"Листи на фронт"

Війна оголює нерви. Помилка, думати, що людина на передку грубішає. Це неправда. Фронт загострює відчуття. Не знаю, може постійні вкиди адреналіну в кров так діють, чи усвідомлення тонкості духовної межі між вічним життям і темрявою пекла, а тільки не зустрічала у тилу такої щемкої реакції на зворушливі моменти буття.

Ви бачили, щоб у тилу обвішували стіни листами з фронту? Ото ж бо й воно! А на передовій, на базах - всі стіни у дитячих листах і малюнках. Передати ставлення бійців до цих листів складно: з одного боку вони підсміюються над звичкою прикрашати стіни листами, чи й носити дитячі послання у кишенях форми замість оберега. А з іншого - як сокровенне, у хвилини задушевних розмов показують ті сховані біля серця речі.

У крайній візит на рідну базу 5 ОБТАТ УДА розповіла хлопцям, що будемо знімати програму про фронтову пошту. І згодом нам передали листи, що побували на передовій. Цілу коробку!

- Ці - вже прочитані. Хай про них дізнається якомога більше людей!

Ми просили читати листи на фронт, написані з тилу, своїх побратимів і посестер, відомих Україні і поки що не відомих.

Записали багато. А от змонтувати з нашими більш ніж скромними можливостями змогли поки що тільки три. Ми, до речі, звертались по гранти. І ще раз переконались, що націоналістичні ЗМІ не мають шансів перемогти. Чому ми так вважаємо? Бо порівнювали наші роботи з роботами-переможцями. І зробили висновок, що наш професійний рівень вищий. Але... ми - ЗМІЯ... Так про наше спрямування пожартувала колись подруга Стріла - "ЗМІ Яроша". Самого Провідника радо кличуть і запрошують у програми і на інтерв'ю, адже його популярність у глядачів і читачів підіймає рейтинг ресурсу. А от його ЗМІ... тут все набагато складніше.

"Листи на фронт" як мистецький проект Сектора правди цінні ще й тим, що у них використані кадри з передової та з життя добровольців. Робота триває. А поки що - перші три нариси тут