Очікування від судової реформи

Стоячі в черзі до канцелярії суду, щоб подати позов, я усвідомлюю, наскільки просто перекласти цю процедуру в онлайн - прив'язав файл і вуаля, за 5 хвилин позов у суді. Ан ні! Дві години збирай пакет позовних документів, їдь через все місто до суду, чекай, коли закінчиться обід, а потім вистой в черзі, і саме в ній вже можеш помріяти про 21-ше сторіччя. Але таких нововведень, у сисетмі судової реформи, про яку так голосно кричать, немає.

Реормувати ту пекельну машину потрібно. Але реформи цікавлять такі, ну, які би хоч щось змінювали. Такі, які були би зрозумілими не тільки їх авторам. Тож, як адвокат, скажу чого би я хотів від судової реформи. І не буду банальничати про боротьбу з кропцією, бо це зрозуміло. В Україні з цим реальний перебор. У суддів ціла культура навколо неї виникає. Навіть терміни з'явились, тіпа: "На зарплатні" - сторона по справі, що дає хабарі часто.

Але, окрім цього, я чекаю виправдовувальних вироків. Так, чекаю збільшеня їх до європейських 20 %, з українського - 1 вісдотка. Про причини нелюбові суддів до виправдання невинуватих, я вже якось писав. І тут у нас теж занато далекий від справедливості показник, без всякої корупції. Ну смішно же, що за СРСР часів Сталіна було сім відсотків виправдань, а в сучасній Україні, один відсоток.

Ще я хочу нормального розширення функцій електронного суду. Не тільки подавати позови онлайн і отримувати рішення електронною поштою, але і знати, що наприклад, сьогодні суддя на колегії, або захворів і засідання не буде. Знати про це хочу ще зранку, до того, як вийду із дому, щоб проїхати півміста і дізнатись про це вже в суді. Незначні досягнення електронного суду вже є, але занааааадто мало.

Я прагну від судової реформи реальних змін, а не просто переписаного закону, де змінюються букви, всі кричать, що це і є реформа, а в суді треба досі просити ключік від туалету.