Закон не може сприяти вбивствам і бандитизму

Межі необхідної оборони залишаємо, суб'єктивний фактор - прибираємо. Про зміни до 36 статті Кримінального кодексу.

Щоб зняти маніпуляції довколо законопроекту, яким передбачаються зміни до ст. 36 Кримінального кодексу, поясню, чому виступив з такою ініціативою. Ще працюючи адвокатом і займаючись в основному саме кримінальними справами, я добре знав, що таке суб'єктивний оціночний фактор слідчого і яким несправедливим часто буває українське правосуддя. Саме тому основна мета законопроекту прибрати цей суб'єктивний фактор та чітко визначити, коли оборона є необхідною.

Зокрема, в законопроекті № 5609 визначається чітка низка випадків, коли особа майже автоматично звільняється від кримінальної відповідальності і поняття "перевищення меж необхідної оборони" взагалі не застосовується. Наприклад, типові ситуації, коли мало місце проникнення у житло особи, або спроби протиправного заволодіння майном і особа, яка захищалася, застосувала зброю. Проте не забуваємо, що законодавець передбачив перелік ситуацій, де мусить бути поняття "перевищення меж необхідної оборони".

Не можна зовсім прибирати словосполучення "межі необхідної оборони". Цим ми спровокуємо ріст бандитизму і злочинності на вулицях наших міст. Бо вбити можна не лише пістолетом. Іноді достатньо ножа, розбитої пляшки чи сильної руки.

Більше того, не треба забувати, що в Кримінальному кодексі є статті 118 ("Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця") і 124 ("Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця"). І якщо гіпотетично допустити, що 118 стаття "це зло" для тих, хто підтримує ідею прибрати з закону словосполучення "межі необхідної оборони", тоді у випадку вбивства чи тяжких тілесних слідчий автоматично пред'явить ст. 115 "Умисне вбивство", а наслідок - строк від 7 до 15 років позбавлення волі.

Отже, про статтю 36 ККУ. Запропонований альтернативний, а на даний момент вже й перевнесений законопроект не вирішує проблему усунення суб'єктивного фактору. Слідчі, при розгляді на практиці питань щодо дій у стані необхідної оборони, матимуть можливість на свій розсуд давати оцінки «межі чи не межі». І це, на мою думку, є головний недолік альтернативи. Законодавець має чітко визначати випадки, коли особа звільняється від кримінальної відповідальності.

В першу чергу межі необхідної оборони захищають слабших, неозброєних, незахищених фізично. Це своєрідний бар'єр від зловживань, бо хтось когось просто за "криве" слово пристрелить, і тут можемо наткнутись на "безпредєл".

Закон, як і адвокат, - має захищати, формувати правові механізми, а не створювати умови для зловживань та безпорядку. Тому я:

1. за встановлення чіткого переліку, коли особа звільняється від кримінальної відповідальності;

2. за збереження меж необхідної оборони;

3. за усунення суб'єктивного фактору в оцінках дій особи при захисті.

PS. І ще уточнення: мій законопроект зареєстрований в Верховній Раді 27 грудня 2016 року а написаний ще раніше. Це для фантазерів, котрі поширюють інформацію, що він нібито розроблений під конкретну особу.