Як Мартиненко не зміг закрити справу у САП

Ранок 14 квітня міг стати для Миколи Мартиненка справді добрим. Але не став.

Апеляційний суд Києва несподівано виніс рішення не на його користь. Хоча у Миколи Мартиненка були всі шанси…

2017 рік почався для екс-нардепа переможним рішенням 11 січня, коли суддя Соломянського суду Ірина Усатова визнала протиправною бездіяльність детектива НАБУ і прокурорів САП і зобов'язала подумати про закриття справи, де фігурує Мартиненко.

НАБУ і САП розцінили рішення Усатової як незаконне. Вони вважають, що фактично суддя змушує ї х закрити справу і звернулись в апеляцію. Головний аргумент обвинувачення: Мартиненку досі не повідомлено про підозру, а тому скаржитися йому нема на що.

Півтора року НАБУ розслідує справу щодо отримання представниками української влади 30 млн франків хабара за сприяння чеській компанії Skoda JS на тендері НАЕК "Енергоатом". У фабулі кримінального провадження йдеться про посадовців "Енергоатому" і народного депутата Мартиненка.

Однак статусу підозрюваних ані посадовці "Енергоатому", ані Мартиненко не мають. У цій справі підозру досі нікому не вручено. І це зручно, бо згідно з КПК, поки підозрюваних немає строк досудового розслідування законом не обмежений.

Адвокати ж Мартиненка кажуть, що де-факто він підозрюваний і відсутність офіційного статусу не дає йому можливості захищатися. Адвокати навели відповідну позицію Євросуду.

І вони частково мають рацію. У публічному дискурсі провадження про хабарництво в "Енергоатомі" вже давно охрестили "справою Мартиненка". Сторона захисту посилалась на численні публікації в ЗМІ і виступи керівників НАБУ і САП - Артема Ситника і Назара Холодницького.

Ситуація була хиткою. Розгляд апеляції розстягнувся на три місяці і чотири засідання. То матеріали з суду першої інстанції передали запізно, то раптом Мартиненко вирішив посилити свій захист ще одним адвокатом, якому знадобився час на ознайомлення.

Апеляцію розглядала колегія у складі п'яти суддів: Тетяна Тютюн (головуюча), Олександр Журавель, Оксана Павленко, Юрій Трясун і Степан Гладій.

З огляду на те, як проходили засідання, суддів не можна було назвати лояльними до САП. І це логічо. Адже йшлося саме про апеляцію САП.

Судді неодноразово звертали увагу на неузгодженість поведінки САП і НАБУ. Зокрема, що прокурор САП дізнався про ухвалу суду в інтересах Мартиненка з Єдиного рестру судових рішень. Хоча на засіданні суду особисто побував детектив НАБУ, який не поспішив повідомити прокуратуру.

Також несподівано з'ясувалося, що детектив НАБУ Ігор Семак вже виконав ухвалу судді Усатової, яку оскаржували в суді. 28 березня Семак відмовив адвокату Мартиненка Петру Бойку у закритті справи. Присутній в суді Бойко заявив, що вперше про це чує і такої інформації не отримував. А детектив НАБУ пояснював, що ухвалу виконав, але все одно вважає її незаконною.

На передостанньому засіданні 13 квітня колегія суддів повернула детективу НАБУ апеляцію, оскільки вирішила, що в нього не було повноважень її подавати. Таким чином, на розгляді лишилась тільки апеляція прокурора САП.

Судді суворо уточнювали деталі у прокурора САП Андрія Перова:

- Чітко сказано - одержав хабара. Це не злочин?
- Це фактичні дані, викладені в описовій частині у витягу з ЄРДР. Це не впливає на права та обов'язки особи, не підтверджує вчинення кримінального правопорушення.

- Більше року і доказів немає. То це розумний строк чи ні для перевірки того, що Ви виклали у фабулі обвинувачення?

- А які дії сторони обвинувачення обмежили права Мартиненка?

- Це Вам колегія суду має розказувати? Вас запитують, чи є розумний строк майже півтора року?

- Це має суд вирішувати з урахуванням матеріалів кримінального провадження.


"Ця фабула є внутрішня фабула органу досудового розслідування. Що стосується мене як прокурора у кримінальному провадженні, моїх колег і детективів, то ми не давали жодної офіційної відповіді, де зазначали б, що це справа щодо Мартиненка", - підтримав колегу прокурор Роман Симків.

Прокурори САП наголошували, що суддя Усатова не оцінила складності справи, коли визнала, що розумний строк розслідування минув. Вони, зокрема, зазначили про 15 запитів про міжнародну правову допомогу, які уповільнюють хід слідства. Прокурори вкотре наголосили, що Мартиненко, не будучи підозрюваним, не має права клопотати про закриття справи. Крім того, він не єдиний фігурант цього провадження.

Вислухавши виступи сторін, колегія суддів оголосила про своє рішення тільки на наступний день.

"Оскільки у кримінальному провадженню про підозру нікому повідомлено не було, колегія суддів погоджується із доводами прокурора, що адвокат Мартиненка не набув процесуального статусу захисника про кримінальному провадженню, тому він не мав права звертатися до слідчого чи детектива про закриття провадження і оскаржувати бездіяльність… Посилання на практику Європейського суду з прав людини… Однак у справі відсутні такі дані про обмеження прав і свобод Мартиненка, що він підданий кримінальному переслідуванню… Слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень… Ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону", - зачитала рішення головуюча суддя Тютюн.

Таким чином, Апеляційний суд задовольнив скаргу прокурора САП Перова і скасував рішення Солом 'янського суду від 11 січня 2017 року.

Адвокати Мартиненка відреагували спокійно. Спочатку від коментарів утримувались. Але згодом адвокат Бойко передбачувано заявив, що з рішенням незгоден, вважає його незаконним, не виключає, щоб пробуватимуть його оскаржувати. Також Бойко грозиться поскаржитися на суддів апеляції до Вищої ради правосуддя.

Процесуальний керівник у справі Роман Симків розповів, що на суддю Усатову вже поскаржились у Вищу кваліфкомісію.

Однак ключове питання, чи оголосять Мартиненку підозру і коли саме залишається відкритим.