Авдіївка: Навіщо наступ, без піхоти

З самого початку, цей наступ сепарів викликав багато запитань. Не було зрозуміло його мети. І ось що стало цікавим:
Будь-яка наступальна операція має два етапи - 1. Артилерійська підготовка; 2. Наступ основних сил. Та ось другий етап, в Авдіївці відсутній. Для такого наступу, потрібно дуууже багато піхоти.

По всьому Донецьку мали би пересуватись колони піхотної броні (БТР, БМП, танки), бінзовози, машини логістики і куча піхоти. Але нічого цього немає. Ані від хлопців на передовій, ані від патріотів з Донецька немає даних про збільшення піхоти. У місті валом ствольної і реактивної артилерії, їх пересування і роботу бачуть всі. Але немає піхоти. Точніше, вона в старому кількісному складі. І це не схоже на наступ. В той же час, для підготовки такого арт обстрілу, потрібна була ретельна попередня підготовка. Тож це не випадковість, а зазделегідь підготовлений... не наступ, а саме артилерійський обстріл позицій. Виникає питання: Навіщо випускати таку кількість снарядів і ставити на вуха весь світ, не маючі на меті безпосерденє захоплення територій (точніше: думаю, що ставлення там приблизно таке: "А може ще й якісь території вдасться взяти" - території не мета, а лише припускаєма випадковість).

Відповідь напрошується лише одна - розвідка боєм, тільки на стратегічному рівні. В США нова адміністрація, на носі "Мінськ", світ давно не показував своєї реакції на події в Україні. Да і рішучість української влади не гріх пощупати - як швидко надають накази? Скільки часу витрачають на розгортання артилерії? Да і в цілому, який алгоритм дій при загостренні. Показала ця ситуація противнику і основні квадрати скупчення наших сил і ще багато іншого.

Ця позиція говорить лише про те, що відступати вони, як і раніше не планують, і до наступу готуються. Але Авдієвка - це ще не наступ, а лише розвідка перед ним. Тож і нашим генералам варто усвідомити, що саме противник зараз побачив, і що варто змінити.
Ну а реакція світу була, як завжди - глибоке занепокоєння