Міцне військо – навчене військо !

Розуміючі що українське військо деморалізоване та не готове до серйозних викликів, перше що повинна була зробити Держава, це надати можливість та навчити всіх бажаючих битися за територіальну цілісність України, організувати тренувальні табори на всій території Держави та разом з формуванням нового українського війська готувати справжніх воїнів.

Я пам'ятаю, як перші тренування з військової підготовки ми проводили у ночі. Місцем таких тренувань стала Запорізька обласна державна адміністрація, яку ми будучи добровольцями захищали від захоплення проросійські налаштованих та керованих Росією сепаратистів. Далі були покинуті полігони та напівзруйновані будівлі, у яких здобували перші практичні бойові навички. Саме після такої підготовки майже кожен учасник тих тренувань опинявся на передовій, вступаючи у добровольчі батальйони, ЗСУ чи НГУ. Так робили у багатьох містах України, ті кому вже тоді стало зрозуміло, що від існуючої на той час системи безпеки та оборони, чекати німа чого.

Наприкінці 2014 року війна набула «позиційного» характеру та увійшла у «окопну» фазу. Це дало можливість негайно вчити людей, давати їм максимальну кількість знань та навичок, які зроблять їх більш ефективними та придатними вояками. Але ми так і не побачили швидкого розгортання тренувальних таборів. Натомість окремі підрозділи за власною ініціативою запрошували професійних інструкторів, для проведення занять серед особового складу.

Реальність полягає у тому, що у 2017 році, ситуація сильно не змінилась. Відсутність професійного інструкторського складу, залишається проблемою номер один. Сьогодні місце професійного інструктора, займають старі кадри, які не здатні проводити практичний навчальний процес та впроваджувати нову дієву систему підготовки вояків.

Стара система військової освіти переважно складається з надання теоретичних знань, а нова, яка ще не збудована, повинна постійно вдосконалювати практичні навички. Термінового запуску потребують нові системи підготовки сержантського і старшинського складу. Також важливо підготувати багатофункціональні тренувальні полігони, на яких можна відпрацьовувати самі складні навички. Далеко не всі полігони сьогодні відповідають вимогам процесу підготовки сучасного воїна. На жаль всі потрібні заходи запроваджуються дуже повільно та мають більше показовий характер.

Виявилося що найкращі вишколи організовують добровольчі формування, можливо тому що завжди опиняються на самій передовій та знають що чим краще підготовлений воїн тим більше шансів вижити. Але відсутність гідного фінансування для забезпечення матеріально-технічної бази, для проведення таких навчать створює певні складнощі. Також гідну підготовку проходять бійці окремих підрозділів ЗСУ, НГУ, ССО та спецназу альфи СБУ. Але більшість українського війська залишається без гідної бойової підготовки. Територіальна оборона взагалі майже на нулі, хоча повинна у майбутньому стати основою оборони Держави.

До комплексу загальнодержавних, воєнних та спеціальних заходів відноситься територіальна оборона, яку сьогодні фактично тренують воїни-волонтери та ентузіасти. При тому що серед інших функцій на загони територіальної оборони покладено боротьбу з диверсійно-розвідувальними силами та іншими озброєними формуваннями агресора на території країни, що робить її важливою складовою в системі національної безпеки та оборони. Серед загонів тероборони трапляються люди, які вже були на передовій та навіть проходили навчання на Яворівському полігоні у складі військових частин. Та як показує практика, це дало їм лише уявлення про те що таке індивідуальні навички та тактичне ведення бою.

Сьогодні в Україні більше трьохсот тисяч учасників бойових дій, з яких лише одиниці отримали гідний військовий вишкіл від держави. Більшість вчиться воювати на бігу та власними силами, вже перебуваючи в зоні бойових дій. Навіть зараз люди які вже воювали та хочуть надалі бути ефективними захисниками Батьківщини, вимушені шукати вишколи через інструкторів-волонтерів та обмінюватися навичками між собою.

Міцне військо - навчене військо. А у нас чомусь перевіряють показники побілених бордюрів та кількість озброєння, яким не вчать користуватися. Успіх реформ оборонного сектору - це нова система відбору та підготовки Українського воїна.

І не треба думати що із студента та землероба можна зробити воїна одягнувши на нього фірмовий військові одяг, обладунки та давши йому в руки нове озброєння. Підготовка воїна, це довгий та кропіткий процес, який на рівні держави досі не налагоджено. Якщо завтра війна перейде у гарячу фазу і доведеться вести наступальні бойові дії, особливо це стосується ведення бою у великих містах. Вітсутність гідної підготовки сьогодні, може перетворитися на великі військові втрати завтра.

А починати потрібно із створення та підготовки на всій території України професійного інструкторського складу. Далі введення обов'язкової системи допризовної підготовки юнаків та військово-патріотичного виховання молоді, яке сьогодні на своїх плечах замість держави тягнуть громадські організації. Створення та забезпечення ефективного функціонування системи підготовки резервістів та військовозобов'язаних для територіальної оборони. Військові кафедри з обов'язковим отриманням практичних навичок бойової підготовки, які повинні випускати вже навчених а не ознайомлених курсантів. Навчальні табори для рекрутів та інші заходи спрямовані на максимальне підвищення практичних навичок майбутніх та діючих захисників України.

П.С. Втім не дивлячись на пасивність держави у створені дієвої системи з бойової підготовки українського воїна, у нашому війську багато людей, які вже стали серйозними військовими професіоналами. Тож сподіваємося, що частина грошей, які виділяють наші західні партнери, для укріплення безпеки, разом із бюджетними грошима, будуть направлені на бойову підготовку українських воїнів.