Скільки ще має померти наших дітей?

Це Настя. Їй всього 11 місяців. Діагноз - вроджений лейкоз.

Вона теж стоїть в тій самій черзі на лікування за кордоном. Навіть не так - скорше в черзі за життям... Тільки от мама ніяк не може дізнатися той самий номер в черзі. І ми до цих пір не знаємо, коли на рахунках Міністерство охорони здоров'я будуть "вибиті" нами 186 мільйонів. І чи вистачить грошей, щоб відправити на лікування всіх, хто в черзі. Пані Супрун сказала, що має вистачити...Має...

Але спочатку зміни до бюдженту має підписати Президент Петро Порошенко. Вже тиждень Закон №6600 лежить в Адміністрації Президента і чекає підпису Гаранта Конституції. Тільки от хвороба не чекає....

18 липня, у цій "черзі за життям" помер дворічний хлопчик Кирило Ткаченко, який страждав на ювеніальний мієлоїдний лейкоз. До цього, 1 липня, у Київській обласній клінічній лікарні помер молодий та життєрадісний Андрій Владиченко. Йому був всього 21 рік…

Вони чекали занадто довго...

Зокрема, гарантійний лист доя Паші Чоботаря буквально на камеру випросила Іра Заславець минулого літа у Шафранського, листа підписували в її присутності. Паша мав уже давно летіти до Італії, але МОЗ все не давав гарантійки. Відтак Паші зробили все ж таки ТКМ, але потім настав рецидив... Ніколь теж отримала гроші на лікування, але втратила дорогоцінний час. Їй збирали кошти, вона поїхала до Польщі, але вже в дуже тяжкому стані... Просто ці діти померли, як і більшість тих, кого ми відправляємо за кордон, саме через те, що зволікали через фінансові проблеми...

А Настя? Вона дочекається? Доживе?

Страшно, правда?

А уявіть, як воно батькам!...

Пане Президенте, ми вже не просимо. Тиждень просили. Зараз ми ВИМАГАЄМО негайно підписати Закон №6600 зі змінами до бюджету та додатковими 186 млн.грн. на лікування за кордоном онкохворих людей!

Ручка в Ваших руках! За цей тиждень Ви підписали десятки Законів та указів. Чому ж досі не підписаний №6600?

Ну чому в нашій країні можна за три години отримати нового Генпрокурора без юридичної освіти (якщо це кум Президента, змінивши законодавство, зібравши депутатів і отримати підпис Президента прямо в залі Верховної Ради)? І чому не можна так же швидко вирішити питання онкохворих людей, які потребують негайних операцій, але вимушені чекати місяцями?..

Гурбич Олександр, 20 років, гострий лімфобластний лейкоз;
Ященко Наталка, 4 роки, нейролейкоз;
Поковба Дмитро, 4 роки, апластична анемія;
Кухарчук Остап, 4 роки, апластична анемія;
Єлагіна Наталія, 30 років, гострий лейкоз;
Остапчук Ігор, 28 років, гострий лімфобластний лейкоз;
Гамза Анастасія, 2 роки, мієло моноцитарна лейкемія;
Логвиненко Інна, 21 рік, гострий мієлобластний лейкоз.

Це лише частина списку з «черги смерті». Вони всі стоять в черзі за життям. І ще сотня таких же "важких" пацієнтів.

Вони чекають. Тільки от хвороба чекати не може...