Ватозалізниця

Війна - дивна і моторошно несправедлива річ. Можна загинути в бою за Батьківщину, можна стати інвалідом, втратити дім. В умовному переліку наслідків будь-якої війни є лише один позитивний пункт - це мир, який рано чи пізно настане, а решта - сукупність всіх жахів людства.

Разом з тим, війна - зручна пора для людей гнучких, готових перевзутися на льоту і змінити забарвлення у лічені миті. Про одного з таких успішних піде мова сьогодні.

Його ім'я Андрій Дальвіновіч Анофрієв, і він працює директором державного підприємства "Укрспецвагон", що входить до структури "Укрзалізниці". Андрій керує цим стратегічним підприємством з осені 2014 року. Він має досвід у вагонобудуванні, оскільки раніше був одним з керівників луганського ПАТ "НВЦ" Трансмаш". Втім, цей період його життя нас не цікавить. Набагато більш цікавим у персональної хронології Анофрієва є період так званої російської весни. Саме тоді була зроблена ця фотографія:

На фото - молоді проросійські "пасіонарії", які брали участь в захопленні Слов'яносербської РДА та районної міліції, а також встановлювали перший сепаратистський блокпост в смт Трьохізбенка.

Крайній праворуч на фотографії - бойовик Сергій Макарічев. Це - його персональний профіль "Вконтакте", це - в "Одноклассниках", а це - у"Миротворці", спеціальній соціальній мережі для колаборантів.

Поруч з Макарічевим - Денис Москаленко, "командир Слов'яносербського підрозділу Міністерства оборони ЛНР" і "комендант Слов'яносербського району". Докладно про його бойові заслуги ви можете прочитати тут.

А ось крайній зліва - усміхнений молодий чоловік у бронежилеті і "розвантажці" з прапором чи то Китаю, чи то СРСР на грудях - викапаний Анофрієв. До речі, це не єдине спільне фото Москаленка із людиною, схожою на Анофрієва. Є ще, свіжіші. Скажімо, це фото спільного відпочинку друзів розміщене у "вконтакі" Москаленка 22 лютого 2017 року, коли Москаленко вже перебував у розшуку за тероризм, а Анофрієв керував "Укрспецвагоном".

Далі. У профілі Макарічева - два однакових фото з людиною, схожою на Анофрієва, - від 2 лютого і 9 червня 2015 року. На літньому фото обличчя "Анофрієва" чомусь замальовано, а ось на лютневому знімку - мабуть, забули.

Я знайшов контакти "підозрюваного", зідзвонився з ним і вислав на його електронну пошту фотографію з пропозицією впізнати або не впізнати себе на ній. Незважаючи на обіцянку зробити, протягом наступних двох тижнів я відповіді так і не отримав, тому ще раз подзвонив Анофрієву - ви можете прослухати її аудіозапис.

Анофрієв відхрещується від участі у "російській весні", співробітництві з окупантами, нарікаючи на "недоброзичливців", які начебто хочуть зіпсувати його бездоганно чисту репутацію. Оскільки я не уповноважений проводити впізнання по фотографії і судові експертизи, то плекатиму надію на СБУ, розраховувати на яку складно, але все ж доводиться.

Ну а поки людина, яка, за даними моїх джерел в окупованому Слов'яносербському районі (де, до речі, я народився і декого знаю), у 2014-му бігала з "аквафрешами", впроваджуючи в маси "рускій мір", керує стратегічним державним підприємством, дає інтерв'ю, зустрічається з чиновниками.

Людина будує кар'єру, і вона така не одна. Далі буде.

***

Дякую луганчанам patria-o-muerte за інформацію та допомогу у підготовці матеріалу.