Про війни у світі та що робити українцям
Україна сьогодні та завтра згадує закінчення великої війни. Вшановуємо пам'ять загиблих, дякуємо ще живим.
Основний лозунг - НІКОЛИ ЗНОВУ.
Але чи ми самі віримо в це? Що ніколи знову людство не перетне межу та не впаде в безумство?
Аби чіткіше зрозуміти чим була Друга світова війна для України раджу подивитись відеокурс «Новітня історія України: від початку Другої світової війни до сучасності» викладача КНУ ім. Тараса Шевченка Івана Патриляка на www.prometheus.org.ua. Це були страшні часи смерті. І 8-9 травня 1945 через капітуляцію основного гравця у цій війні було поставлено крапку.
Істориками та конфліктологами написано безліч досліджень на тему воєн. Але чи запобігли такі знання, набуті кров'ю, хоч одній війні?
Саме сьогодні читав статтю, яка хороша виявилась Вестфальська система мирних договорів, що припинила 30-річну релігійну війну в Європі (1618-1648), і чи не може вона бути застосована щодо кризи на Близькому Сході. Але ж у ті роки загинуло близько 8млн. європейців, більшість - мирних мешканців. Фактично це було знищення цивілізації, коли цілі території з містами та селами винищувались вщент, канібалізм був чи не єдиним способом вижити. Мир був досягнутий в умовах, коли знищувати один одного вже не було сенсу та фізичної можливості. У війні виросло ціле покоління, яке могло лише грабувати та нищити.
Близько 10млн. солдат та цивільних забрала Перша світова війна 1914-1918 року. Створення Ліги націй в ті роки здавалось революційним та таким, що зробить наступні руйнівні війни неможливими в принципі. Так вважали ідеалісти та романтики.
60-70млн. людей загинуло в Другій світовій. Безумство закінчилось, коли 8 травня 1945 року капітулювала Німеччина, а 2 вересня - Японія. Друга світова війна народила Організацію об'єднаних націй. І знову ідеалісти та романтики вважали, що «ніколи знову».
Чи закінчились кровопролиття у світі з часів створення ООН з його Радбезом? Як пройшли для людства останні 72 роки «миру»? Куди тільки не глянь, всюди у світі відбувались та відбуваються війни та конфлікти. Існує величезна кількість тліючих конфліктів, що можуть вибухнути будь-якої хвилини.
Більше 5млн. людей загинули в Конголезьких війнах впродовж останніх 20 років, в абсолютному пеклі. Сотні тисяч - в інших конфліктах на Африканському континенті. Ситуація в країнах Близького Сходу нагадує лабіринт без виходу, із постійним насиллям, смертями, біженцями. Час від часу нагадують про себе Балкани. Тліють заморожені конфлікти, спровоковані у свій час Росією (Придністров'я, Абхазія, Південна Осетія, Нагірний Карабах). Брязкають зброєю Індія та Пакистан через Кашмір, поруч - нестабільний Афганістан. Північна Корея зовсім зійшла з глузду. Біда відбувається у Венесуелі. Ну і біситься Росія, забираючи життя українців, скидаючи бомби на Сирію.
То ж чи віримо ми, що НІКОЛИ ЗНОВУ?
Що потрібно знати та пам'ятати українцям?
- Нацизм був подоланий ціною страшних жертв українців. У ті роки ми не мали своєї держави, ми не могли повноцінно захиститись ані від нацистів, ані від комуністичної Росії, що вбивала українців як до, так і після Другої світової.
- Ми в неоплатному боргу перед тими героями, що зупиняли Гітлера, виборювали нашу незалежність як у Сталіна, так і зараз - воюючи з Путіним.
- Українці не були, не є, і не будуть в безпеці. Лише сильна армія. Лише міцна держава, консолідована політична нація нас вбережуть. І ми в процесі формування всіх трьох компонентів, і це дуже складний процес, що вимагає наполегливості та терпіння.
Попри розвиток технологій, соцмереж, поглиблення економічних взаємозв'язків, людство надто повільно долає патологічне тяжіння до самознищення, світовий порядок так і стоїть на порозі світової анархії. Але моя віра в Україну - непохитна. Слава Україні! Героям Слава!
