З ким Гройсману "по дорозі"?

Прем'єр-міністр Гройсман у своїй суперечливій непослідовності починає нагадувати "затуркану" героїню відомого анекдоту. Місяць тому ми зафіксували плутанину у намаганнях Володимира Борисовича пояснити людям доцільність і обґрунтованість державного дотування прибуткового ПАО "Миронівський хлібопродукт", власником якого є Юрій Косюк, екс-заступник голови Адміністрації Президента.

Сьогодні пан Прем'єр виступає з абсолютно протилежним меседжем. "Ні в якому разі, ніколи ми не підтримували і не будемо підтримувати ніяких олігархів. Нам з ними не по дорозі", - стверджує він, і я навіть не знаю, як реагувати на ці слова з огляду на гігантські суми, які уряд дбайливо вливає в українських агромонополістів.

Всього з початку року "Миронівський хлібопродукт" Косюка отримав 1 млрд 74 млн грн дотацій, а "Укрленфармінг" Олега Бахматюка - 367 млн грн. Таким чином, сума дотацій, отриманих двома найбільшими українськими виробниками продукції птахівництва, склала 52% від усіх виплачених у 2017 році (2 млрд 793 млн грн).

Цілком ймовірно, що до кінця року "Миронівський хлібопродукт" отримає десь 1,6 млрд грн, а Бахматюк - більше 500 млн грн. Нагадаю, що ці $60 млн дотацій для Косюка - не більше, ніж приємний бонус, адже тільки за перші півроку його компанія отримала $210 млн чистого прибутку.

Минулого тижня Прем'єр отримав запитання від народного депутата Люшняка стосовно того, чому Мінфін продовжує підтримувати олігархію всупереч озвученим добрим намірам. Також депутат звинуватив олігархів у лобіюванні правки, що дозволяє у 2018 році отримувати в руки більше, ніж 150 мільйонів гривень "в одні руки". Цю правку нещодавно запропонував скасувати бюджетний комітет ВР. Обмеження не діяло в 2017-му і мало запрацювати лише з 2018 року. Люшняк закликав Гройсмана озвучити свою позицію по цьому питанню, на що той відповів наведеним вище епічним пасажем про олігархію і додав, що "ми будемо підтримувати вітчизняних виробників, якісну сільгосппродукцію і ми не можемо нікого нічим обмежувати, хто скільки виробив, той стільки має отримати".

Але проблема полягає у тому, що більше ніхто, крім Косюка та Бахматюка, більше 150 млн грн дотацій за рік не вибирає і не претендує. Таким чином, вступ в дію цього обмеження в 2018 році б'є тільки по них двох. І ось це обмеження дивним чином пропонується для скасування. Ви вірите в такий дивний збіг обставин?

До речі, коли КМУ подавав державний бюджет на розгляд, він не пропонував скасовувати обмеження в 150 млн грн. Але чомусь бюджетний комітет Верховної Ради за пропозицією депутатів від БПП та "Самопомочі", і, як стверджує депутат Люшняк, за підтримки Мінфіну, все таки вирішив це обмеження скасувати.

І ось Гройсман одночасно заявляє, що з олігархами йому не по дорозі і що обмеження в 150 млн грн має бути скасоване, хоча дуже добре знає, що тільки два українських бізнесмена потенційно в змозі отримати більше. Дивна позиція для Прем'єра, на межі амбівалентності.

На моє особисте переконання, 150 млн грн дотацій "в одні руки" - це забагато, і це створює простір для корупції. Що стосується прибукових підприємств Косюка і Бахматюка, то навіщо їм дотації взагалі? З якого переляку громадяни мають дотувати зі сплачених податків чиїсь успішні бізнеси?

Власне, все. Але наостанок я б порадив пану Гройсману дотримуватись слова, бути послідовним і забезпечити, щоб поданий ним бюджет був ухвалений без інтересів олігархів. Час вирішувати, з ким йому "по дорозі".