ПЕНСІЙНІ МАНЕВРИ ГРОЙСМАНА АБО ЧОМУ ЦЕ НЕ РЕФОРМА.

Частина 1

Декілька місяців поспіль український Уряд намагається зробити те, що мало бути зроблено за останні 13 років - віднайти модель пенсійної реформи, адже започаткування сучасної пенсійної системи в Україні розпочалось з 2004 року. У влади було достатньо часу, але тема пенсій завжди була важкою та не популярною. Поточного року кредитування МВФ стало каталізатором наведення ладу в системі пенсійного забезпечення. Вкотре перекласти відповідальність на послідовників владі вже не вдалось. Тож Уряд, обмежений строками, нашвидкуруч надав декілька точкових пропозицій та назвав їх реформою.

Пенсійна реформа має передбачати комплекс заходів, направлених на виведення галузі з кризового становища. Їх базова риса - довгостроковість. Особливо, коли питання стосується декількох поколінь населення. Цілком очевидно, що ці заходи мають вирішувати першочергові проблеми державного пенсійного забезпечення, а саме:

· дефіцит бюджету Пенсійного фонду України, який сьогодні дорівнює 141,3 млрд грн;

· непрозорість та нерозуміння загальної картини видаткової частини бюджету ПФУ;

· низький рівень пенсій;

· призупинена індексація пенсійних виплат;

· справедливість нарахування пенсій в залежності від страхового стажу;

· відсутність зростання пенсій;

· зменшення відсотка навантаження пенсійних видатків на ВВП (пенсійні виплати сьогодні становлять 14% від ВВП країни);

· погіршення демографічних показників у співвідношенні людей працездатного віку до пенсіонерів.

Тим часом пропозиції Уряду Володимира Гройсмана не вирішують жодної глобальної проблеми пенсійного забезпечення українців. Що ж пропонує Кабмін та чому це не реформа?

ВІДСУТНЯ СХЕМА АУДИТУ ПФУ ТА ВЕРИФІКАЦІЇ ОДЕРЖУВАЧІВ ПЕНСІЙ. Діяльність Пенсійного фонду України має бути прозорою для експертів та суспільства. І такі ганебні явища, як пенсійний туризм або "мертві души", що виникають через відсутність прозорості та єдиного списку одержувачів виплат, повинні піти у минуле. Аудитором ПФУ має виступити відповідна авторитетна міжнародна агенція. Завдання Уряду - організувати процес та залучити аудитора. Окрім того, майже 30 млрд грн, що надходять у вигляді ЄСВ, не потрапляють до Пенсійного фонду, а розщеплюються на: Фонд з безробіття (10,5 млрд грн) та Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (18 млрд грн). Рівень контролю діяльності цих установ на порядок нижче у порівнянні з ПФУ. Тож аудит цих фондів також першочергове завдання.

ПФУ І НАДАЛІ БУДЕ ВИПЛАЧУВАТИ СПЕЦПЕНСІЇ ТА НЕВЛАСТИВІ ВИДАТКИ, ЩО СКЛАДАЮТЬ БЛИЗЬКО 90 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ. Це - видатки, що не відносяться до виплати пенсій за віком. Вони стали для ПФУ тягарем, адже складають майже 32% від 283 мільярдів гривень видаткової частини бюджету ПФУ. Сюди ж входить «дотягування» пенсій до рівня мінімального прожиткового мінімуму для непрацездатних, на що витрачається близько 30 мільярдів гривень. Ще 19 мільярдів - борг українських підприємств перед пенсіонерами за вислугу років. Результат: дефіцит ПФУ у 2017 році склав рекордні 141 млрд грн.

ЗАВУАЛЬОВАНО ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ ПЕНСІЙНИЙ ВІК. За пропозицією Кабміну, обов'язковий страховий стаж має бути підвищено. Щоб піти на пенсію у 60 років, страховий стаж має складати не менше ніж 25 років, в 63 - від 15 до 25 років, за наявності 15 років страхового стажу, людина зможе піти на пенсію після 65 років. До 2028 року обов'язковий страховий стаж буде підвищено і становитиме 35 років. Це означатиме, що з'являться пенсіонери, розмір пенсій яких буде нижчим за мінімальну. Людям доведеться або отримувати мізерні гроші, або працювати довше. Враховуючи, що згідно з даними Інституту демографії середня тривалість життя чоловіків в Україні становить 64 роки, не всім пощастить отримати навіть мізерну пенсію.

Окрім того, Володимир Гройсман замовчує, що сьогодні і так поступово підвищується пенсійний вік для жінок. З 2011 року згідно з законом № 3668-VI пенсійний вік для жінок збільшується на півроку щорічно. Сьогодні жінки вже виходять на пенсію у 58 років, у 2021 році пенсійний вік для жінок становитиме 60 років.

ЗАКЛАДАЄТЬСЯ КОНФЛІКТ ПОКОЛІНЬ: НАСТУПНІ ПЕНСІОНЕРИ ОТРИМУВАТИМУТЬ МЕНШУ ПЕНСІЮ, НІЖ СЬОГОДНІШНІ. По-перше, причина в прив'язці пенсійних виплат до страхового стажу. По-друге, в зниженні коефіцієнту вартості року страхового стажу. Для розрахунку пенсій згідно зі ст. 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зараз використовується коефіцієнт вартості року страхового стажу 1,35. Для "осучаснення", тобто перерахунку пенсій, цей коефіцієнт буде знижено до 1. Цей показник використовується для обчислення пенсії, кожний місяць страхового стажу помножується на нього. За умови подальшого використання показника 1 для обчислення пенсій, пенсіонери, що вийдуть на пенсію у 2018 році, отримають пенсію меншу, ніж могли отримати за показником 1,35. Окрім вартості страхового стажу до формули розрахунку пенсії закладений показний середньої заробітної плати по країні. При його зростанні пенсії також мають демонструвати динаміку зросту, але за пропозицією Кабміну показник планується заморозити на декілька років на відмітці 3764 грн.

Подальший перерахунок пенсійних виплат протягом невстановленого строку не залежатиме від зростання заробітної плати, він ставиться в залежність від стану солідарної системи.

Також збільшення необхідного страхового стажу особливо вдарить по людях, чия вікова категорія сьогодні складає 40-60 років. Саме вони працювали у 90-х, коли мало хто був працевлаштований офіційно. Тобто людям не буде вистачати трудового стажу.

ПІДВИЩЕННЯ ПЕНСІЙ МАЄ ТОЧКОВИЙ ХАРАКТЕР ТА НЕ Є РЕФОРМОЮ. Три роки поспіль Кабмін не проводить індексацію пенсій, яка чітко прописана в законодавстві України. Останні розрахунки Кабміну щодо осучаснення демонструють, що "осучаснити" планується лише близько 5,5 мільйонів пенсій.

Перерахунок проведуть всім, але збільшення очікує тільки 50% пенсіонерів. Ще 15% отримають підвищення у рамках близько 100 гривень, решта пенсій залишиться без змін.

За яким критерієм було обрано саме ці 5,5 мільйонів пенсіонерів для осучаснення? За наявністю "перевиконаного" страхового стажу. В Україні встановлено страховий стаж розміром 30 років для жінок та 35 років для чоловіків. Коли людина продовжує працювати після досягнення цієї межі, вона отримує додаткові кошти за кожний рік перевищення. По суті, це навіть не індексація, яку має щорічно проводити Кабмін, це - одноразове підвищення вартості доплати за понаднормовий робочий стаж.

Далі буде...