Психлікарня і свиноферма

Мене не покидає відчуття задзеркалля, перевернутий світ.
Вчора було політичне шоу. Знаєте такий формат - посередині умовний Шустер (добре хоч не Шустер, а притомна ведуча) по колу політики, позаду народ збуджено невпопад аплодує на будь який популізм. Нібито репрезентативно голосує тицяючи пальцем в планшети. Кожна впевнено озвучена єресь таким чином отримує шанс набрати відсоток народної любові.
І от мене покликали як волонтера.
Добкін, Безсмертний, Геращенко, Кравчук і ше купа безіменних мені політиків.
Підготовка, налаштування камер і звуку.
Політичні противники стоять з-за кулісами, тиснуть руки і обіймаються. В стилі :
-Як жизнь, Міша?

-Та норм, Льоня. Надо как-то вместе сьездить в сауну, переговорить.

Прожектори, фанфари, шоу починається.
І от вже умовний Міша і Льоня рубляться один проти одного. Звинувачують, перебивають.
-Это ваша политическа ответственность!
-Ні це ваша сила проголосувала в парламенті за цей закон!

Але відчувається шо "бєз огонька". Просто треба відпрацювати.
- І взагалі ви - політичні аферисти!
Почувши приємне словосполучення народ вдячно кидається аплодувати. Міша і Льоня оціночно оглядаються, піпл хаває, норм.

От і вчора Добкін:
-Вы не думаете про людей! Надо думать про народ!
Бурхливі оплески.
Добкіну. Аплодують. Іноді мені здається шо нам можна згодувати будь яке гівно.
Шо ми на цьому шоу всєядні пацієнти психлікарні на екскурсії в політичній свинофермі.
Нам Міша Добкін сцить в очі, а ми під галапєрєдолом видаємо радісні овації.
Міша, в якого замість мозку поліетилен і пиріжки (Катя Мола), харківський рекєтір з 90-х, сєпар і вбивця - елементарно крутить нас всіх в себе на осі. Чотири роки після Майдану. Бо лохи.
Міша знає точно - лохів треба кидати. І так феєрично шоб вони ще з виглядом безскінечно щасливих дебілів кивали і ляскали жабрами.

А потім вступає Рома Безсмертний. І розказує Рома шо нам треба з сєпарами влаштувати стіл перемовин в Марїнці. Шо треба домовлятись. Мирні перемовини -це дуже тривалий і складний процес - серйозно так каже Рома. В Роми в цей момент авторитетна заточка і експертний блиск окулярів.
Ще Рома пояснює що ця війна - це відповідальність політиків за попередні роки незалежності. Що це вони винні.
Народ знову ковтає популістичну пілюлю. В палаті вкотре лунають щирі оплески.
Безкінечно щасливим дебілам подобається аплодувати на красиві Ромині фрази.
Нікому не спадає на думку, що сам Рома був одним з топових політиків великий шмат незалежності. Що в цей момент свинарник присутністю вшанував Кравчук. Той самий Леонід Макарович - сєкрєтарь райкомов, обкомов і цека.
Котрий потім здав ядерний потенціал країни. Віддав нашу ядерну зброю Росії. Втупу.
Без будь яких гарантій чи хоча б фінансових компенсацій.
Просто так.
І Макарич все це слухає з виглядом незворушнного сивочолого мудреця, а потім змірявши хитрим поглядом середню тепературу по лікарні теж вступає в гру.
-При мені, каже, війни б не було. Потім робить ефектну паузу і авторитетно додає здійнявши вгору монументальний перст, як памятник Леніну - Я б цього не допустив!
Ти, стара нечисть, якраз дав старт. Ти віддав ядерний потенціал. І через кілька десятків років ми хоронимо тисячі людей. Бо це була бомба уповільненої дії.
Ми настільки беззбройні, шо напасти на нас зараз міг би навіть Ватикан.
Через тебе, обкомівський покидьок.
А тепер сидиш зображаючи патріарха в благородних тогах і ходиш під себе популістськими лозунгами, пошарпана рухлядь.
Тобі б зараз пояснювати за шо здав національні інтереси, в прямому ефірі, все як ти любиш. Тільки не на шоу, а на відкритому судовому процесі.
Натомість ляскання плавників у радісних тюленів і далі наростає в прогресії.
Кравчук лукаво примружившись посміхається з почесного білого крісла. Випещений, задоволений, в свої 83 на всі 60. Сита безтурботна старість в лаврах.
Від вдячного народу з любовю.

В цих мертвятників не виникає питання про те, шо це сами вони просрали країну.
Вони не посипають голову попелом. Не каються. Натомість приходять з екпертним виглядом невтомних мудреців-державників нам шось вчергове впарювати.
Тільки сьогодні в нашому свинанику ексклюзивний виступ політичних мумій - "Тисяча і одни спосіб остаточно просрати країну"! Голосуйте, не перемикайтесь!

І їм вдається. Пацієнти незмінно кивають на кожне нове відро шлаку в зал, потім втираються рукавами, вдячно дегустують лайно і голосують.

В кінці фанфари затихають, прожектори гаснуть, екскурсію виводять зі свинарника, шоу закінчується, час повертатись в палату приймати ліки.

P.S. Я щиро ненавиджу цих клоунів, і їхній театр лицемірства.
Я хочу щоб вони сіли всерйоз і надовго.
Я не розумію яке моральне право вони мають управляти народом, котрий давно і безповоротно здали?!
Моральне право шось тут вирішувати мають тільки ті, хто ризикував своїм життям, хто втратив близьких, хто вкладався часом і здоровям - бійці і волонтери. Країна за яку вони боролися, належить їм.
Достойні громадяни, котрі пройшли революцію і фронт, мають прийти замість біосміття Шаріків і Бобіків.
Бо інакше все буде дарма.

P.P.S. Щиро шкодую шо не вломила на цьому моменті Добкіну. Сподіваюсь до нових зустрічей, Міша. https://www.youtube.com/watch?v=3Qnf-GSN4wM