання призначене на 31 січня 2017-го року.

А поки суд триває - держава не доотримує, як люблять казати фіскальники, гроші у вигляді державного мита та дорожнього збору. Виходить так, що ДФС, на чолі з паном Насіровим, навмисно не дають наповнювати бюджет України. А це, за найскромнішими підрахунками - понад 65 мільйонів євро. І це вже не кажучи про те, що вільний ринок вживаних авто, стимулює економіку, за рахунок того, що люди вкладають гроші в транспорт, а не тримають їх під матрацом. До того ж, придбання авто на митних майданчиках підвищує екологічну та фізичну безпеку, оскільки люди активніше купуватимуть машини стандарту "Євро-5" та продаватимуть старші машини за межі країни. Та поки суд не пояснить співробітникам Насірова суть закону - бюджет України недоотримає значні кошти, а екологія та безпека дорожнього руху залишатиме сподіватися на краще.